Послідовність виконання лабораторної роботи

1. Відповідно до одержаного від викладача завдання створити власний приклад задачі прийняття рішень з однією ціллю і кількома ситуаціями.

2. Інформацію для вирішення задачі подати у вигляді таблиці, користуючись прикладами, наведеними нижче.

3. Створити електронну таблицю на базі LOTUS 1-2-3 для автоматизованого вибору рішень за заданим критерієм, передбачивши необхідні формули і функції.

4. Продемонструвати роботу електронної таблиці викладачу.

5. Захистити звіт.

Звіт з лабораторної роботи вміщує титульний аркуш і надруковану електронну таблицю. На титульному аркуші вказується назва лабораторної роботи, прізвище і номер групи студента.

Постановка задачі індивідуального вибору рішень з однією ціллю і кількома ситуаціями полягає в наступному. Нехай є декілька ситуацій S = (S₁,…,S_n) з імовірностями їх появиP = (P₁,…P_n) і множина припустимих рішеньY_д= (Y₁,…Y_m).Для кожного рішення і ситуації визначені значення функції перевагиF (Y_i, S_j) = F_ij (i=1,2,…,m,j=1,2,…,n).Потрібно визначити найкраще рішенняY₀.

Вибір може здійснюватись за один з таких критеріїв:

а) критерій песимізму або максмінний критерій

б) критерій оптимізму або максимальний критерій

в) критерій максимуму середнього виграшу

(і=1,m)

г) критерій пасимізму – оптимізму

Вихідна інформація для задачі наводиться в таблицях такого виду:

Таблиця 3.1.1.

Рішення	Якісна оцінка рішень	Оцінка переваг	Імовірність реалізації	Очікуваний ефект	Середній виграш від рішення
1	2	3	4	5=3·4	6=Σ5
Y1	Достоїнства… Вади…
…
Y2	Достоїнства… Вади…

Таблиця 3.1.3

Yi ^Sj	S1	….	Sn
Y1	F11	….	F1n
…	….	….	….
Ym	Fm1	…	Fmn

Таблиця 3.1.2

Yi ^Sj	S1	…	Sn
Y1	F11	….	F1n
…	….	….	….
Ym	Fm1	…	Fmn
Рj	P1	…	Pn

Результатом роботи є вивід під електронною таблицею на екрані дисплея повідомлення про оптимальне рішення.

Інструкція по роботі з пакетом програм lotus 1-2-3

1. Визначення ширини колонок

По умовчанню ширина колонок становить 9 позицій. Для змінення слід перевести курсор в потрібну колонку за допомогою функціональної клавіші F₅ або стрілок і набрати на клавіатурі:

/W – командаWORKSHEET;

C - вибір опціїCOLUMN-WIDH

S – опціяSET;

II встановлюється ширина колонки ІІ клавішаRETURN.

2. Ручний режим перерахунку.

По умовчанню встановлено автоматичний режим перерахунку таблиці при кожному зміненні. Для того, щоб перерахунок виконувався за вимогою користувача, потрібно перевести його в ручний режим. Для переводу набрати:

/W – командаWORKSHEET;

G – GLOBAL;

M – задається ручний режим перерахунку.

Після цього для здійснення перерахунку використовується функціональна клавіша 9.

3. Заголовки граф таблиці.

При введені текст граф розміщується біля лівого краю колонки. Знак ˆ перед першою літерою тексту переносить його в центр клітинки. Знак “перед першою літерою тексту – до правого краю. Для набору заголовка графи – перевести курсор в текст, потім натиснутиRETURN. Якщо текст починається з цифри, - спочатку треба набирати одинарну лапку. Коли ж заговолок розміщується в двох рівнях, - його набирають у двох клітинках. Рядок тексту, який візуально розміщується у кількох сусідніх горизонтальних клітинках, фактично може належати лише першій з цих клітинок.

4. Указування діапазону рядків і стовпців.

Діапазон указується у вигляді:

Х_n· Y_m

Де Х – літера, що позначає початковий стовбець:

n– цифра, що позначає початковий рядок;

Y– літера, що позначає кінцевий стовбець;

M– цифра, що позначає кінцевий рядок.

5. Копіювання

Для копіювання вмісту клітинки або діапазону клітинок в інше місце таблиці набрати:

/C – команда СОPY;

Х_n· Y_m – діапазон клітинок, вміст яких копієються;

клавіша RETURN – підвердження діапазону клітинок;

Х_р· Y_r – діапазон клітинок, в які копіюється;

клавіша RETURN

6. Редагування вмісту клітинки

Для внесення змін встановити курсор в потрібній клітинці, потім натиснути клавішу F₂і внести зміни. Після завершення натиснутиRETURN.

7. Знищення вмісту клітинки.

Для очищення клітинки курсор перевести до неї, потім набрати:

/R – командаRANGE;

E – опціяERASE;

клавіші-стрілки – розширення області знищення (якщо потрібно);

клавіша RETURN.

8. Задавання формул.

Курсор перевести в клітинку результату. Формула складається із знаків арифметичних операцій +, -, ,/ та означень клітинок таблиці, наприклад +С7*D7

-C2/В1

Після набору формули натиснути клавішу RETURN – в клітинці з’являється результат розрахунку. Формули завжди починаються із знака + чи -.

9. Задавання функцій

Означення функцій починається із знака @. Приклади функцій:

@SUM (X_n Y_m) – підсумовування значень в діапазоні;

@MAX (X_n Y_m) –максимальне значення в діапазоні;

@IF (A,B,C) – функціяIF (А – логічний вислів, В – опція-істина, С – опція-неправда)

@IF /G7=1, H7,0/;

@MAX /5,6/;

@MAX/@MAX/А₁…А₄/,@MAX/ А₅…А₆//;

@IF/J7<30,J7,@IF/J 7=60, 17, “AAA”//.

Копіювання формул і функцій проводиться за загальними правилами. При копіюванні здійснюється автоматичне відносне змінення адрес аргументів, якщо непередбачені інші дії.

10. Збереження таблиці

Набрати на клавіатурі:

/F – командаFILE;

S – опція SAVE;

C: /LOTUS/ім’я – ім’я файла;

клавіша RETURN.

При повторному збереженні з тим же іменем ім’я таблиці не набирається.

11. Виклик старої таблиці

Набрати на клавіатурі:

/F– командаFILE;

R – опціяREAD.

На екрані з’явиться перелік можливих файлів для виклику. Слід підвести курсор до потрібного імені і натичнутиRETURN.

12. Друкування таблиці.

Для друкування таблиці використовується така послідовність команд і дій:

/Р – команда PRINT;

F – опціяFILE;

С:/ LOTUS/ ім’я - задаєтьсяім’я файла для друку або вибирається із запропонованого переліку;

клавіша RETURN

R– опціяRANGE;

X_n Y_m – діапазон для друку;

О – опція OPTIONS;

S – SETUR;

/015 – стислий шрифт для принтера;

М – опція MARGINS;

L– ліва межа;

О – ліва межа дорівнює нулю;

М – опція MARGINS;

R– права межа;

132 – права межа дорівнює 132;

Р – опція PAGE-LENGTH;

66 – довжина сторіни дорівнює 66;

G – виконати запис таблиці в файл;

Q – вихід;

/Q– вихід з пакета;

включити принтер, вставити аркуш;

СОРY– ім’я;

РRN PRN – оператор для друку,

клавіша RETURN.