2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах будову стегнової кістки, надколінка, кісток гомілки, стопи. Вивчити з’єднання кісток вільної нижньої кінцівки. Навчитися давати повну класифікаційну характеристику з’єднань. Знати будову суглобу Шопара, Лісфранка, склепіння стопи.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез кісткової системи та з’єднань;

- з курсу анатомії: знати класифікацію з’єднань;

- для подальшого вивчення тем.

4.План та організаційна структура заняття.

№ з/п	Основні етапи заняття, Їхні функції та зміст	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап
1	Організаційні заходи			2 хв.
2	Постановка навчальних цілей та мотивація		Актуальність та навчальні цілі	3 хв.
3	Контроль початкового рівня знань	Фронтальне опитування	Таблиці, матеріали лекцій, методичних розробок предмета	15 хв.
	Основний етап
4	Формування професійних вмінь та навичок	Індивідуальна робота	Підручники, атласи, таблиці, методичні розробки, тестові завдання	45-50 хв.
	Заключний етап
5	Контроль та корекція професійних вмінь та навичок	Індивідуальний тестовий контроль	ПРЕПАРАТИ. таблиці, методичні розробки, тестові задачі бази «Крок-1».	15 хв.
6	Підбиття підсумків практичного заняття. Пояснення домашнього завдання.			5 хв.

5. Зміст теми заняття. Кістки вільної нижньої кінцівки.

1. Стегнова кістка. Кістка вільної нижньої кінцівки, стегна. Довга трубчата, вторинна. Кістково-мозковий канал трубчатий кісток використовується в клініці для металоостеосинтезу (фіксація фрагментів кісток при переломах металевим стрижнем). Частини: голівка, ямка голівки, шийка, великий вертлюг, вертлюжна ямка, малий вертлюг, міжвертлюжна лінія, гребінь,тіло, шорстка лінія, губи, сіднична горбистість, підколінна поверхня, виростки, надвиростки, надколінна поверхня, між виросткова ямка.

2. Надколінок. Найбільша сесамоподібна кістка. Частини: основа, верхівка, суглобова поверхня, передня поверхня. Особливість: розміщений в сухожилку чотирьохголового м’язу стегна; має слабке окістя, переломи зростаються дуже довго.

3. Великогомілкова кістка. Довга трубчаста, вторинна, займає медіальне положення в гомілці. Частини: виростки, верхня суглобова поверхня, між виросткове підвищення, горбистість, тіло, поверхні тіла, краї, при середня кісточка, малогомілкова вирізка.

4. Малогомілкова кістка. Довга трубчата, вторинна, займає латеральне положення в гомілці. Частини: голівка, верхівка голівки, суглобова поверхня, тіло, поверхні та краї тіла, бічна кісточка, суглобова поверхня кісточки, ямка кісточки, борозна кісточки.

5. Кістки стопи.

А. Кістки заплесна. 7 окремих кісток які розміщені в 2 ряди: проксимальний – 2 кістки (надп’яткова, п’яткова), дистальний – 5 кісток (човноподібна; клиноподібні: медіальна, проміжна, латеральна; кубоподібна).

В. Плесневі кістки. Складається з 5 коротких, трубчатих, моноепіфізарних кісток. Частини: основа, тіло, голівка.

С. Кістки пальців. Всі пальці мають 3 фаланги (проксимальну, середню, дистальну), за винятком 1 пальця, в якого відсутня середня фаланга.

З’єднання кісток нижньої кінцівки.

1. З’єднання поясу нижніх кінцівок з кістками вільної нижньої кінцівки.

1.1. Кульшовий суглоб. Простий, кулястий (чашеподібний), багато осьовий, комплексний.

Внутрішньосуглобові утвори: губа, поперечна зв’язка, зв’язка голівки (в якій проходить артерія голівки, тому розрив зв’язки приводить до некрозу голівки стегнової кістки).

Позасуглобові зв’язки : клубово-стегнова, лобково-стегнова, сіднично-стегнова, коловий пояс. За рахунок цих зв'язок капсула суглоба міцна, щільно охоплює голівку, вивихи дуже рідкі.

Біомеханіка рухів: згинання і розгинання; відведення і приведення; обертання; колові рухи.

2. З’єднання кісток вільної нижньої кінцівки.

2.1. Колінний суглоб. Складний (утворений стегновою, великогомілковою кістками та надколінком), виростковий, двоосьовий, комплексний.

Внутрішньосуглобові утворення: медіальний меніск, латеральний меніск, поперечна зв’язка коліна, передня схрещена зв’язка , задня схрещена зв’язка.

Позасуглобові зв’язки: великогомілкова обхідна зв’язка, малогомілкова обхідна зв’язка, коса підколінна, дугоподібна підколінна, зв’язка надколінка.

Біомеханіка рухів: згинання-розгинання, обертання гомілки при зігнутому коліні.

Деформації: Х –подібне скривлення – valgus; О – подібне скривлення – valus.

2.2. З’єднання кісток гомілки:

- міжгомілковий проксимальний суглоб;

- міжгомілковий дистальний синдесмоз;

- міжгомілкова перетинка.

3. З’єднання кісток гомілки та стопи.

3.1. Надп’ятково-гомілковий суглоб. Великогомілкова і малогомілкова кістки в формі вилки охоплюють блок надп’яткової кістки. Суглоб складний, блокоподібний, але двоосьовий: згинання та розгинання; бічні рухи при максимальному згинання підошви. Зв’язки суглоба:

- медіальна (дельтоподібна): від медіальної кісточки йде до човноподібної, надп’яткової, п’яткової кісток;

- латеральна зв’язка: від латеральної кісточки до надп’яткової та до п’яткової кісток.

4. Суглоби стопи.

4.1. Суглоби заплесни.

4.2. Заплесно-плесневі суглоби (Лісфранка).

4.3. Плесно-фалангові суглоби.

4.4. Міжфалангові суглоби.

Клінічне значення: 1. суглоб Шопара (поперечний суглоб заплесна) – місце високої ампутації стопи, ключем суглоба Шопара є роздвоєна зв’язка;

2. суглоб Лісфранка – місце низької ампутації стопи, коючем є зв’язка, яка з’єднує медіальну клиноподібну зв’язку з основою другої плеснової кістки.

Склепіння стопи.

1. Поперечне склепіння.

2. Поздовжні склепіння (дуги Фіке).

Від п’яткового горба через всі плеснові кістки, саме високе 2 склепіння.

Фіксація склепінь:

1. Пасивні затяжки (довга підошвова зв’язка).

2. Активні затяжки (м’язи стопи).

3. Сухожилки довгих м’язів гомілки.

Клишоногість: назовні (valgus), всередину (varus).

Рентгенанатомія кісток та з’єднань.

На прямих та бічних рентгенограмах необхідно визначити кістки, їх утворення, з’єднання. Рентгенограмму насамперед потрібно правильно орієнтувати (верх, низ, право, ліво).

6. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 130-138, 186-202.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 95-101, 144-160.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 135-153.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 110-122, 164-182.