- •Задачі до контрольної роботи з дисципліни «Логістика» Вибір номеру задачі
- •Задача 1
- •Фактори, які впливають на розмір загального матеріального потоку на складі
- •Групи матеріальних потоків на складі і питома собівартість робіт з їх виконання
- •Завдання 1. Розрахувати величину загального матеріального потоку на складі
- •Групи матеріальних потоків на складі і питома собівартість робіт з їх виконання
- •Завдання 1. Розрахувати величину загального матеріального потоку на складі
- •Загальні методичні вказівки до виконання завдання
- •Методичні вказівки до виконання завдання 1: Розрахунок величини загального матеріального потоку на складі
- •При розрахунку величини загального матеріального потоку прийнято застосовувати поняття “Група матеріального потоку”, зміст якого змінюється залежно від конкретних дільниць складу або операцій.
- •Методичні вказівки до виконання завдання 2: Розрахунок вартості вантажопереробки на складі
- •Методичні вказівки до виконання завдання 3:
- •Приклад розрахунку для фактора а1
- •Розрахунки за потоками:
- •Вхідний потік 5000 т/рік
- •Постановка задання:
- •Практичне заняття № 2 [Міщук і.П., с. 15-19] Тема: Вивчення методів проектування логістичних ланцюгів у макрологістичних системах
- •Ситуаційне завдання
- •Постановка задання:
- •Методичні вказівки до виконання завдання 1
- •Вихідні дані для розрахунку розміру додаткових витрат при закупівлях в Південно-Східній Азії
- •Порядок виконання роботи
- •Розрахунок додаткових витрат при закупівлях у Південно-Східній Азії
- •Порядок виконання роботи
- •Задача 3 Ситуаційне завдання
- •Вихідні дані для розрахунку завдання 3.2
- •Практичне заняття № 3 [Міщук і.П., с.19-28]
- •Ситуаційне завдання
- •Вихідні дані для розрахунку завдання 3.2
- •Загальні методичні вказівки до завдань практичного заняття
- •Методичні вказівки до завдання 1:
- •Порівняння основних систем управління запасами
- •Методичні вказівки до виконання завдання 2:
- •Фіксованим розміром замовлення
- •Розрахунок параметрів системи управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями
- •Розрахунок параметрів системи управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасів до постійного рівня
- •Розрахунок параметрів системи управління запасами “Мінімум – максимум”
- •Результати розрахунків параметрів систем управління запасами
- •Методичні вказівки до виконання завдання 3:
- •Загальні річні витрати за варіантами закупівель
- •Аналіз роздрібного товарообороту за принципом Парето
- •Задача 4 Завдання 1. Проектування логістичного рішення стосовно вибору технологій виготовлення частин
- •Вихідні дані для проведення розрахунків
- •Завдання 2. Оптимізація обсягів виробництва та розмірів партій продукції,
- •Завдання 2. Оптимізація обсягів виробництва та розмірів партій продукції,
- •Методичні вказівки до виконання завдання №2
- •Методичні вказівки до виконання завдання 3: Розрахунок технологічного часу виготовлення партії для різних варіантів організації
- •Завдання 4. Проектування логістичного рішення стосовно задачі мов (“Виробити або закупити”)
- •Вихідні дані для проведення авс- та xyz- аналізу
- •Методичні вказівки до виконання завдання 4:
- •Задача 5
- •1. Групою логістики фірми сформовано систему можливих суттєвих критеріїв:
- •2. Важливість кожного критерію задано в табл.1.
- •Розрахунок інтегрального критерію оцінки постачальників
- •Практичне заняття №5 [Міщук і.П., с. 34-42]
- •2. Важливість кожного критерію задано в табл.1.
- •Методичні вказівки до виконання завдання 1
- •Важливість критеріїв оцінки постачальників
- •Експертні оцінки постачальників за основними критеріями оцінювання
- •Розрахунок інтегрального критерію оцінки постачальників
- •Завдання 2. Вибір постачальника з врахуванням технології товаропросування
- •Методичні вказівки до виконання завдання 2:
- •Завдання 3. Контроль у сфері закупівельної діяльності та прийняття рішення щодо розміщування замовлень Загальні методичні вказівки
- •Постановка завдання:
- •Методичні вказівки до виконання завдання 3
- •Розрахунок проводиться в такій послідовності:
- •1. Розрахунок середньозваженого темпу зростання цін (показник ціни).
- •2. Розрахунок темпу зростання постачання товарів неналежної якості (показник якості).
- •3. Розрахунок темпу зростання середнього запізнення (показник надійності постачання, Тн.П.).
- •4. Розрахунок рейтингу постачальників.
Групи матеріальних потоків на складі і питома собівартість робіт з їх виконання
Назва групи матеріальних потоків |
Умовне позначення групи |
Питома вартість робіт на потоках даної групи | |
Умовне позначення роботи |
Розмір, грн./т | ||
Внутрішньоскладське переміщування вантажів |
Рпв |
S1 |
0,6 |
Операції в експедиціях |
Рек |
S2 |
2,0 |
Операції з товаром в процесі приймання і комплектування |
Рпр, Ркр |
S3 |
5,0 |
Операції в зоні зберігання |
Рзб |
S4 |
1,0 |
Ручне завантажування і розвантажування |
Ррр, Рзр |
S5 |
4,0 |
Механізоване завантажування і розвантажування |
Рмр, Рзм |
S6 |
0,8 |
Завдання 1. Розрахувати величину загального матеріального потоку на складі
Завдання 2. Розрахувати вартість вантажопереробки на складі
Завдання 3. Диференціювати фактори, які визначають обсяги складської вантажопереробки, на групи факторів, що залежать від умов договорів з постачальниками, і факторів, що залежать від умов договорів з оптовими покупцями
Завдання 4. Ранжувати фактори за рівнем впливу на вартість складської вантажопереробки
Загальні методичні вказівки до виконання завдання
Одним з основних завдань логістики є управління витратами з доведення матеріального потоку від первинного джерела сировини до кінцевого споживача. Неодмінною умовою такого управління є можливість забезпечити точне визначення кожного з окремих видів витрат. З цією метою в системах обліку витрат виробництва та обігу на підприємствах- учасниках т.зв. логістичних процесів необхідно виділяти витрати, які виникають в процесі реалізації різноманітних функцій логістики, а також формувати інформацію щодо найбільш вагомих витрат та характеру їх взаємодії. За таких умов виникає можливість використовувати важливий критерій вибору оптимального варіанта логістичної системи – мінімум загальних витрат на всій довжині логістичного ланцюга. Вибір складу як об’єкта дослідження обумовлений тим, що склад є одним із найбільш розповсюджених елементів логістичних систем, а також відносно добрим знайомством студентів даних спеціальностей з основами будови й улаштування складських приміщень та змістом складського технологічного процесу.
Як відомо, склад – це будівлі, споруди і різноманітні пристосування, призначені для приймання, розміщування, зберігання отриманих товарів, підготовки їх до споживання і відпуску покупцям. Принципова схема складу підприємства оптової торгівлі наведена на рис.1.
З
А Л І З Н И Ч Н А Р А М П А
Приймальна
експедиція
Дільниця приймання
З
О Н А З Б Е Р І Г А Н Н Я (основне
приміщення складу з єдиною матеріальною
відповідальністю)
Експедиція
з відправки вантажів
Дільниця комплектування
А В
Т О М О Б І Л Ь Н А Р А М П А
Рис.1. Принципова схема складу
Об’єктивна потреба у спеціально облаштованих місцях для утримання запасів існує на всіх стадіях руху матеріального потоку – від первинного джерела сировини і до кінцевого споживача. Тому на практиці використовується велике різноманіття складів. Водночас, зміст загальної сукупності робіт, виконуваних на різних складах, є приблизно однаковим. Це пояснюється тим, що в різних логістичних процесах склади виконують подібні функції:
тимчасове розміщування і зберігання матеріальних запасів;
перетворення матеріальних потоків;
забезпечення логістичного сервісу в системі обслуговування.
Базовим поняттям для кожного складу є матеріальний потік. Матеріальний потік – це вантажі, деталі, товарно-матеріальні цінності, щодо яких виконуються різноманітні логістичні операції (розвантажування, завантажування, транспортування, укладання в тару, розпаковування, укладання на зберігання і т.п.) і які віднесені до певного часового інтервалу. На складах підприємств оптової торгівлі матеріальний потік прийнято називати вантажним потоком. При цьому прийнято розрізняти такі види вантажних (матеріальних) потоків:
Вхідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить на склад із зовнішнього середовища
Внутрішній матеріальний потік – матеріальний потік, який утворюється внаслідок виконання логістичних операцій безпосередньо на складі. Внутрішній потік складається із потоків на різних дільницях складу і, як правило, в багато разів перевищує розміри вхідного матеріального потоку.
Вихідний матеріальний потік – матеріальний потік, який надходить із складу в зовнішнє середовище. За умови збереження запасу на складі протягом визначеного періоду на одному рівні вихідний потік дорівнює вхідному потоку.
Вантажооборот складу - загальноприйнята назва вхідного на склад або вихідного зі складу матеріального потоку за відповідний період.
Технологічний процес на складі може здійснюватися за різними варіантами, хоча для більшості випадків його може відобразити така принципова схема послідовності виконання операцій з вантажем:
Вантаж, який прибуває на склад залізничним транспортом, вивантажується з транспортного засобу на дільниці розвантажування (на рис.1 – залізнична рампа). При цьому вантажі можуть прибувати як в робочий час, так і в неробочий час. Якщо розвантажування здійснюється в неробочий час, тобто тоді, коли основне приміщення складу закрите, вантаж надходить в приймальну експедицію – приміщення, відокремлене від основного складу.
Розвантажений в робочий час вантаж спрямовується у основне приміщення складу. При цьому деякі товари (наприклад, крупи, борошно, цукор в стандартних мішках) відразу переміщуються на дільницю зберігання; інші товари спрямовуються на дільницю приймання, для розпаковування і перевірки.
У подальшому весь отриманий складом вантаж так чи інакше зосереджується в зоні зберігання основного приміщення складу.
Товар, який відпускається зі складу, може проходити або ж не проходити операцію комплектування. Через дільницю комплектування складу проходить лише той товар, котрий упаковується та відпускається разом з іншими товарами в загальній транспортній тарі.
Товар зі складу підприємства оптової торгівлі може доставлятися замовникові силами даного підприємства в порядку централізованої доставки товарів (ЦДТ). В такому випадку у приміщенні, відокремленому від основного складу, необхідно організувати експедицію з відправляння товарів, яка повинна накопичувати підготовлений до відправлення товар і забезпечувати його доставку покупцям. Завершується технологічний процес на складі операцією завантажування, яка в цьому випадку (рис.1) виконується на автомобільній рампі.
Принципова схема руху матеріальних потоків на складі підприємства оптової торгівлі наведена на рис.2.
Перелік основних логістичних операцій, виконуваних з вантажем на окремих дільницях даного складу, виглядає таким чином:
Дільниця розвантажування (залізнична рампа):
-механізоване розвантажування транспортних засобів;
-ручне розвантажування транспортних засобів.
Приймальна експедиція (розташовується у відокремленому приміщенні):
-приймання отриманого в неробочий час вантажу за кількістю місць і його короткотермінове зберігання до передачі на основний склад. Вантажі в приймальну експедицію надходять з дільниці розвантажування.
Дільниця приймання (розташовується в основному приміщенні складу):
-приймання товарів за кількістю та якістю. Вантажі на дільницю приймання можуть надходити з дільниці розвантажування і з приймальної експедиції.
Дільниця зберігання (головна частина основного приміщення складу):
-складання вантажу на зберігання;
-відбір вантажу з місць зберігання.
Дільниця
розвантажування
Приймальна
експедиція
Дільниця
приймання
Зона
зберігання та відбору
Дільниця
комплектування
Експедиція
з відправлення
Дільниця
завантажування
Рис.2. Принципова схема матеріального потоку на складі підприємства оптової торгівлі
Дільниця комплектування (розташовується, як правило, в основному приміщенні складу):
-формування вантажних одиниць, які містять асортимент товарів, підібраний відповідно до замовлень покупців.
Експедиція з відправлення:
-короткотермінове зберігання підготовлених до відправлення вантажних одиниць, організація їх доставки покупцеві.
Дільниця завантажування (автомобільна рампа):
-завантажування транспортних засобів (ручне і механізоване).