48. Голодування. Классифікація та х-ка періодів голодування

Голодування - стан організму, при якому показник споживання поживних речовин нижчий від їх витрати. Залежно від причин та механізмів виникнення розрізняють голодування фізіологічне і патологічне, повне, неповне та часткове. Фізіологічне виникає під час зимової сплячки. Патологічне - супроводжується окремими видами типових патологічних процесів, насамперед порушенням обміну речовин, і може бути загальним та місцевим. Повне або абсолютне голодування - супроводжується обмеженням або повним припиненням вживання води(за походженням буває екзогенним та ендогенним). Залежно від клінічних проявів розрізняють чотири періоди голодування: період байдужості - 1 день; період збудження - 3-5 днів; період пригнічення (найтриваліший період); період паралічі і загибелі тварини. У перші дні голодування більша частина глюкози, необхідної організму для енергетичних затрат, синтезується з невуглеводних сполук у печінці й частково в надниркових залозах. Втрата маси тіла відбувається нерівномірно в різні періоди. Найінтенсивніше зниження маси тіла спостерігається в перший і третій періоди голодування. У 2 період знижується акивність інсуліну. В організмі тв. розвиваються метаболічний ацидоз, кетонемія, негативний азотистий

баланс. У 3 пер- спостерігається збудження, а потім пригнічення діяльності нервової системи. Тепература тіла знижується . Збільшується виведення із сечею азоту, калію, фосфору, інших сполук. Відновлення функцій органів та систем відбувається успішно, якщо

голодування припинено на початку третього періоду. Повне голодування без води протікає аналогічно голодуванню з водою, але період декомпенсації настає досить швидко. Неповне голодування протікає важче, ніж повне, триває довго і супроводжується дегенеративними змінами, відновлення після яких досягається нелегко.

49. Порушення загального об’єму крові: класиф, причини та наслідки

Загальний об’єм крові залежить від виду тварин і становить 4-9% маси тіла. Серед порушень об’єму крові виділяють гіпо- і гіперволемію. Гіповолемія(олігемія) - зменшення загальної кількості крові. Буває простою, олігоцитемічною та поліцитемічною. Проста гіповолемія х-ся зменшенням об'єму крові без зміни співвідношення плазми і клітин крові(виникає відразу після гострої крововтрати). Поліцитемічна характеризується зменшенням об'єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми за відносного збільшення вмісту еритроцитів(виникає при зневодненні організму). Олігоцитемічна характеризується зменшенням об'єму крові з переважним зменшенням у ній еритроцитів(виникає при зниженні еритропоезу, патології кровотворних органів).Гіперволемія – збільшення порівняно з нормою об’му крові. Розрізняють гіперволемію просту, поліцитемічну та олігоцитемічну. Проста – х-ся збільшенням об'єму крові при збереженні співвідношення плазми і клітин крові. Олігоцитемічна - Збільшення об'єму крові за рахунок збільшення плазми. Поліцитемічна - збільшення об'єму крові за рахунок кількості клітин крові.