19. Еволюція козацького руху ( кінець 16-першла половина 17 ст)

Ідея створення козацького реєстру належала польському королюСигізмунду І, який у 1524 р. запропонував сформувати для захисту південнихкордонів держави наймане військо із запорозьких козаків. Втілив цю ідею йогонаступник – Сигізмунд ІІ Август. У 1572 р. 300 найманих козаків були записані в реєстр і отримали назву реєстрових. Пізніше реєстр збільшувався і становив,залежно від певних обставин, від 1 до 6 тисяч козаків (на сер. XVII ст.).Права та привілеї реєстрового козацтва:

 право землеволодіння, заняття промислами і торгівлею;

 отримувати плату за військову службу;

 звільнятися від уплати податків та виконання повинностей;

 обирати гетьмана і старшину на козацькій Раді;

 мати власну судову й адміністративну юрисдикцію;

 в містечку Трахтемирів на Київщині мали власний монастир – як шпиталь і

арсенал;

 за службу отримували хутори навколо Переяслава, інших прикордонних

міст;

 мали право укладання договорів між козаками як самостійною верствою

(станом) і державою, що зміцнювало в них почуття політичної значущості й сили;

 універсали короля Речі Посполитої Стефана Баторія 1578, 1582 рр. Була запропонована організаційно-штатна структура регулярного полку та публічно-правове оформлення козацького імунітету в Україні, які використовувалися й надалі. У 20-ті роки XVII ст. уряд Речі Посполитої санкціонував адміністративно-територіальну побудову реєстрового війська з шести територіальних полків на королівських землях;

 реєстровці дістали військові клейноди – корогву (прапор), бунчук, печатку, інші атрибути влади, а також кілька гармат, труби, лаври тощо. Військо Запорозьке реєстрове було зобов’язане тримати на Січі постійну залогу,чисельність якої чітко не визначалося.

Поза тим реєстрове військо опинилося у скрутному становищі. З одного боку,воно мусило коритися уряду й виконувати його накази, з іншого – не могло стояти осторонь тих проблем, які стосувалися як невизнаного властями козацтва,так і всього українського народу. Таке двоїсте становище позначилося на всій подальшій долі реєстрових козаків. Зазнаючи утисків від державців, реєстровці мали утримувати в покорі запорожців і широкі селянські маси. З цією метою уряд у 1590 р. збільшив реєстр до тисячі чоловік і розпорядився збудувати в урочищі Кременчук фортецю для недопущення зв’язку

Козацько-селянські повстання в Україні кінця XVI – першої половини XVII ст.були явищем закономірним. Це була реакція на ворожу і шкідливу щодо українського народу політику Речі Посполитої в соціально-економічній, суспільно-політичній та культурній сферах. Протестуючи проти кріпацтва, селяни палили маєтки своїх панів, припиняли наступ польської шляхти на права і привілеї козаків, боролися за збереження магдебурзького права жителів міст.

20. Причини та головні етапи Визвольної війни під проводом б. Хмельницького

Після придушення козацько-селянських повстань першої половини XVII ст. колонізація українських земель Польщею, значно посилилася, що й потягло за собою національно-визвольну війну.Основними причинами національно - визвольної війни були:

1. Погіршення становища селянства в умовах засилля польських магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:

2. Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців:

3. Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану.

4. Полонізація українського суспільства, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести населення:

Безпосереднім приводом до вступу Хмельницького проти Польщі була особиста образа, якої йому завдав чигиринський підстароста Данило Чаплінський. Скориставшись відсутністю Б. Хмельницького (улітку 1646 р) він розорив хутір Суботів, майже до смерті побив молодого сина та викрав жінку (Олену), з якою Богдан збирався одружитися (перша дружина на цей час померла). Після повернення з Варшави Хмельницький використовував усі законні шляхи для покарання винних, аж до особистої аудієнції у польського короля. Однак це не мало ніяких результатів. Не домігшись справедливості він у серпні-вересні 1647 р. проводить таємні ради із своїми однодумцями щодо підготовки повстання проти панських магнатів. Проте зрада з боку чигиринського осавула призвела до арешту Хмельницького. Вирвавшись (за сприяння родичів) на волю, він у грудні 1647 р. з кількома десятками козаків вирушив на Запоріжжя.

Періодизація національної революції:

Перший період – з лютого 1648 р. до травня 1652 р.: досягнення фактичної незалежності козацької протодержави, завершення Збаразько-Зборівська кампанія, Зборівський мирний договір, битва під Берестечком, підписання угоди.

Другий період – з червня 1652 – до серпня 1657 р.: погіршення економічного і гетьманського становища козацької України, пошук союзників, конфедерація з Росією.

Третій період – вересень 1657 – червень 1663 рр.: загострення соціально-політичної боротьби в українському суспільстві, що перетворилася на громадянську війну: розкол України на два гетьманства; 2 вересня 1657 р. відбулося обрання гетьманом І. Виговського. 28 червня 1663 р. Гетьманом Лівобережної України був обраний Іван Брюховецький, який зробив ставку на московський уряд; в січні 1663 р. правобережне козацтво обрало гетьманом Павла Тетерю.