bukhgaltersky_oblik / Сєрікова Т.М., Понікаров В.Д. Бухгалтерський облік

Джерела формування ресурсів підприємства

Власний капітал

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

Довгострокові зобов’язання

Поточні зобов’язання

Короткострокові

Статутний

Пайовий

Додатковий

Резервний

Несплаче-

Нерозподіле-

Вилучений

Довго-

кредити банків

вкладений

строкові

капітал

капітал

капітал

ний капітал

ний прибуток

капітал

Поточна забор-

капітал

кредити

гованість за дов-

банків

гостроковими

Довго-

Основний

Базовий пай

Емісійний дохід

Викуплені

зобов’язаннями

строкові

капітал

Збільшений

акції

фінансові

Векселі видані

Оборотний

пай

Дооцінка

Вилучені

зобов’я-

Розрахунки з

капітал

Суми індекса-

активів

вклади і паї

зання

кредиторами

Безкоштовно

Внески

ції основних

Інші дов-

Забезпечення оплати відпусток

учасників

засобів

отримане

Додаткове пенсійне забезпечення

гострокові

З одержаних

підприєм-

майно

зобов’я-

авансів

Дивіденди

зання

ства

Забезпечення гарантійних зобов’язань

З бюджетом

Особисті

Забезпечення інших витрат і платежів

внески

За позабюджет-

Цільове фінансування

ними платежами

Страхові резерви

Зі страхування

З оплати праці

З учасниками

41	Рис. 2.2. Класифікація джерел формування ресурсів підприємства

обліку бухгалтерського метод і Предмет .2 Тема

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

До власного капіталу належать: статутний капітал, пайовий, додатковий вкладений, резервний, несплачений, вилучений і нерозподілений прибуток.

Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском (учасників) до капіталу підприємства (капітал – це джерело створення підприємства).

Додатковий вкладений капітал – це емісійний дохід, інший вкладений капітал, дооцінка активів, безкоштовно одержане майно, інший додатковий капітал.

Резервний капітал утворюють підприємства за участю іноземного капіталу, а також акціонерні товариства відкритого і закритого типів. Відрахування у нього здійснюються по досягненні ним розмірів, передбачених установчими документами, але не більше 25% оплаченого статутного капіталу. Джерело коштів – прибуток. Сума відрахувань до резервного капіталу не повинна перевищувати 50% прибутку.

Несплачений капітал – відображається сума заборгованості власників за внесками до статутного капіталу.

Вилучений капітал – це викуплені акції, вилучені вклади й паї, інший вилучений капітал.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Нерозподілений прибуток минулих років використовується на поповнення резервного чи збільшення статутного капіталу, на виплату дивідендів засновникам підприємства та ін.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів – це суми, зарезервовані у встановленому порядку з метою рівномірного включення витрат та платежів до витрат або обороту, тобто суми наступної оплати відпусток працюючих (включаючи відрахування на соціальне страхування), щорічної винагороди за вислугу років, витрати на спорудження тимчасових будівель та ін.

До них належать:

забезпечення оплати відпусток;

додаткове пенсійне забезпечення;

42

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

забезпечення гарантійних зобов’язань;

забезпечення інших витрат і платежів;

цільове фінансування і цільові надходження – розрахунки за об’єктами фінансування;

страхові резерви – за видами резервів.

Довгострокові зобов’язання включають: довгострокові кредити банків, довгострокові фінансові зобов’язання та інші довгострокові зобов’язання.

Довгострокові кредити банків – це кредити на термін більше одного року в українській та іноземній валютах, отримані в банках на території України та за кордоном. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитним договором, який складається, як правило, на рік, але якщо підприємство постійно користується кредитами даного банку, договір може бути укладений і на більш тривалий термін.

До довгострокових кредитів банків належать також і відстрочені довгострокові кредити в національній і іноземній валютах.

Довгострокові фінансові зобов’язання – це фінансові зобов’я- зання на придбання цінних паперів, термін погашення яких перевищує один рік; вкладення до статутного чи пайового капіталу дочірніх підприємств; кошти, передані в борг; серед фінансових зобов’язань значне місце займають цінні папери, акції, облігації, векселя тощо, що є грошовими документами.

Інші довгострокові зобов’язання – зобов’язання, що не можуть бути включені до інших статей.

До поточних зобов’язань належать: короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’я- заннями, векселі видані, розрахунки з кредиторами, з одержаних авансів, з бюджетом, за позабюджетними платежами, зі страхування, з оплати праці, з учасниками.

Основними об’єктами короткострокових кредитів банків є виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція, товари, кошти, вкладені в розрахунки.

43

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Короткострокові кредити банків – це кредити на строк не більше одного року в українській і іноземній валютах, отримані підприємством у банках на території України та за кордоном. Порядок кредитування, оформлення кредитів та їх погашення регулюється правилами банків та кредитних договорів.

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями – поточні виплати за довгостроковими кредитами банків.

Векселі видані – видача векселів постачальникам, підрядчикам або іншим фізичним (юридичним) особам як оплата товарно-ма- теріальних цінностей. Векселем виданим забезпечується погашення заборгованості.

Розрахунки з кредиторами:

кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, за електроенергію, газ, пару, воду тощо;

поточні зобов’язання за рахунками:

а) з одержаних авансів – сума одержаного авансу, сума отриманої оплати при частковій готовності продукції і робіт (наприклад, від покупців);

б) з бюджетом (за видами платежів до бюджету):

зподатку на додану вартість (ПДВ);

зподатку на прибуток;

закцизного збору;

зприбуткового податку;

звідстрочених і розстрочених платежів і внесків до бюджету;

зкомунального податку;

зєдиного податку тощо;

в) з позабюджетних платежів – з відрахувань на ремонт і будівництво автомобільних доріг тощо;

г) зі страхування (із соціального страхування, з пенсійного забезпечення, з індивідуального страхування, зі страхування майна, з інших видів страхування);

44

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

д) з оплати праці – з нарахованої, але не виплаченої працівникам підприємства заробітної плати, за депонентами та іншими видами оплати праці;

є) з учасниками – з нарахованих дивідендів, інших виплат;

ж) зі внутрішніх розрахунків – із засобів у порядку надання фінансової допомоги, з централізованих фондів і резервів, з інших операцій;

з) з інших поточних зобов’язань.

Кредиторська заборгованість як джерело ресурсів підприємств є вільними коштами підприємства, які можна використовувати на будь-які потреби, поки не закінчиться термін погашення заборгованості постачальникам, бюджету, персоналу працюючих, органам соціального забезпечення, за векселями виданими, за одержаними від клієнтів авансами та інше.

Господарські процеси – третій об’єкт бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарські операції – це дія чи подія, що викликає зміну у структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Для здійснення господарської операції витрачаються праця й енергія, залучаються матеріальні, грошові ресурси, технічні засоби. Об’єктом бухгалтерського обліку виступає звичайно завершена операція. У ньому відбивається, як правило, сам факт здійснення операції та її результат.

Усі господарські операції відносяться до конкретних господарських процесів, а саме: до процесів постачання, виробництва і реалізації.

Процес постачання є комплексом операцій з забезпечення підприємства необхідними ресурсами для безупинної діяльності.

Процес виробництва – це комплекс операцій з видобутку, переробки і перетворення сировини на готову продукцію.

45

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

Заключною стадією кругообігу засобів є реалізація виробленої продукції й одержання за неї грошової винагороди. Отже, процес реалізації є комплексом операцій зі збуту готової продукції, доведення її до споживача і визначення фінансового результату (прибуток чи збиток).

За характером впливу на загальну величину засобів, які є на підприємстві, господарські факти (операції) можна підрозділити на внутрішні і зовнішні.

Внутрішні факти господарського життя приводять до змін у складі ресурсів підприємств чи їх джерел, не впливаючи на загальну величину засобів, що є в господарстві. До них належать: передача готової продукції на склад, видача готівки під звіт, погашення заборгованості постачальникам за рахунок позички банку та ін. В усіх випадках сума ресурсів підприємства в цілому не змінюється.

Зовнішні факти господарського життя призводять до одночасної зміни обсягу господарських засобів і їх джерел. Величина загальної суми засобів господарства при цьому збільшиться або зменшиться. Наприклад, надходження на склад матеріалів від постачальників, виплата заробітної плати працівникам, перерахування з рахунка в банку платежів до бюджету.

Господарські факти (операції) можна підрозділити на короткочасні і тривалі. Короткочасні господарські операції відбуваються й оформляються протягом одного дня чи більш короткі проміжки часу. До таких операцій належать: видача готівки з каси, відпуск матеріалів на виробництво, відвантаження продукції покупцям.

Тривалі господарські операції відбуваються протягом більш тривалого періоду часу, наприклад, нарахування заробітної плати.

Загальним для всіх господарських операцій є обов’язкове їх документування в момент здійснення чи після здійснення операції, а також грошова оцінка.

46

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

2.3. Метод бухгалтерського обліку, його основні елементи

Для одержання облікових показників про об’єкти обліку, які використовують у процесі управління виробництвом, у бухгалтерському обліку застосовується низка специфічних прийомів, що в сукупності складають його метод. Метод бухгалтерського обліку складається з чотирьох основних елементів. Короткий зміст цих прийомів наведено на рис. 2.3.

1.Елементи первинного спостереження за об’єктами бухгалтерського обліку. До них відносяться документація й інвентаризація.

Елементи методу бухгалтерського обліку

Елементи первин-

Елементи

Елементи взаємоза-

Елементи повного

лежного відображення,

ного спостережен-

вартісного

узагальнення

узагальнення і порів-

ня за об’єктами

виміру об’єктів

інформації про

няння інформації про

бухгалтерського

бухгалтерського

об’єкти бухгал-

об’єкти бухгалтерсько-

обліку

обліку

терського обліку

го обліку

Документація

Інвентаризація

Оцінка

Калькуляція

Рахунки

Подвійний запис

Баланс

Звітність

Рис. 2.3. Елементи методу бухгалтерського обліку

Для того щоб вивчати і досліджувати об’єкти бухгалтерського обліку, узагальнювати і порівнювати інформацію про них, необхідно, насамперед, організувати первинне спостереження і реєстрацію даних про ці об’єкти. Результати первинного спостереження повинні бути зафіксовані на матеріальному носії інформації.

Отже, документація – це засіб реєстрації результатів спостереження за об’єктами бухгалтерського обліку.

47

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

У практиці господарювання відбуваються також зміни в складі об’єктів бухгалтерського обліку, як, наприклад, природний збиток матеріалів, що зберігаються, розкрадання, що не можуть бути оформлені документально в ході самого процесу. Такі явища можна виявити тільки шляхом зіставлення фактичної наявності цінностей з даними бухгалтерського обліку. Фактичну наявність можна встановити лише у процесі інвентаризації. Інвентаризація – це спосіб виявлення фактичної наявності ресурсів, джерел і господарських процесів з даними бухгалтерського обліку.

Таким чином, документація та інвентаризація забезпечують контроль за схоронністю об’єктів бухгалтерського обліку.

2.Елементи вартісного виміру об’єктів бухгалтерського обліку. До них відносяться оцінка і калькуляція.

Для узагальнення і порівняння в обліку різних його об’єктів необхідно їх виміряти єдиним вимірником. У бухгалтерському обліку єдиним виступає грошовий вимірник.

Для одержання узагальнюючих показників у єдиному вимірнику всі об’єкти бухгалтерського обліку, виражені в натуральних показниках, перераховуються за діючими цінами у вартісні показники. Витрати праці й інші об’єкти обліку, виражені в трудовому вимірнику, перераховуються у грошовий за нормами і ставками оплати праці. Такий прийом називають оцінкою, тобто оцінка – це спосіб грошового виміру об’єктів бухгалтерського обліку.

Вартісний вимір інформації не може обмежитися тільки оцінкою. Для управління господарськими процесами необхідно мати інформацію про витрати підприємства на виробництво одиниці продукції, робіт і послуг. Таку інформацію можна одержати за допомогою спеціального розрахунку, що прийнято називати калькуляцією. Калькуляція є способом обчислення собівартості продукції, робіт і послуг.

3.Елементи взаємозалежного відображення, узагальнення і порівняння інформації про об’єкти бухгалтерського обліку. До них відносяться рахунки і подвійний запис.

Для забезпечення схоронності інформації про стан об’єктів бухгалтерського обліку, а також для спостереження за змінами, що

48

Тема 2. Предмет і метод бухгалтерського обліку

відбуваються у складі засобів, джерел і господарських процесів, необхідно узагальнювати і відбивати результати спостереження.

Таке узагальнення і відображення об’єктів бухгалтерського обліку досягається за допомогою рахунків і подвійного запису.

Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб відображення наявності і руху об’єктів бухгалтерського обліку.

Подвійний запис – це спосіб відображення на рахунках бухгалтерського обліку різних змін, що відбуваються у складі ресурсів підприємства, джерел і господарських процесів після кожної господарської операції.

4.Елементи повного узагальнення інформації про об’єкти бухгалтерського обліку. До них відносяться баланс і звітність.

Системність бухгалтерського обліку припускає не тільки локальне (в рахунках), але й повне узагальнення і порівняння всієї інформації про стан об’єктів обліку, що характеризують результати всіх господарських засобів та їх джерел.

Баланс – спосіб угруповання й узагальнення наявності ресурсів підприємства, джерел їх формування і господарських процесів на певну дату у грошовому вимірнику.

Періодичне узагальнення інформації про господарські процеси та інші найважливіші об’єкти бухгалтерського обліку забезпечується в бухгалтерській звітності.

Звітність – це спосіб одержання підсумкових показників про роботу підприємства за певний період часу.

Бухгалтерська фінансова звітність відображає наростаючим підсумком (за перший квартал плюс за другий, третій і четвертий – одержуємо за рік) майновий і фінансовий стан підприємства, результати господарської діяльності за звітний період.

Усі перераховані елементи методу бухгалтерського обліку є дуже важливими, взаємозалежними, доповнюють один одного. Так, наприклад, баланс є найбільш важливою формою бухгалтерської звітності, що складається на підставі записів на рахунках.

49

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

У свою чергу записи на рахунках здійснюються на підставі відповідних оформлених документів методом подвійного запису.

Теми для рефератів

1.Джерела утворення ресурсів підприємства.

2.Ознаки господарських операцій.

3.Засоби підприємства (активи) та їх класифікація за функціональною роллю у процесі відтворення.

4.Предмет бухгалтерського обліку, історія розвитку та різноманітність трактування.

5.Факти господарського життя – основний об’єкт бухгалтерських спостережень.

Контрольні запитання

1.Яка основна ділянка застосування бухгалтерського обліку?

2.Що є предметом бухгалтерського обліку?

3.Які основні об’єкти бухгалтерського обліку?

4.Наведіть класифікацію ресурсів підприємства.

5.Що належить до активів підприємства?

6.Що таке нематеріальні активи?

7.Що належить до основних засобів?

8.Як класифікуються джерела формування ресурсів підприємства?

9.Що належить до власного капіталу?

10.Що належить до залучених джерел формування ресурсів підприємства?

11.Що таке метод бухгалтерського обліку?

12.Які основні елементи методу бухгалтерського обліку, в чому їх сутність?

50