45. Особливості та напрямки розвитку української культури 2 пол.19- поч.20 ст.

Українська культура другої половини XIX ст., незважаючи на всі перепони, продовжувала успішно розвиватися. Цьому сприяли: по-перше, реформи 1860-1870-х років (скасування кріпосного права, судова, земська, міська, освітня реформи); по-друге, бурхливий розвиток капіталістичних відносин.В освіті зміни стали відчутними вже на межі 1860-х років. Молода інтелігенція, студенти, що об'єдналися в громади, активно займалися створенням недільних шкіл. У 1862 р. в Україні їх діяло понад 110. Викладання у багатьох із них велося українською мовою, видані були букварі та підручники, в тому числі “Буквар” Т. Шевченка. Але того ж таки 1862 р. царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багато їх організаторів та викладачів було заарештовано.

На початку ХХ ст. у культурній сфері чітко вимальовуються дві тенденції - збереження національно-культурної ідентичності (народництво) та пересадження на український ґрунт новітніх європейських зразків художнього самовиразу (модернізм).

46. Наукова та соц.-пол. Діяльність м.С.Грушевського

Політичну діяльність Г. розпочав у Галичині де став одним із засновників Укр. Національно-демократичної партії. У роки першої російської революції багато часу проводив на Придніпровській революції. У 1907 Г. організував і очолив укр. Наукове товариство в Києві, продовжуючи освоб політ діяльність став одним з ініціаторів створення і головою товариства укр. Поступовців, який об'єднав більшість українських партій та національно-громадських орг. Автор понад 2000 наукових набот. Ідеї ​​народництва і федералізму переважали в його науковій і громадській діяльності. Для історичних концепцій Г. було характерно верховенство соціальних інтересів над національно державними. Ідеалом для майбутнього устрою Укр. Для Г. був демократичний федералізм з широкими правами громадян, виборністю всіх органів управління.

47. Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення та діяльність уцр ( лютий – червень 1917 р.)

8 березня (23 лютого) 1917 р. відбулася лютнева буржуазно-демократична революція в Росії.15 (2) березня 1917 р. російський імператорМикола ІІ зрікається влади. Влада перейшла до Тимчасового уряду, який очолив князь Г.Львов.У березні 1917 р. по всій країні виникаютьради робітничих, солдатських депутатів.У Росії формується двовладдя між тимчасовим урядом і радами робітничих, солдатських депутатів. В Україні до цих двох влад добавилася ще третя національна влада Української Центральної Ради, яка спочатку користувалася найбільшою підтримкою населення. 17 (4) березня 1917 р. була заснованаУкраїнська Центральна Рада (УЦР), яка офіційно почала діяти 21 березня.

Українська Центральна Рада (УЦР) –український представницький орган влади (парламент), створений представниками українських політичних партій. Головою УЦР було обрано М.Грушевського. 3-4 березня з ініціативи самостійників и туповців було утворено УЦР-обєднаний центр укр. руху. На чолі став М.Грушевський, який мав величезний авторитет як учений і політик. У керівництві ради також брали участь Винниченко, Петлюра та багато інших політиків. Серед політиків не було повної єдності: більшість вважала, що найближчім завданням має бути утворення автономної укр. держави у складі Р. самостійники вважали, що необхідно боротися за незалежність. Після деяких вагань вони вирішили продовжувати співпрацю з автономістами. Таким чином УЦР головною метою вважала здобуття Укр. автономії.

Основу УЦР становили: Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП), Українська партія соціалістів-федералістів (УПСФ – колишня ТУП), Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР) та ін.На першому етапі своєї діяльності УЦР відстоювала ідею автономії України у складі нової демократичної Росії.

10 червня 1917 р. Центральна Рада видала свій І Універсал. У ньому проголошувалась автономія України і підкреслювалось, що Україна не відділяється від Росії.