6. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.1, -с. 256-258.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.1, -с. 212-214.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 186-187.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.1, -с. 241-245.

7. Матеріали для самопідготовки.

А. Питання для самоконтролю.

1. Розвиток жувальних м’язів?

2. Будова та функція жувального м’яза?

3. Будова та функція скроневого м’яза?

4. Будова та функція медіального крилоподібного м’яза?

5. Будова та функція латерального крилоподібного м’яза?

6. Фасції голови?

7. Місця формування гнійних абсцесів?

Тестові завдання:

1. Який з перелічених м’язів належить до жувальної групи?

А. Коловий м’яз ока.

В. Коловий м’яз рота.

С. Латеральний крилоподібний.*

D. Передній вушний.

E. М’яз сміху.

2. Який м’яз при скорочуванні з обох боків висуває нижню щелепу вперед?

А. Жувальний.

В. Скроневий.

С. Щічний.

D. Латеральний крилоподібний.*

E. -

3. Який із жувальних м’язів тягне нижню щелепу назад ?

А. Скроневий.*

В. Щічний.

С. Присередній крилоподібний.

D. Бічний крилоподібний.

Е. Жувальний.

4. До фасцій голови відносяться:

А. Поверхнева фасція шиї.

В. Поверхневий листок власної фасції шиї.

С. Щічно-глоткова.

D. Глибокий листок власної фасції шиї.

Е. Привушна, щічно-глоткова, скронева, жувальна.*

5. Скроневий м’яз прикріплюється до нижньої щелепи в ділянці:

А. Суглобового відростка.

В. Вінцевого відростка.*

С. Тіла нижньої щелепи.

D. Кута нижньої щелепи.

Е. Крилоподібної горбистості.

Б. Ситуаційні задачі.

1. Хворий 46 років не може підняти опущену вниз нижню щелепу. Які м’язи голови не виконують своєї функції?

A. Жувальні.*

В. Коловий м’яз рота, великий виличний.

С. Потилично-лобовий, підборідний.

D. Передній вушний, опускач кута рота.

E. Мімічні.

2. У юнака 18 років після вуличної бійки травмована бічна ділянка лиця. При огляді лікар встановив, що шкіра травмована, рана відкрита, гілка нижньої щелепи зламана, з жувальних м’язів залишився цілим тільки той, що не піднімає щелепу. Який це м’яз?

A. Бічний крилоподібний.*

В. Передні пучки скроневого.

С.Середні пучки скроневого.

D. Жувальний.

E. Присередній крилоподібний.

3. При обстеженні пацієнта виявлено, що після перенесеної щелепно-лицьової травми він не може висунути нижню щелепу допереду і змістити її в праву сторону. Параліч якого м’язу є причиною вказаної патології?

A. Правого жувального.

В. Лівого жувального.

С.Правого скроневого.

D. Лівого скроневого.

E. Присереднього крилоподібного правого.*

Тема 22. М’язи шиї. Топографія шиї. Трикутники, їх клінічне значення. Фасції шиї і міжфасціальні простори шиї.

Кількість годин – 2

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити на препаратах, схемах, муляжах та малюнках групи м’язів шиї, трикутники шиї, визначити їх клінічне значення. Вивчити фасції шиї, міжфасціальні простори.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез м’язової системи;

- з курсу анатомії: знання будови скелета;

- для подальшого вивчення тем.

4.План та організаційна структура заняття.

№ з/п	Основні етапи заняття, Їхні функції та зміст	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап
1	Організаційні заходи			2 хв.
2	Постановка навчальних цілей та мотивація		Актуальність та навчальні цілі	3 хв.
3	Контроль початкового рівня знань	Фронтальне опитування	Таблиці, матеріали лекцій, методичних розробок предмета	15 хв.
	Основний етап
4	Формування професійних вмінь та навичок	Індивідуальна робота	Підручники, атласи, таблиці, методичні розробки, тестові завдання	45-50 хв.
	Заключний етап
5	Контроль та корекція професійних вмінь та навичок	Індивідуальний тестовий контроль	ПРЕПАРАТИ. таблиці, методичні розробки, тестові задачі бази «Крок-1».	15 хв.
6	Підбиття підсумків практичного заняття. Пояснення домашнього завдання.			5 хв.

5. Зміст теми заняття.

Класифікація м’язів шиї.

1. Поверхневі.

2. М’язи, які відносяться до під’язикової кісткі: надпід’язикові; підпід’язикові.

3. Глибокі: бічні; передні; задні (описані в розділі «М’язи спини»).

1. Підшкірний м’яз – натягує шкіру шиї, опускає кут рота.

2. Груднино-ключично- соскоподібний м’яз – при скороченні з двох боків підіймає голову і утримує її в вертикальному положенні, при скорочуванні з одного боку нахиляє голову в свій бік з поворотом обличчя в протилежну сторону.

1. 2.1. Двочеревцевий м’яз – опускає нижню щелепу і тягне вгору під’язикову кістку.

2. 2.2. Шило-під’язиковий м’яз – тягне під’язикову кістку вгору і назад.

3. 2.3. Щелепно-під’язиковий м’яз (діафрагма рота) – опускає нижню щелепу, фіксує і тягне вгору під’язикову кістку.

4. 2.4. Підборідно-під’язиковий м’яз – опускає щелепу, тягне вгору під’язикову кістку.

5. 2.5. Груднино-під’язиковий.

6. 2.6. Груднино-щитоподібний.

7. 2.7. Щито-під’язиковий.

8. 2.8. Лопатково-під’язиковій.

Останні чотирі м’зи фіксують, тягнуть вниз під’язикову кістку.

Глибокі м’язи (бічні): драбинчасті м’язи (передній, середній, задній) – нахиляють шийний відділ хребта, підіймають ребра.

Топографія: відносно драбинчастих м’язів виділяють – переддрабинчастий, між драбинчастий та позадрабинчастий простори.

Топографія шиї.

1. Верхня і нижня границі.

2. Передня, задня, бічні поверхні.

Трикутники шиї.

1. Латеральний (задній) трикутник шиї (в цого складі 2 трикутники):

• лопатково-трапецієподібний – місце оперативного доступа до нервів шийного сплетення, до шийних хребців;

• лопатково-ключичний – місце оперативного доступа до підключичної артерії і вени (катетеризація, зондування), до нервів плечового сплетення.

2. Медіальний (передній) трикутник шиї (білою лінією шиї ділиться навпіл, включає 5 трикутників):

• лопатково-трахеальний – місце оперативного доступа до трахеї;

• сонний трикутник – доступ до сонних артерій;

• піднижньощелепний – доступ до піднижньощелепної слинної залози та лімфатичним вузлам;

• трикутник Пирогова (язичний) – доступ до язикової артерії;

• під підборідний – доступ до лімфатичних вузлів.

Фасції шиї за Шевкуненко:

1. Загальна поверхнева підшкірна фасція.

2. Поверхневий листок власної фасції шиї.

3. Глибокий листок власної фасції шиї.

4. Внутрішньошійна фасція: парієнтальна та вісцеральна пластинки.

5. Передхребтова фасція.

Міжфасціальні простори шиї.

1. Передвісцеральний простір – по ходу трахеї продовжується в верхнє і переднє середостіння.

2. Позавісцеральний простір – по ходу стравохіду продовжується в верхнє і заднє середостіння.