6. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с 78-87.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.53-59.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 288-292.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 97-114.

7. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Очеревина, її будова, листки, порожнина очеревини?

2. Заочеревинний простір, його значення?

3. Похідні очеревини?

4. Покажіть зв'язки печінки, шлунку, селезінки, дванадцятипалої кишки, підшлункової залози.

5. Яке значення має чепцевий отвір. Показати на препарати і назвати стінки цього отвору?

6. Топографія верхнього поверху очеревини?

Б. Ситуаційні задачі:

1. Пострадавшему с колотой раной передней стенки желудка оказывается хирургическая помощь. В какое образование полости брюшины попало содержимое желудка?

A * Преджелудочную сумку

B Сальниковую сумку

C Печёночную сумку

D Левый мезентериальный синус

E Правый мезентериальный синус

2. Робітник звернувся за допомогою у лікарню з травмою живота. Півд час операції хірург виявив пошкодження задньої стінки шлунка. Через який отвір чепцевої сумки лікар обстежив задню стінку шлунка?

А. Чепцевий.*

В. Печінковий.

С. Підшлунковий.

D. Очеревний.

E. Брижовий.

3. Чоловік 40 років госпіталізований у хірургічне відділення з діагнозом – розрив селезінки. У якому анатомічному утворі буде накопичуватись кров?

А. Чепцевій сумці.

В. Печінковий.

С. Передшлунковій сумці.*

D. Прямокишково-міхуровій заглибині.

E. Правому бічному каналі.

Тема 39. Очеревина. Рентгенанатомія органів травної системи.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

На препаратах, таблицях, муляжах вивчити топографію середнього і нижнього поверхів черевної порожнини. На рентгенограмах вміти визначати органи травної системи.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез травної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез травної системи;

- для подальшого вивчення тем.

4.План та організаційна структура заняття.

№ з/п	Основні етапи заняття, Їхні функції та зміст	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап
1	Організаційні заходи			2 хв.
2	Постановка навчальних цілей та мотивація		Актуальність та навчальні цілі	3 хв.
3	Контроль початкового рівня знань	Фронтальне опитування	Таблиці, матеріали лекцій, методичних розробок предмета	15 хв.
	Основний етап
4	Формування професійних вмінь та навичок	Індивідуальна робота	Підручники, атласи, таблиці, методичні розробки, тестові завдання	45-50 хв.
	Заключний етап
5	Контроль та корекція професійних вмінь та навичок	Індивідуальний тестовий контроль	ПРЕПАРАТИ. таблиці, методичні розробки, тестові задачі бази «Крок-1».	15 хв.
6	Підбиття підсумків практичного заняття. Пояснення домашнього завдання.			5 хв.

5. Зміст теми заняття.

Середній поверх розташований між брижем поперечної ободової кишки та входом в малий таз. В ньому знаходяться: тонка кишка, сліпа кишка, ободова кишка, сигмоподібна кишка.

Канали:

- правий бічний канал: при переході очеревини зі стінці на висхідну ободову кишку;

- лівий бічний канал: при переході очеревини зі стінці на низхідну ободову кишку.

Синуси:

- правий брижовий (замкнутий);

- лівий брижовий (сполучається з тазом).

Заглибини:

- верхня і нижня дванадцятипалокишкові;

- верхня і нижня клубово-сліпокишкові;

- засліпокишкова;

- міжсигмоподібні.

Нижній поверх – відповідає порожнині малого тазу. В ньому знаходяться: пряма кишка, сечовий міхур, матка.

У чоловіків у порожнині малого тазу очеревина утворює одну заглибину між сечовим міхуром і прямою кишкою (ехсаvatiо rectovesicalis), а у жінок є дві заглибини - між сечовим міхуром і маткою (ехсаvаtіо vesicouterina) і між пря­мою кишкою і маткою (ехсаvаtіо rectouterina), або Дугласів простір.

Області передньої стінки живота.

• епігастріум, права і ліва підреберні області;

• пупкова область, права і ліва бічні;

• лобкова, права і ліва пахвинні.

Основними методиками дослідження внутрішніх органів є рентгеноскопія та рентгенографія. Крім цього приміняються томографія, рентгенокімографія для реєстрації рухів органів. Без контрастування вивчаються порожнини носа, навколоносові пазухи, зуби, каміння жовчного та сечового міхура.

Контрастування порожнистих органів проводять водним розчином сірчанокислого барію (травний тракт), водними розчинами органічних сполук йоду (жовчні, сечові, статеві шляхи). Також приміняють кисень, повітря для введення в порожнисті органи.

При вивченні на рентгенограмах зубів відмічають вікові та індивідуальні особливості, стан коренів, коронок, альвеолярних відростків. При вивченні протоків слинних залоз проводять сіалографію.

Для дослідження глотки найбільш доступними є нижня частина рото глотки та гортаноглотка. Форма глотки лійкоподібна, звужена донизу, контури чіткі. Після проходження контрастної маси видні ямки надгортанника та грушоподібні кармани.

Стравохід досліджують в косих положеннях. На знімку він має вид інтенсивної повздовжньої тіні. У стравоході чітко просліджуються три фізіологічні звуження.

Шлунок досліджують в прямій проекції.

В дванадцятипалій кишці розрізняють цибулину, та всі відділи. Контуруються складки слизової оболонки.

Порожня та клубова кишки виглядають у виді петель. Контури чіткі з дрібною зазубреністю за рахунок складок слизової. Товста кишка заповнюється контрастом через 3-22 години, сліпа – 3-4 години, висхідна – 5-6, поперечна ободова – 10-12, в сигмоподібній накопичуються калові маси.

Печінка без контрастування має інтенсивну, однорідну, неправильної форми, чітку тінь.

Контрастування жовчних протоків має назву – холангіографія. При непрямій йодні препарати вводяться через рот. При прямій проводиться ін’єкція в печінку або жовчний міхур через черевну стінку, або при операціях

прямо в протоки. Для дослідження підшлункової залози проводять пневмопанкреатографію.