- •Історія розвитку національної української символіки.
- •Першопочатки людського життя на теренах України. Трипільська культура
- •Скіфо-сарматська доба. Україна та античний світ.
- •Сучасні теорії етногенезу слов’ян . Східнослов’янські племінні союзи на території України напередодні виникнення Київської Русі
- •Утворення Київської Русі : гіпотези, причини, етапи.
- •Соціально-політичний устрій кр
- •Формування сучасних східнослов’янських етносів. Питання про давньоруську народність.
- •Початки християнства на Русі.
- •Культура кр
- •Галицько-Волинська держава в 12-14 століттях
- •Статус та особливості розвитку українських земель у складі вкл
- •Люблінська унія 1569 р. Соціально-економічні наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1647 рр)
- •Берестейська релігійна унія (1596) і її наслідки
- •Українська культура доби Ренесансу(15- 1 пол.16 ст.)
- •Походження українського козацтва
- •Запорізька Січ 16-18 ст.
- •Еволюція козацького руху ( кінець 16-першла половина 17 ст)
- •Причини та головні етапи Визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Основні напрямки політики б.Хмельницького.
- •Становлення Української козацької держави в ході Визвольної війни.
- •Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки українсько-російської угоди
- •Політична діяльність гетьмана і.Виговського . Гадяцька угода .
- •Руїна: громадянська війна 60-80-х рр. В українській козацькій державі .
- •Гетьман і.Мазепа та його діяльність .
- •Характеристика Конституції п. Орлика .
- •Становище та особливості розвитку Української козацької держави у 18 ст. (1709-1783 рр.) Малоросійські колегії .
- •Галичина та Правобережжя наприкінці 17-18 ст. Занепад і ліквідація Речі Посполитої та доля українських земель.
- •Гайдамацький рух . Коліївщина 1768 р .
- •Закарпаття та Буковина в 14-18 ст.
- •Слобідська Україна 17-18 ст.
- •Основні риси , особливості та досягнення української культури доби бароко
- •Українське національно-культурне відродження кін.18-19 ст.Періодизація та особливості.
- •Кирило-Мефодіївське братство: програма та діяльність
- •Адміністративно політичний устрій, особливості соціально-економічного та культурного розвитку українських земель у складі Австрійської імперії у 1 пол. 19 ст.
- •Українське національне відродження
- •Харківський університет та його місце в історії української культури
- •Українські землі у складі Російської імперії в 2 пол. 19 ст. «Великі реформи» 60-70 років та іх наслідки.
- •Тарас Шевченко: оцінка суспільно-політичного значення творчості поета.
- •Український національний рух у Російській імперії в сер. – 2 пол. 19 ст. Умови розвитку, програми і діячі.
- •Національний рух у Західній Україні ( 2 пол.19-поч 20 ст)
- •Перші українські політичні партії
- •1900 Р. — руп (Революційна українська партія)
- •Україна в роки Першої світової війни (1914-1918 рр)
- •Особливості та напрямки розвитку української культури 2 пол.19- поч.20 ст.
- •Наукова та соц.-пол. Діяльність м.С.Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення та діяльність уцр ( лютий – червень 1917 р.)
- •Боротьба за українську автономію у 1917 р. І та іі Універсали цр.
- •Ііі Універсал цр. Проголошення унр, значення цього акту.
- •Українська діаспора в середині хіх- 2 пол.Хх ст.
- •Унр наприкінці 1917 р- на поч.1918 р. 4 Універсал та проголошення незалежності.
- •Здобутки та прорахунки в політиці гетьмана п. Скоропадського.
- •Директорія та її діяльність. Постать с. Петлюри.
- •Зунр: виникнення, історична доля.
- •Причини, характер та особливості селянського повстанського руху в Україна в 1918-1921 рр. Основні положення соц.-пол. Програми н. Махно.
- •Громадянська війна в Україні 1919-1921 рр. Здобутки та наслідки Національно-демократичної революції.
- •Радянська Україна в 20 рр.Хх ст.: політичне становище в складі срср.
- •Українське національне відродження 20-х рр. Хх ст. Та політика українізації.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст.: модернізація по-сталінськи.
- •Голодомор (1932-1933 рр.) Причини та наслідки.
- •Сталінський терор в Україні : причини та масштаби .
- •Західна Україна, Буковина та Закарпаття в 1920-1939 рр. Український національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої світової війни (1939-1941рр)
- •Особливості окупаційного режиму Україна (1914-1944 рр.) .Рух опору : партизани , підпілля , упа.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946-1953 рр.).
- •«Відлига» та національний рух 50-60-х рр. Хх ст.
- •Правозахисний рух в Україні протягом 60-80 рр.
- •Україна в добу кризи авторитарної системи (70-ті-1 пол. 80-х рр. Хх ст.).
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції (1985-1991 рр)
- •Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх ст. – на поч. Ххі ст.: соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст. Сучасні політичні партії України.
- •Конституція України 1996р. : розробка та прийняття.
- •Міжнародне становище України наприкінці хх - на поч. Ххі ст. Україна та Європа. Українсько-російські стосунки.
- •Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України в кінці хх ст.- на поч. Ххі ст.
-
Галичина та Правобережжя наприкінці 17-18 ст. Занепад і ліквідація Речі Посполитої та доля українських земель.
Після поразки Української революції подальшу долю українських земель визначали сусідні держави — Польща, Росія та Туреччина. Згідно з умовами Бахчисарайського договору (1681) територія між Дністром і Бугом 20 років мусила залишатися нейтральною і незаселеною. Це означало перетворення на пустелю тих земель, які були своєрідною базою національно-визвольного руху за часів Хмельниччини.
Проте, зважаючи на родючість ґрунтів, сприятливі кліматичні умови, спочатку Туреччина, а згодом Польща порушують Бахчисарайську угоду і розпочинають процес активного заселення пустуючих земель Правобережжя.
Після завершення війни між Польшею та Туреччиною (1699) потреба у козацькому війську відпала, і тому польський сейм прийняв рішення про ліквідацію правобережного козацтва. Спроба силою реалізувати цей план призвела спочатку до поразки польських військ під Фастовом 1700 p., а потім і до вибуху повстання під проводом С. Палія (1702-1704). На полковій території встановилося козацьке самоврядування. Спроби польських військ привести козаків до покори (1691, 1693, 1700) зазнали відсічі. Протягом 1688—1704 pp. Палій вів переговори з гетьманом І. Мазепою про возз´єднання Правобережної України з Лівобережною, але уряд Московщини, пов´язаний з Річчю Посполитою «Вічним миром» (1686), не давав згоди на цю акцію. У 1702—1704 pp. Палій очолював козацькі повстання на Київщині, Брацлавщині, Поділлі та Волині. В1704 р. на Правобережжя вступили лівобережні козацькі полки під проводом Мазепи. За його наказом Палія було заарештовано, а повстання придушено. Царський уряд відправив Палія у заслання до Тобольська (1705— 1708), а в 1709 р. у зв´язку з війною зі шведами повернув в Україну. В 1709 р. Палій очолює Білоцерківський полк і залишається його полковником до смерті.
Ситуацією скористався І. Мазепа, який, приєднавши до Гетьманщини правобережні полки, незабаром усунув С. Палія від влади. Після падіння І. Мазепи та поразки П. Орлика система міжнародних договорів 1711—1714 pp. остаточно визнала права Польщі на володіння Правобережжям.
Правобережжя і західноукраїнські землі ще залишалися під гнітом шляхетської Польщі, а становище народних мас тут постійно погіршувалось. Цей процес прискорювала анархія, яка панувала в країні. Влада короля була номінальною, утвердилося всесилля магнатів, які видавали свої закони і постанови, чинили на їх основі суд і розправу над населенням. Магнати мали також свої власні війська.
Таке внутріполітичне становище в країні призвело до занепаду польсько-шляхетської держави в другій половині XVIII ст.
Агресивні сусіди - Фрідріх Вільгельм 1 Прусський і цариця Катерина II скористалися з нагоди і поділили ослаблену Польщу. Відбулося три поділи Польщі: 17 лютого 1772 р., на початку 1793 р., 24 жовтня 1795 р. Польща була розділена між Росією, Пруссією і Австрією.
Після третього поділу Польщі до складу Російської імперії увійшло майже 80% українських земель. Галичина, Закарпаття та Буковина були захоплені Австро-Угорщиною.
Протягом 90-х років XVIII ст. на територію Правобережжя були поширені загальноросійські адміністративні органи та установи. В краї почали діяти намісницькі, а згодом губернські управління, царські судові органи тощо. Становище народних мас майже не змінилося. Вони, як і раніше, відробляли панщину, сплачували численні державні податки. Одночасно польські магнати отримали від царської влади нові загальноімперські дворянські права, привілеї.