36. Адміністративно політичний устрій, особливості соціально-економічного та культурного розвитку українських земель у складі Австрійської імперії у 1 пол. 19 ст.

Східна Галичина та Північна Буковина входили до Королівства Галичини та Лодомерії», яке очолював австрійський ставленик. Королівство ділилося на намісництва. З 1849 р. Буковина стала окремим округом у складі королівства. Закарпаття входило до складу Угорського королівства і ділилося на жупи. Ні Королівство Галичини та Лодомерії, ні Угорське королівство не були самостійними державами, а були адміністративно-територіальними одиницями Австрійської імперії.

У Східна Галичині провідні позиції належали полякам.У Закарпатті провідні позиції належали угорцям.У Північній Буковині провідні позиції належали румунам.Українці займали підлегле, підкорене становище!Самоназва західних українців – русини; самоназва української мови – руська.

Західна Україна була відсталим аграрним краєм і виконувала роль аграрно-сировинного придатка промислово розвинутих регіонів Австрійської імперії.

Сільське господарство

• панування екстенсивного землеробства;

• застаріла техніка;

• малоземелля та безземелля селян;

• селянські повинності (кріпацтво, панщина, чинш, військова служба);

• розвиток садівництва, виноградарства, тваринництва, лісозаготівлі тощо.

Промисловість

• промисловість розвивалася слабо,;

• у промисловості було задіяне лише 2% населення;

• переважання мануфактур (ручної праці);

• 30-40 рр. ХІХ ст. почався промисловий переворот;

• найактивніше розвивалася нафтовидобувна та лісопереробна промисловість;

• панування іноземного капіталу, тобто власниками промислових підприємств були іноземці;

• занепад традиційних галузей виробництва: текстильної та шкіряної;

• встановлено найдовший в імперії робочий день (14-16 годин) при найнижчому рівні зарплат.

Українське національне відродження

•  австрійська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському;

• значний вплив на українців Галичини, Буковини та Закарпаття мала Наддніпрянська Україна;

• лідерство в національному відродженні мало греко-католицьке духовенство;

У 1816 р. І.Могирльницький у м. Перемишлі заснувавав Товариство греко-католицьких священників. 20-30-ті рр. ХІХ ст. діє Перемишльський культурно-освітній гурткок на чолі з єпископом М. Левицьким У 1833 р. створений гурток «Руська трійця» (М.Шашкевич, І.Вагілевич, Я.Головацький). У 1837 р. гурток видав альманах «Русалка Дністровая» – перша україномовна книга, видана на Західній Україні (конфіскований владою у м. Будапешт).

37. Харківський університет та його місце в історії української культури

Урочисте відкриття університету відбулося 29 січня 1805 року. Університет вписав багато яскравих сторінок в історію українського відродження XІX - XX ст., дав потужний імпульс перетворенню Харкова на крупний науковий центр, освітянську столицю України, по праву займає вищі шаблі всеукраїнських рейтингів серед класичних університетів, і добре відомий далеко за межами України.

До структури університету входили чотири факультети: "нравственных" і політичних наук (богослов`я, церковна історія, філософія права, політична економія); фізико-математичний (теоретична і практична фізика, математика, астрономія, хімія, ботаніка, сільське господарство та інші); медичний та філологічний.

При університеті планувалося створення підрозділу, який би забезпечував учбовий процес навчальними посібниками, а також таких інститутів: учительського або педагогічного; медичного клінічного; акушерського мистецтва. Передбачалася також друкарня для видання навчальних книг та поширення наукових знань, створення вчених товариств, благодійних фондів для надання допомоги малозабезпеченим студентам.