Тема 20. Огляд м’язової системи. М’язи голови. Мімічні м’язи.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити загальні поняття про м’язи: будову, класифікацію, допоміжний апарат, роботу м’язів. На препаратах, схемах, муляжах та малюнках вивчити топографію мімічний м’язів.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знати класифікацію м’язів ;

- для подальшого вивчення тем.

4.План та організаційна структура заняття.

№ з/п	Основні етапи заняття, Їхні функції та зміст	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап
1	Організаційні заходи			2 хв.
2	Постановка навчальних цілей та мотивація		Актуальність та навчальні цілі	3 хв.
3	Контроль початкового рівня знань	Фронтальне опитування	Таблиці, матеріали лекцій, методичних розробок предмета	15 хв.
	Основний етап
4	Формування професійних вмінь та навичок	Індивідуальна робота	Підручники, атласи, таблиці, методичні розробки, тестові завдання	45-50 хв.
	Заключний етап
5	Контроль та корекція професійних вмінь та навичок	Індивідуальний тестовий контроль	ПРЕПАРАТИ. таблиці, методичні розробки, тестові задачі бази «Крок-1».	15 хв.
6	Підбиття підсумків практичного заняття. Пояснення домашнього завдання.			5 хв.

5. Зміст теми заняття.

Гістологічно відрізняють два види м’язової тканини: поперечно-смугасту і гладку. Посмугована м’язова тканина утворює скелетну мускулатуру. Гладка розташована в стінках внутрішніх органів і судин. Окремим видом м’язової тканини є серцева м’язова тканина (міокард).

Будова скелетного м’яза

Простий м’яз має голівку, тіло, хвіст. М’язові волокна об’єднуються в окремі м’язи за допомогою сполучної тканини, тому мають пучковий характер будови. По хіду сполучнотканинних прошарків в м’яз проходять судини і нерви.

Відрізняють наступні сполучнотканинні утворення м’язів:

- ендомізій – окружає окремі м’язові волокна;

- перімізій – окружає пучки волокон;

- епімізій – окружає м’яз ззовні.

М’язові сполучнотканинні елементи на кінцях продовжуються в сухожилки, за рахунок яких м’язи фіксуються до кісток.

Широки і плоскі сухожилки мають назву апоневрозів.

Сухожилки прикріплюються к апофізам кісток, але можуть прикріплятися до фасцій, хрящів, капсул суглобів, шкірі.

Допоміжний апарат м ‘язів.

Анатомічні утворення, яки сприяють кращому виконанню функції м’язів: фасції, утримувачі сухожилків, фіброзні і синовіальні піхви сухожилків, синовіальні і слизові сумки, блоки м’язів, кістково-фіброзні канали і сесамовидні кістки.

Робота м’язів. При скороченні м’язових волокон довжина м’яза зменшується на 30-40%. Що визиває зближення двох точок прикріплення м’язів: нерухома точка, початок м’яза-punctum fixum; рухома точка, прикріплення м’яза - punctum mobile. В залежності від особливостей рухів ці точки можуть мінятися місцями.

Антагонисти- м’язи протилежної дії.

Синергисти- однієї дії, співдружні.

Класифікація м’язів.

1. За формою:

- довгі (на кінцівках);

- короткі (голова, спина, кисть, стопа);

- широкі (тулуб).

2. За напрямком м’язових пучків:

- паралельні;

- косі (перисті);

- колові (рот, око, анус);

- перехрещені.

3. По відношенню до суглобів:

- односуглобові;

- двосуглобові;

- багатосуглобові.

4. За конфігурацією:

- трапецієподібні;

- ромбоподібні;

- квадратні та інш.

5. За функцією:

- згиначі, розгиначі;

- відвідні, привідні;

- підіймаючі, опускаючи;

- супінатори, пронатори та інш.

6. За розміром: великий, малий, довгий, короткий.

7. За місцями прикріплення: груднино-ключично-соскоподібний та інш.

8. За положенням: поверхневі, глибокі, верхні, нижні, праві, ліві, за назвою області тіла та інш.

9. За розвитком:

- автохтонні (місцеві, туземні) залишились на місце своїй закладки: глибокі спинні, грудні, живота, кінцівок, голови, шиї;

- гетерохтонні – ті що змістились з місця своєї ембріональної закладки:

- трункопетальні – з кінцівок перейшли на тулуб (грудні – велика і мала, велика поперекова);

- трункофугальні – з тулуба перейшли на кінцівки (ромбоподібні, передня зубчаста, трапецієподібна).

10. За кількістю голівок: одно-, двох-, трьох-, чотирьохголові.

Аномалії розвитку м’язів.

• відсутність м’яза;

• дефект частини м’яза ;

• наявність додаткових м’язів;

• розділення на частини;

• варіанти розмірів, форми та місць прикріплення.

М’язи голови діляться на м’язи лиця (мімічні) та жувальні.

Мімічні м‘язи.

Особливості:

• м’язові пучки, які починаються від кісток лицьового черепа і вплітаються в шкіру обличчя;

• не мають фйасцій (за винятком щічного);

• групуються навколо природних отворів черепа;

• видрізняють: колоподібні- стискувачі, та радіальні- розширювачі.

М’язи склепіння черепа.

1. Потилично-лобовий: натягає апоневроз (шолом), має лобове черевце, потиличне черевце, вушні м’язи.

2. М’яз гордіїв – утворює поперечну складку між бровами.

М’язи навколо очної щілини і носа.

1. Коловий м’яз ока: закриває, зажмурює очі, опускає брови (очноямковіа частина, повікова частина, сльозна частина);

2. М’яз зморщувач брови («сердитий м’яз).

3. Носові м’язи: поперечна частина – стискає ніс; крилова частина – піднімає крила, розширює ніздрі.

М’язи навколо ротової щілини.

1. Коловий м’яз рота – стискає губи, висуває губи вперед. Приймає участь в жуванні, смоктанні, артикуляції мови.

2. М’яз підіймач верхньої губи.

3. М’яз підіймач кута рота.

4. Великий та малий виличні м’язи – тягнуть кут рота вгору і латерально, це головні м’язи сміху.

5. М’яз сміху – тягне кут рота назовні, утворює щічну ямку.

6. М’яз опускач кута рота.

7. М’яз опускач нижньої губи.

8. Підборідний м’яз (м’яз образи) – висуває нижню губу вперед, утворює ямку на підборідді.

Ділянки лиця:

1. Ділянка очної ямки.

2. Ділянка носа.

3. Підочноямкова ділянка.

4. Вилична ділянка.

5. Щічна ділянка.

6. Ділянка рота.

7. Підборіддя.

8. Привушно-жувальна ділянка.