- •2.Основний метод патофізіолгії. Види та методики ескперименту. Моделювання пат. Процесів
- •3.Суть і роль гуморальної теорії (Гіппократа), Солідарної( Демокрита), клітинної патології (Вірхова), нервізму ( Павлова) в розвитку матеріалістичних уявлень про хворобу.
- •4. Роль вчених Пашутіна, Фохта, Підвисоцького, Богомольця, Мечнікова та ін.. В розвитку патфіз.
- •5. Визначення понять «здоров’я» та «хвороби». Патологічна реакція, патологічний процес і патологічний стан.
- •6.Адапційно-компенсаторні процеси при хворобі.
- •7.Визначення понять «етіологія» і «патогенез». Роль і діалектичний взаємозв’язок етіологічних і патогенетичних факторів у розвитку хвороби.
- •8.Роль загального і місцевого, специфічного і неспецифічного, структури і функції при патології.
- •9. Роль причинно-наслідкових відносин в механізмі розвитку хвороби. Головна ланка і порочне коло в патогенезі.
- •10. Принципи класифікації хвороб. Шляхи розповсюження хвороботворних агентів в організмі.
- •11. Періоди хвороби. Завершення хвороби. Клінічна і біологічна смерть.
- •12. Захисно-пристосувальні та руйнівні процеси при хворобі.
- •13. Патологічний вплив механічних факторів. Травматичний шок.
- •14. Патогенний вплив температурного фактору. Тепловий удар. Простуда.
- •15.Патогенний вплив променевої енергії. Сонячний удар. Поняття прос фотосенсибілізацію.
- •16.Патогенний вплив електричного струму. Електротравма
- •17.Патогенний вплив зміненого атмосферного тиску. Гірська та кесонна хвороба.
- •18.Роль умов годівлі, утримання та експлутації тв. У виникненні хв.
- •19.Патогенний вплив біологічних факторів
- •20.Роль спадковості в патології. Спадкові та природжені хв.
- •21.Реактивність та резистентність організму. Класифікація та характеристика реактивності
- •22.Бар'єрні функції організму
- •29. Компенсаторні і руйнівні процеси при запаленні:
- •30.Роль причинно-наслідкових відносин в патогенезі запалення:
- •31. Біохімічні та фізико-хімічні зміни в зоні запалення :
- •32. Альтераціяпри запаленні :
- •33. Судинна реакція при запаленні :
- •34. Класифікація та характеристика видів запалення
- •35. Патофізіологія клітини. Специфічні та неспецифічні прояви ушкоджень клітин
- •36. Патофізіологія росту тканин. Гіпертрофія та гіперплазія. Атрофія.
- •37. Пухлини:їх біол.Особливості.Експеримент.Онкологія. Правила пересадки пухлин за Новінським.
- •40. Патогенез гарячки. 41. Стадія на види гарячки.Зміна обміну реч.,органів і систем при гарячці.
- •42. Порушення основного обміну
- •43. Порушення вуглеводневого обміну
- •44. Порушення білкового обміну
- •45.Порушення жирового обміну
- •46. Порушення кислотно-основного обміну
- •47.Порушення водно-сольового обміну. Набряк та водянка
- •48. Голодування. Классифікація та х-ка періодів голодування
- •49. Порушення загального об’єму крові: класиф, причини та наслідки
- •50. Анемії її наслідки, причини, класифікація. Якісні зміни еритроцитів.
- •51. Якісні і кількісні зміни лейкоцитів.
- •52. Порушення зсідання крові.
- •53.Загальна характеристика порушень ссс. Ознаки та механізми їх розвитку.
- •54.Серцева недостатність кровообігу. Та механізм компенсації.
- •55.Порушення збудливості, провідності, скоротливості і автоматизму серця.
- •56.Загальна характеристика порушення дихання
- •66. Патофізіологія травлення у передшлунках жуйних.
- •67. Порушення кишкового травлення.
- •68. Ілеуси, їх патогенез та класифікація. (продовження 67)
- •69.Порушення жовчовидільної функції печінки. Класифікація жовтяниць.
- •70. Порушення антитоксичної та бар’єрної функції печінки
- •71. Порушення обмінної функції печінки
- •72. Показники порушення сечовиділення.
- •73. Екстраренальні та ренальні фактори, які викликають порушення функції нирок.
- •74. Патогенез ниркового набряку та ниркової гіпертензії
- •75. Порушення фільтрації та реабсорбції нирок.
- •76. Ниркова недостатність та наслідки для організму.
- •79. Порушеня функції щитоподібної та підшлункової залози.
- •80. Порушення ф-ї наднирників.
- •81. Основні патогенетичні механізми порушення розмноження і лактації.
- •82. Екстрагенітальні та інтрагенітальні фактори поруш. С-ми розмнож.
- •83. Стрес і загал. Адаптаційний синдром.
- •85. Порушення провідності по нервових стовбурах і міжнейроннх синапсах.
48. Голодування. Классифікація та х-ка періодів голодування
Голодування - стан організму, при якому показник споживання поживних речовин нижчий від їх витрати. Залежно від причин та механізмів виникнення розрізняють голодування фізіологічне і патологічне, повне, неповне та часткове. Фізіологічне виникає під час зимової сплячки. Патологічне - супроводжується окремими видами типових патологічних процесів, насамперед порушенням обміну речовин, і може бути загальним та місцевим. Повне або абсолютне голодування - супроводжується обмеженням або повним припиненням вживання води(за походженням буває екзогенним та ендогенним). Залежно від клінічних проявів розрізняють чотири періоди голодування: період байдужості - 1 день; період збудження - 3-5 днів; період пригнічення (найтриваліший період); період паралічі і загибелі тварини. У перші дні голодування більша частина глюкози, необхідної організму для енергетичних затрат, синтезується з невуглеводних сполук у печінці й частково в надниркових залозах. Втрата маси тіла відбувається нерівномірно в різні періоди. Найінтенсивніше зниження маси тіла спостерігається в перший і третій періоди голодування. У 2 період знижується акивність інсуліну. В організмі тв. розвиваються метаболічний ацидоз, кетонемія, негативний азотистий
баланс. У 3 пер- спостерігається збудження, а потім пригнічення діяльності нервової системи. Тепература тіла знижується . Збільшується виведення із сечею азоту, калію, фосфору, інших сполук. Відновлення функцій органів та систем відбувається успішно, якщо
голодування припинено на початку третього періоду. Повне голодування без води протікає аналогічно голодуванню з водою, але період декомпенсації настає досить швидко. Неповне голодування протікає важче, ніж повне, триває довго і супроводжується дегенеративними змінами, відновлення після яких досягається нелегко.
49. Порушення загального об’єму крові: класиф, причини та наслідки
Загальний об’єм крові залежить від виду тварин і становить 4-9% маси тіла. Серед порушень об’єму крові виділяють гіпо- і гіперволемію. Гіповолемія(олігемія) - зменшення загальної кількості крові. Буває простою, олігоцитемічною та поліцитемічною. Проста гіповолемія х-ся зменшенням об'єму крові без зміни співвідношення плазми і клітин крові(виникає відразу після гострої крововтрати). Поліцитемічна характеризується зменшенням об'єму крові внаслідок зменшення об’єму плазми за відносного збільшення вмісту еритроцитів(виникає при зневодненні організму). Олігоцитемічна характеризується зменшенням об'єму крові з переважним зменшенням у ній еритроцитів(виникає при зниженні еритропоезу, патології кровотворних органів).Гіперволемія – збільшення порівняно з нормою об’му крові. Розрізняють гіперволемію просту, поліцитемічну та олігоцитемічну. Проста – х-ся збільшенням об'єму крові при збереженні співвідношення плазми і клітин крові. Олігоцитемічна - Збільшення об'єму крові за рахунок збільшення плазми. Поліцитемічна - збільшення об'єму крові за рахунок кількості клітин крові.