29. Компенсаторні і руйнівні процеси при запаленні:

-Основною умовою існування організму є його здатність забезпечувати гомеостаз, тобто постійність внутрішнього середовища. Різноманітні комбінації регулювальних, координувальних і

коректувальних гомеостатичних реакцій, які здійснюються з участю нервових, ендокринних і обмінних факторів, створюючи оптимальні умови для існування організму за дії не тільки помірних,

але й надпорогових подразників. Такі реакції називаються пристосувальними або адаптаційними.

Запалення- прояв захисно-пристосувальних можливостей організму у відповідь на ушкодження. Тому природно, що сила й характер реакції організму у відповідь на ушкодження залежать від

ступеня порушення тканин у фазу альтерації та здатності організму відповідати на ці ушкодження. Запалення відіграє роль біологічного бар’єра на шляу проникнення патогенних чинників в

організм у вигляді фагоцитозу, вироблення клітинного і гуморального імунітету.

Виникаючи як захисно-’пристосовна реакція, запалення за обмежени умов може іноді мати й шкідливе значення для організму, зумовлюючи ушкодження тканин аж до некрозу. Також небезбечним

для організму є нагромадження ексудату під час запалення( Скупчення ексудату в альвеолах зумовл. порушення газообміну, в перикарді- ускладнює роботу серця)

30.Роль причинно-наслідкових відносин в патогенезі запалення:

-У розвитку будь-’якого виду запалення є певні закономірності. Вони стосуються етапності його розвитку. У розвитку запалення розрізняють три основних взаємопов’язаних явища:

альтерація, судинна реакція та ексудація та проліферація - розмноження клітинних елементів. У явищах запалення можна бачити прояви законів і категорій діалектичного матеріалізму .

Так, на прикладі альтерації, судинної реакції та проліферації виявляють - причина і наслідок , а точніше, причинно- наслідкові зв’язки в розвитку патологічного процесу: порушення і

зміни в тканині ( альтерація) під впливом змін ( судинної реакції та ексудації, проліферації), які виникають лише слідом за появою альтерації. Альтерація тут є наслідком дії на тканини

ушкоджувального чинника. Альтерація стає причиною розвитку судинної реакції та ексудації в осередку запалення. Виникнувши як наслідок альтерації, вони одночасно є головними причинними

чинниками проліферації.

31. Біохімічні та фізико-хімічні зміни в зоні запалення :

У центрі запалення обмін речовин спочатку дуже інтенсивний, переважають процеси катаболізму - руйнування тканин під впливом лізосомних ферментів. Активізується гліколітичне та аеробне

розщеплення вуглеводів з підвищеним використанням кисню. Подальша альтерація клітин призводить до порушення функцій мітохондрій, різкого гальмування циклу трикарбонових кислот, зниження

дихального коефіцієнта. Гліколітичне розщеплення вуглеводів продовжує наростати, в осередку запалення нагромаджуються лактат, альфа-кетоноглутарат, малат, фумарат. В осердку запалення

нагромаджуються ( поліпептиди, жирні кислоти, кетотіла, аміноцукри). Катаболізм та нагромадження продуктів розпаду в осередку запалення спочатку зумовлюють активізацію анаболічних процесів.

Підвищення активності ферменів, що каталізують синтез ДНК і РНК, окисно-відновні реакції… Внаслідок нагромадження продуктів розпаду і недоокиснених речовин осередку запалення рощвивається ацидоз.

Спочатку він компенсований, потім декомпенсований( рН зниж до 5,3). Розвивається гіпертонія, яка супроводжується різким підвищенням в осередку вмісту калію, натрію, кальцію, водню( гіпертонією).

Наслідком катаболізму, ацидозу і гіпертонії є ушкодження та набряк елементів сполучної тканини.