Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история экзамен.docx
Скачиваний:
473
Добавлен:
05.01.2017
Размер:
128.69 Кб
Скачать
  1. Основні напрямки політики б.Хмельницького.

  2. Становлення Української козацької держави в ході Визвольної війни.

Щоб уникнути одночасної війни проти Польщі й проти Кримського ханства Б. Хмельницький змушений був укласти мирний договір з Польщею.

8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський мирний договір. Умови договору передбачали:

  • - збільшення реєстру до 40 тис. козаків й підтвердження всіх козацьких привілеїв;

  • - повернення до реєстру всіх виписаних з нього козаків (так званих „випищиків”);

  • - передачу Київського, Брацлавського і Чернігівського воєводств під козацьке управління і виведення звідти польських військ;

  • - збереження на козацькій території влади гетьмана, хоча з рядом обмежень;

  • - державні посади мали обіймати лише православні;

  • - внесення на найближчий сейм питання про ліквідацію церковної унії (1596 р) і повернення православній церкві всіх її прав та майна;

  • - надання православному митрополитові місця в сенаті;

  • - заборона єзуїтам проживати в українських містах;

  • - усім учасникам війни оголошувалися амністія.

Внутрішнє і зовнішнє становище України. За умов тривалої війни становище козацької держави невпинно погіршувалося. Особливо загострилася ситуація восени 1653 р. Шість років війни виснажили Україну. Внаслідок польських каральних походів, ординських грабунків, постійних мобілізацій населення, епідемій чуми та холери було спустошено понад 100 міст і містечок на Правобережжі, знелюдніли території Брацлавщини та Київщини.Занепало сільське господарство. Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходили мобілізації. Рятуючись від загарбників люди тікали на Слобожанщину.Погіршувалося й міжнародне становище Української держави. Польща, Молдова, Валахія і Трансільванія об'єднувалися в антиукраїнський союз. Кримський хан надто часто зраджував українців. Польща, не змирившись з існуванням козацької держави, готувалася до нового наступу.

За цих умов, задля збереження основних здобутків війни, передусім держави, Ю. Хмельницький дійшов висновку про необхідність вдатися до союзу з московським царем.

  1. Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки українсько-російської угоди

Перея́славська рáда 1654 року — загальна військова рада, скликана гетьманомБогданом Хмельницьким у місті Переяславі для вирішення питання про взаємовідносини між Військом Запорізьким та Московською державою.

Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького») — угода між російським царським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.

Після переговорів у Москві в березні-квітні 1654 р. підписано договір – «Березневі статті».

Суть статей:

  • підтвердження привілей та прав Війська Запорізького на маєтки й землі;

  • встановлення 60-тисячного реєстру;

  • гетьманський уряд за статтями мав контролювати фінанси й податки;

  • залишалися недоторканними права органів влади, Київського митрополита.

За договором Московія зобов'язувалася надати воєнну допомогу Україні. Права гетьмана обмежувалися лише в зносинах з Кримом і Туреччиною. Фактично Україна увійшла під протекторат Росії на правах широкої автономії.