Тема 46. Загальна характеристика органів ендокринної системи. Центральний відділ: гіпофіз, епіфіз.

Тема 47. Органи ендокринної системи: периферичний відділ.

Кількість годин – 4

1.Актуальність теми.

Знання цього розділу анатомії край важливе студентам для подальшого навчання.

2. Навчальні цілі.

Вивчити розвиток органів ендокринної системи в онтогенезі. На препаратах, таблицях, муляжах вивчити будову, класифікацію, функції органів ендокринної системи. Вивчити формування гіпоталамо-гіпофізарної системи.

3. Матеріали до аудиторної роботи та міждисциплінарна інтеграція:

- з курсу біології: філогенез ендокринної системи;

- з курсу анатомії: онтогенез і класифікація ендокринної системи;

- для подальшого вивчення тем.

4.План та організаційна структура заняття.

№ з/п	Основні етапи заняття, Їхні функції та зміст	Методи контролю і навчання	Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)	Розподіл часу (хв.)
	Підготовчий етап
1	Організаційні заходи			2 хв.
2	Постановка навчальних цілей та мотивація		Актуальність та навчальні цілі	3 хв.
3	Контроль початкового рівня знань	Фронтальне опитування	Таблиці, матеріали лекцій, методичних розробок предмета	15 хв.
	Основний етап
4	Формування професійних вмінь та навичок	Індивідуальна робота	Підручники, атласи, таблиці, методичні розробки, тестові завдання	45-50 хв.
	Заключний етап
5	Контроль та корекція професійних вмінь та навичок	Індивідуальний тестовий контроль	ПРЕПАРАТИ. таблиці, методичні розробки, тестові задачі бази «Крок-1».	15 хв.
6	Підбиття підсумків практичного заняття. Пояснення домашнього завдання.			5 хв.

5. Зміст теми заняття.

Регуляція життєдіяльності організму людини здійснюється нейрогуморальним шляхом. Важливу роль в цьому процесі грають залози внутрішньої секреції, інкрети яких поступають прямо в кров.

Ендокринна система – система, яка забезпечує регуляцію діяльності організму, за рахунок виділення в кров гормонів.

Гормон – органічні хімічні з’єднання, виробляються в малих дозах, через гуморальне середовище регулюють функції. По хімічній природі діляться на: стероїди, глюкопротеїди, білкові.

Ендокринні залози не мають вивідних протоків.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

1. Центральний відділ

а) гіпоталамус

б) гіпофіз

в) епіфіз

2. Периферійний відділ

1. Спеціалізовані

а) щитоподібна залоза

б) паращитоподібні залози

в) наднирники

2. Залози подвійної функції (ендо-, екзот-)

а) статеві залози

б) підшлункова залоза

в) простата

г) нирки

д) плацента

3. Дифузна ендокринна система (ДЕС)

До гіпофіззалежних залоз відносять: щитоподібна, статеві, коркова речовина наднирників.

Класифікація залоз по розвитку

1. Ентодермальні залози

а) щитоподібна залоза

б) прищитоподібні залози

в) острівки підшлункової залози

2. Мезодермальні залози

а) коркова речовина наднирників

б) інтерстиціальна частина статевих залоз

3. Нейро-ектодермальні залози

а) гіпофіз

б) епіфіз

в) мозкова речовина наднирників

г) пара ганглії

Ядра гіпоталамусу - супраоптичне та паравентрикулярне виробляють вазопресин та окситоцин. Ядра медіальної гіпоталамічної зони виробляють рилізинг-фактор (ліберини та статини). Гормони поступають до передньої долі гіпофізу та стимулюють виділення тропних гормонів, які діють на залози-мішені. Таким чином формується гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова система.

Гіпофіз (нижній мозковий придаток, пітуітарна залоза).

Непарний орган, форма квасолини, в ямці турецького сідла, маса 0,5-0,7г. передня частка – аденогіпофіз

задня частка - нейрогіпофіз

особливість кровопостачання - "чудесна сітка".

Гормони передньої частки

1. Тіреотропний гормон (ТТГ) стимулює секрецію йодованих гормонів щитоподібної залози.

2. Фолікулотимулюючий гормон (ФСГ) стимулює розвиток фолікулів та продукцію естрогену у жінок, та сперматогенез у чоловіків.

3. Лютенізуючий гормон (ЛГ) визиває овуляцію і утворення жовтого тіла, у чоловіків утворення тестостерону.

4. Лактотропний гормон (ЛТГ) стимулює лактацію.

5. Адренокортикотропний (АКТГ) стимулює кору наднирників.

6. Соматотропний гормон (СТГ) активує процеси росту та розвитку.

7. Меланоцитостимулюючий пігмент контролює утворення пігменту - меланіну.

Гормони задньої частки

1. Вазопресин - антидіуретичний, звужує судини.

2. Окситоцин - скорочує гладкі м'язи матки.

Епіфіз (верхній придаток мозку, шишкоподібне тіло, corrpus pineale)

Непарний, овальний орган, частина проміжного мозку, над верхніми горбиками середнього мозку, маса 0,11-0,13 г.

Забезпечує ритмічні коливання активності гіпоталамусу та гіпофізу. Секреторна активність залежить від освітлення.

Щитоподібна залоза

Лежить на передній поверхні шиї, овиває спереду та збоку трахею, по бокам проходить судинно-нервові пучки шиї, зверху прилягає до щитоподібного хряща на рівні С V-VII. Маса 25-30 г.

Будова залози

Права та ліва частки, перешийок та пірамідальна частка. Вкрита капсулою, паренхіма побудована з фолікулів - структурної одиниці залози. Стінка утворена одношаровим епітелієм, порожнина заповнена колоїдом з вмістом йоду. Піраміда – залишок щито-язикової протоки.

Гормони залози

1. Тироксин, трийодтіронін. Регулюють окисно-відновлювальні процеси, основний обмін.

2. Кальцитонін. Знижує рівень кальцію в крові, депонує в клітки.

Прищитоподібні залози.

Парні утворення, округлої форми, позаду часток щитоподібної залози, від 2 до 6, маса 0,13-0,36 г.

Виробляють паратиреоідний гормон, регулює вміст кальцію та фосфору в крові. Антагоніст кальцитоніну.

Ендокринна частина підшлункової залози.

Острівки Лангерганса, округлої форми, 0,1-0,3мм, від 200000 до 2,5 млн., маса 0,6-1,5 г, більше в хвості залози.

В-клітини - основна маса острівця (75%) синтезують інсулін, понижає рівень цукру в крові.

А-клітини - синтезують глюкагон, антагоніст інсуліну.

Д-клітини - синтезують соматостатин, задержує виділення інсуліну та глюкагону, подавляє діяльність залози.

РР-клітини - стимулюють виділення шлункового та панкреатичного соку.

Наднирники

Парні органи, розташовані над верхніми полосами нирок, на рівні Тh ХI-ХII, 12-13 г. Три поверхні: передня, задня, нижня. На передній розміщені ворота. Покриті фіброзною капсулою. По периферії розміщені три зони кори: клубочкова, пучкова та сітчата. В центрі клітини мозку: епінефроцити та корепінефроцити.

Гормони кори:

• клубочкова зона: мінералокортікоїди (альдостерон) регулюють баланс калію та натрію;

• пучкова зона: глюкокортикоїди (гідрокортизон, кортикостерон) регуляція обміну речовин, подавляють запальні та алергічні процеси;

• сітчата зона: статеві грмони (андрогени, естрогени, прогестерон).

Гормони мозку:

1. Адреналін:

- підвищує рівень обміну, звужує судини, діє при стресах

2. Норадреналін

- діє на судинну систему, медіатор в синапсах

Ендокринна частина статевих залоз

1. Чоловічі статеві залози:

Інтерстиціальні ендокриноцити між покрученими сім’яними канальцями, продукують тестостерон:

• формування статевих ознак, чоловічу конституцію

• обмін білка

• статева тяга

2. Жіночі статеві залози

Клітини інтерстицію яєчника та зернистий шар дозріваючого фолікула, виробляють естроген.

• формує статеві ознаки, жіночу конституцію

• статеву тягу

Жовте тіло яєчника виробляє прогестерон:

• підготовка організму до вагітності

• перебіг вагітності

• стимулює розвиток молочних залоз

• подавляє овуляцію

Дифузна ендокринна система (ДЕС)

Наряду з органами ендокринної системи в тканинах (органи травлення, бронхи, шкіра, по ходу судин) розсіяні поодинокі гормонвиробляючі клітини.

Серед них виділяють ендокриноцити нервового походження та інші. Скупчення хромафінних ендокринних клітин коло симпатичних вузлів та по ходу судин одержали назву – параганглії.

Самі великі – сонний клубок, куприковий клубок, парааортальне тіло.

6. Рекомендована література.

1. В.Г.Ковешников «Анатомія людини» Луганськ, 2005, Т.2, -с.226-244.

2. М.Р.Сапин «Анатомия человека» , Москва, «Медицина», 1986, Т.2, -с.146-155.

3. М.Г.Привес «Анатомия человека» , С.П. издательство «Гиппократ», 1998, -с. 364-375.

4. Синельников Р.Д. Атлас «Анатомия человека» , Т.2, -с. 232-252.