Вибір і (або) проектування програмного забезпечення

Програмне забезпечення (ПЗ) реальної СППР можна отримати двома шляхами: купити готове чи замовити. Готовити або комерційні програми для системи підтримки прийняття рішень можуть бути цілком прийнятні. Готове ПЗ практично завжди дешевше замовленого, але менше пристосоване до потреб користувачів. Замовлене ПЗ повинно розроблятися за висхідним принципом, починаючи від урахування вимог користувачів. Є і проміжний варіант, коли куплене готове програмне забезпечення пристосовується до потреб користувачів за рахунок подальшого внесення модифікацій і удосконалень. Вибір вірного рішення вимагає застосування структурованого підходу, зокрема за допомогою методів аналізу рішень або ананлізу затрат і вигід.

Існує декілька важливих показників хорошого інтерактивного ПЗ, головними з яких є:

1. ефективний інтерактивний діалог;

2. хороша (дружна, ергономічно продумана) структура вводу;

3. високоякісна система відображення;

4. реалістичний і практичний аналіз та вибір мовних програмних засобів;

5. використання загальноприйнятих стандартів програмування в інженерії систем.

Структура інтерактивного діалогу повинна враховувати ініціацію, гнучкість, складність, потужність та інформаційне навантаження під час проектування і розробці високоякісного, орієнтованого на користувача ПЗ для СППР. Найбільш важливі типи інтерактивного діалогу приведені в таблиці 7.1.

Структура вводу повинна бути створена в результаті відбору із процедур, сумісних з вимогами користувачів, методами і моделями, які визначають увесь процес проектування СППР.

Таблиця 7.1

Типи інтерактивного діалогу в сппр

№ п\п	Тип діалогу	Опис діалогу	Коментарій
1	2	3	4
1	Запитання і відповідь	Комп’ютер (К) ставить ряд питань, на які відповідає людина (Л).	Ініціюється К. для абсолютно непідготовленої Л – найменш здатний на помилки тип діалогу (Д). В міру набуття Л досвіду стає обтяжливим.
2	Заповнення форм	К подає форми в вигляді бланків. Л заповнює бланки.	Ініціюється К. швидший за Д №1, так як Л дає декілька відповідей за одну транзакцію. Д найкращий, якщо в інформації, яку вводить Л, - переважна більшість значень параметрів, а не команд. При частому користуванні Д вимагає термінала з табуляцією.
3	Вибір меню	К дає список альтернатив, Л вибира одну чи декілька із них.	Іцінюється К. Д може застосовуватись для побудови команд і пошуку в БД. Якщо допустимий час реакції системи і використовується вказівний вибору (наприклад, сенсорний екран), то Д є цілком “природнім”.
4	Функціональні клавіші і командна мова	Л здійснює бажану дію натискування клавіш, кожна з яких – команда, модифікатор команди чи значення параметра	Іціюється Л і при використанні “програмованої” клавіатури чи навчальних зображень. Придатний для непідготовленої Л, якщо синтаксис простий, і (або) використовується тільки К ініціація; інакше Д вимагає підготовки Л
1	2	3	4
5	Командна мова, якщо ініціюється Л.	Л друкує команди, застосовуючи мнемонічну абревіатуру	Д орієнтований на добре підготовлену Л, яка володіє моделлю, системними функціями і синтаксисом мови, наприклад на розробника чи системного прогрмаміста.
6	Мова запитів	Л вводить питання чи процедури доступу до БД. Система виробляє відповідь чи звіт. Д проводить природною мовою (наприклад, англійською).	Д може використовуватись як новачками, так і програмістами; при цьому виникає багато помилок. Поки немає детальних вказівок проектування Д на мові запитів.
7	Природна мова	Д проводиться природною мовою (наприклад, англійською).	Ініціюється Л або К. може мати місце змішана ініціація. Існують досить потужні засоби роботи природною мовою. Вартість Д досить висока, так як система повинна мати великий обсяг знань прикладної області для розуміння інформації Л.
8	Інтерактивна графіка	Генерація графічних зображень. Л вибирає відображуваніоб’єкти і позиції шляхом вказівок чи іншими немовними засобами	Пир швидкій реакції можливий досить ефективний і природний Д, що виправдує додаткові витрати (інтерактивна графіка відносно дорога) навіть в простих задачах (наприклад, пошук в ієрархічних БД).

Якщо приймається рішення відмовитисявід стандартної клавіатури на користь якого-небудь альтернативного засобу вводу, то необхідно подати досить переконлеве чи навіть абсолютно беззаперечне обгрунтування.

Якісна структура відображення відіграє неоціниму роль для забезпечення ефективності будь-якої інтерактивної системи. Вона передбачає наявність упорядкованих та незахаращених окремих зображень при допустимому мінімумі інформації. Для зниження інформаційного навантаження та удосконалення (прискорення) взаємодії користувача і системи потрібно також використовувати графічне відображення, зокрема із застосуванням добре продуманих і розроблених піктограм. В багатьох працях з інформатики та ергономіки розглядаються проблеми і можливості, сворювані кольоровими дісплеями (наприклад, зелений колір відповідає процедурі “Пуск”, червоний – “Стоп”).

Для забезпечення якісного проектування СППР необхідно провести реалістичний і практичний ананліз та оцінку мовних програмних засобів з меою вибору мови прорамуваня для кожної задачі інтерактивної системи у відповідності з вибраною сукупністю вимог. Але, як праквило в систематизованому порядку не проводиться дуже часто через ряд причин (зокрема, пов’язаних з прихованими (минулими) витратами) або з політико-корпораційних міркувань вибір буває визначений на користь єдиного (“улюбленого”) кандидата. Слід також зауважити, що задача проектувальника СППР в контексті оцінки і вибору мовних засобів особливо важка внаслідок широкого розповсюдження готових пакетів – інструментів для побудови СППР (наприклад, програми генерації або інші допоміжні засоби для користування прикладень), наявності стандартних мов (Ада, Фортран та ін.), мов штучного інтелекту типу Лісп і Пролог.

Розробка програмного забезпечення СППР повинна проводитися згідно з загальноприйнятними стандартами програмування. Хороше програмне забезпечення виникає в результаті процесу інженерії зусиллями організованих, систематично працюючих програмістів під керівництвом обережних аналітиків. Структурузовані методи програмування, правильне використання міток і ретельне документування – це лише деякі із характерних ознак якості програми СППР.

За умови вибору шляху розробки замовленого ПЗ проектування і розробка його повинні здійснюватися на базі перегляду альбому сюжетів і реалізації всіх доцільних модифікацій навіть в тому випадку, коли в даний момент уже є ”робоча” система для демонстраційних цілей. “Живий” альбом (оболоки) сюжетів належить модифікації, так як на цій стадії проектування СППР це дає найкраще представлення функцій системи: крім того, оболонка сюжетів буде служити "контрольним журналом”, або пам’ятю для проектувальників системи. Важливим є залучення користувачів в усі аспекти створення ПЗ під час розробки нових екранних зображень інтерактивних послідовностей. Їм потрібно передавативідповідальність за підтримку живої оболонки сюжетів і частину функцій процесу складання початкової версії керівництва для користувача.

Вибір і компонування апаратних засобів.

Прийняття рішення, при виборі апаратної бази СППР, часто буває передчасним: машина (машини), а нерідко і всі переферійні пристрої та вся конфігурація в цілому вручаються розробнику як фіксовані і вирішені питання на початку проектування. Тому приходиться підганяти СППР до апаратної бази, хоча ідеально є протилежна стратегія – вибирати апаратні засоби після встановлювання вимог і моделювання системи.

В центрі питання про створення апаратної бази СППР знаходиться вибір міні – і мікрокомп’ютерів. Програмне забезпечення для СППР можна придбати для будь-яких типів комп’ютерів; існують розроблені СППР для всіх можливих апаратних конфігурацій.

Вимоги до системи і програмне забезпечення повинні підтримуватися ввідними пристроями. Існують різноманітні альтернативні засоби вводу, але вони не всі можуть підходити до конкретних прикладень. Розроблювачі мають також різноманітні альтернативні типи відображень, основні варіанти яких приведені в таблиці 7.2. В більшості прикладень СППР виникає необхідність отримання твердих копій. Існують засоби, як правило, цілкомадекватні і задовольняють вимоги щодо показника вартість-ефективність. Життєво важливе значення для успіху системи має загальний людино-машинний інтерфейс. Оптимальне проектування інтерфейса для СППР вимагає участі спеціаліста з інженерної психології.