Методичні вказівки до виконання завдання 3:

Основні моделі розрахунку оптимального розміру закуповуваної партії товарів у завданні 3.1 наведені у додатку 1. Розмір загальних річних витрат по кожному із можливих варіантів розміру закуповуваної партії може бути визначений за формулою 1А або 1Б цього ж додатка. Результати розрахунку записуються в табл. 8, на їх основі будується графік залежності розміру річних затрат від розміру партії замовлення (при цьому по осі ОХ відкладаються значення розміру партії, а по осі ОУ – розміри річних витрат).

Таблиця 8

Загальні річні витрати за варіантами закупівель

Розмір закупову­ваної партії, од.	250	500	750	1000	1500	3000	qo	qm	qs	Формула для розрахунку
Витрати на ви­конання замов­лення, Св, грн.
Витрати на збе­рі­ган­ня,Сзб, грн.
Загальні річні витрати, Сзаг., грн.

Аналогічно (за формулами 2б та 2в додатка 1) визначаються оптимальні розміри замовлення у випадку затримки поповнення запасу і за наявності дефіциту.

Для визначення оптимального варіанта закупівель у завданні 3.2 необхідно:

1) визначити на основі формули 2г додатка 1 оптимальний розмір партії закупівель при знижці для кожного із варіантів закупівель.

2) визначити розмір загальних річних витрат по кожному з варіантів закупівель (розрахунок проводиться за формулою 1а додатку 1).

3) обрати той із варіантів, за яким значення цього показника є найменшим.

Методичні вказівки до виконання завдання 4 :

Підприємства повинні підтримувати якомога нижчий рівень запасів товарів визначеної номенклатури. Одним із найбільш застосовуваних методів санації номенклатури товарів є Парето – аналіз (або АВС-метод) - спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає у розподілі номенклатури товарів на три підмножини:

а) найбільш ходові товари;

б) середньоходові товари;

в) товари обмеженого попиту.

Встановлено, що в більшості виробничих і торгових підприємств приблизно 75% вартості запасів охоплюють близько 10% найменувань номенклатури (підмножина А); 20% вартості – відповідно 25% найменувань (підмножина Б); 5% вартості - 65% найменувань (підмножина С). В багатьох випадках виявляється, що 20% найбільш ходових товарів з асортименту дають біля 80% обороту.

Враховуючи це, група логістики повинна провести Парето-аналіз номенклатури товарів за даними річного звіту за формою 3-торг. Аналіз проводиться у такій послідовності:

1) підраховується загальний оборот номенклатури N товарів за певний період;

2) отриману суму обороту необхідно поділити на загальну кількість товарів у номенклатурі N (в такий спосіб визначається показник середнього обороту Р на одну позицію номеклатури N).

3) загальний перелік позицій номенклатури упорядковується відповідно до питомої ваги в % окремих позицій /груп/ у загальному обороті в порядку спадання. Аналіз товарообороту проводиться за формою табл.9;

4) на основі проведеного аналізу всі товари, оборот яких в 6 і більше разів перевищує Р, включаються в підмножину А і за їх запасами здійснюється щоденний контроль; товари, по яких оборот в 2 і більше разів менший за Р, включаються в підмножину С ( ці товари повинні стати об’єктом санації насампереред ). Решта товарів включаються в підмножину В і по них забезпечується щотижневий або щодекадний контроль запасів.

Таблиця 9