- •Історія розвитку національної української символіки.
- •Першопочатки людського життя на теренах України. Трипільська культура
- •Скіфо-сарматська доба. Україна та античний світ.
- •Сучасні теорії етногенезу слов’ян . Східнослов’янські племінні союзи на території України напередодні виникнення Київської Русі
- •Утворення Київської Русі : гіпотези, причини, етапи.
- •Соціально-політичний устрій кр
- •Формування сучасних східнослов’янських етносів. Питання про давньоруську народність.
- •Початки християнства на Русі.
- •Культура кр
- •Галицько-Волинська держава в 12-14 століттях
- •Статус та особливості розвитку українських земель у складі вкл
- •Люблінська унія 1569 р. Соціально-економічні наслідки перебування українських земель у складі Речі Посполитої (1569-1647 рр)
- •Берестейська релігійна унія (1596) і її наслідки
- •Українська культура доби Ренесансу(15- 1 пол.16 ст.)
- •Походження українського козацтва
- •Запорізька Січ 16-18 ст.
- •Еволюція козацького руху ( кінець 16-першла половина 17 ст)
- •Причини та головні етапи Визвольної війни під проводом б. Хмельницького
- •Основні напрямки політики б.Хмельницького.
- •Становлення Української козацької держави в ході Визвольної війни.
- •Переяславська рада та Березневі статті 1654 р. Наслідки українсько-російської угоди
- •Політична діяльність гетьмана і.Виговського . Гадяцька угода .
- •Руїна: громадянська війна 60-80-х рр. В українській козацькій державі .
- •Гетьман і.Мазепа та його діяльність .
- •Характеристика Конституції п. Орлика .
- •Становище та особливості розвитку Української козацької держави у 18 ст. (1709-1783 рр.) Малоросійські колегії .
- •Галичина та Правобережжя наприкінці 17-18 ст. Занепад і ліквідація Речі Посполитої та доля українських земель.
- •Гайдамацький рух . Коліївщина 1768 р .
- •Закарпаття та Буковина в 14-18 ст.
- •Слобідська Україна 17-18 ст.
- •Основні риси , особливості та досягнення української культури доби бароко
- •Українське національно-культурне відродження кін.18-19 ст.Періодизація та особливості.
- •Кирило-Мефодіївське братство: програма та діяльність
- •Адміністративно політичний устрій, особливості соціально-економічного та культурного розвитку українських земель у складі Австрійської імперії у 1 пол. 19 ст.
- •Українське національне відродження
- •Харківський університет та його місце в історії української культури
- •Українські землі у складі Російської імперії в 2 пол. 19 ст. «Великі реформи» 60-70 років та іх наслідки.
- •Тарас Шевченко: оцінка суспільно-політичного значення творчості поета.
- •Український національний рух у Російській імперії в сер. – 2 пол. 19 ст. Умови розвитку, програми і діячі.
- •Національний рух у Західній Україні ( 2 пол.19-поч 20 ст)
- •Перші українські політичні партії
- •1900 Р. — руп (Революційна українська партія)
- •Україна в роки Першої світової війни (1914-1918 рр)
- •Особливості та напрямки розвитку української культури 2 пол.19- поч.20 ст.
- •Наукова та соц.-пол. Діяльність м.С.Грушевського
- •Початок національно-демократичної революції в Україні. Утворення та діяльність уцр ( лютий – червень 1917 р.)
- •Боротьба за українську автономію у 1917 р. І та іі Універсали цр.
- •Ііі Універсал цр. Проголошення унр, значення цього акту.
- •Українська діаспора в середині хіх- 2 пол.Хх ст.
- •Унр наприкінці 1917 р- на поч.1918 р. 4 Універсал та проголошення незалежності.
- •Здобутки та прорахунки в політиці гетьмана п. Скоропадського.
- •Директорія та її діяльність. Постать с. Петлюри.
- •Зунр: виникнення, історична доля.
- •Причини, характер та особливості селянського повстанського руху в Україна в 1918-1921 рр. Основні положення соц.-пол. Програми н. Махно.
- •Громадянська війна в Україні 1919-1921 рр. Здобутки та наслідки Національно-демократичної революції.
- •Радянська Україна в 20 рр.Хх ст.: політичне становище в складі срср.
- •Українське національне відродження 20-х рр. Хх ст. Та політика українізації.
- •Радянська Україна в 30-х роках хх ст.: модернізація по-сталінськи.
- •Голодомор (1932-1933 рр.) Причини та наслідки.
- •Сталінський терор в Україні : причини та масштаби .
- •Західна Україна, Буковина та Закарпаття в 1920-1939 рр. Український національно-визвольний рух.
- •Україна напередодні та на початку Другої світової війни (1939-1941рр)
- •Особливості окупаційного режиму Україна (1914-1944 рр.) .Рух опору : партизани , підпілля , упа.
- •Підсумки та наслідки Другої світової війни для України.
- •Україна в повоєнний період (1946-1953 рр.).
- •«Відлига» та національний рух 50-60-х рр. Хх ст.
- •Правозахисний рух в Україні протягом 60-80 рр.
- •Україна в добу кризи авторитарної системи (70-ті-1 пол. 80-х рр. Хх ст.).
- •Україна в роки «перебудови» та демократичної революції (1985-1991 рр)
- •Проголошення державної незалежності України 24 серпня 1991р.
- •Незалежна Україна у 90-ті роки хх ст. – на поч. Ххі ст.: соціально-економічний розвиток
- •Політичний розвиток України в 90-х рр. Хх ст. - на поч. Ххі ст. Сучасні політичні партії України.
- •Конституція України 1996р. : розробка та прийняття.
- •Міжнародне становище України наприкінці хх - на поч. Ххі ст. Україна та Європа. Українсько-російські стосунки.
- •Основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики України в кінці хх ст.- на поч. Ххі ст.
-
Початки християнства на Русі.
Християнство поширювалося на Україні ще задовго до княжіння Володимира Великого. Вже біля 860 р. мали охреститися Аскольд і Дір, що ходили великим походом на Царьгород. Українське населення не противилося християнській вірі. Вже за Ігоря 944 р. стояла в Києві церква св.Іллі й частина княжої дружини була християнська.Ігорева дружина Ольга також прийняла християнство, але не могла приєднати до нової віри сина Святослава. Він сказав, що його дружина буде сміятися з нього.Володимир Великий не тільки сам прийняв християнство, але й намагався зробити його вірою цілої держави. За наказом князя всі без винятку хрестилися. Християнізація Русі почалася з Києва, і протягом декількох років продовжувалася. Проповідниками християнства спочатку були чужинці, греки або болгари. Інколи це були крайні аскети, що виглядом своїм викликали тривогу, як наприклад, митрополит Іван Скопець, що приїхав із Царьгорода 1089 р. Пізніше духовенство почали обирати з місцевих людей, із шкіл, що заснували Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Першим митрополитом з місцевого роду був Іларіон, славний проповідник і надворний священик Ярослава Мудрого, висвячений 1051 р.
-
Культура кр
Мистецтво Київської РусіМистецтво Київської Русі розвивалося в загальному руслі середньовічної європейської культури і було нерозривно пов'язане з церквою і християнською вірою. У той же час слов'янські майстри мали свої стійкі, вікові традиції язичницького мистецтва. Тому, сприйнявши багато чого з Візантії, вони виробили самобутній, неповторний стиль і створили справжні шедеври архітектури, живопису, прикладного мистецтва. АрхітектураПротягом сторіч у східних слов'ян нагромаджувався багатий досвід архітектури, склалася національна традиція містобудування. Довгий час як головнийбудівельний матеріал використовувалася деревина, що була в достатку доступна. У центрі поселень знаходилися «гради», які служили для захисту від ворогів, проведення племінних зборів і культових обрядів. Більшість споруд у слов'янських «градах» споруджувалася зі зрубів -- колод, укладених в чотирикутні вінці. Зі зрубів будувалися і прості хати, і 2-3-поверхові тереми, зруби закладалися в основу кріпосних валів.Якісно новий рівень розвитку архітектури пов'язаний з переходом від дерев'яного до кам'яного і цегельного будівництва. З прийняттям християнства почалося спорудження храмів, які являють собою самостійну давньоруську переробку візантійських зразків.Перші кам'яні споруди були створені в період князювання Володимира Великого. Образотворче мистецтвоПровідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.Жанри монументального живопису -- фреска і мозаїка -- складалися на основі візантійських шкіл. Фресками -- розписами водяними фарбами по сирійштукатурці -- вкривалися стіни православних храмів. Така техніка вимагала від художника високої майстерності, швидкого і точного нанесення малюнкаі фарб. Відповідно всю композицію необхідно виконати протягом одного дня. Зате фарби добре вбираються, висихають разом з штукатуркою, завдяки чому не обсипаються і не вицвітають. Рецепти складання фарб трималися у суворому секреті, передавалися від майстра до учня. Завдяки чудовим властивостям цієї техніки давньоруські розписи витримали випробування часом. Значною складністю не тільки у художньому плані, але й технологічному відмічене мистецтво мозаїки. Мозаїчні зображення складалися зі смальти -- кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарської навали. Декоративно-прикладне мистецтвоАктивно розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Вироби з дерева, металу, кістки, каменю, глини не просто задовольняли потреби людей, але й прикрашали їх життя. Характерним для творів прикладного мистецтва був рослинний орнамент, на відміну від геометричного візантійського. МузикаУ житті людей Київської Русі значне місце займали музика, пісні і танці. Пісня супроводила різні обряди, календарні свята. Знамениті фрески вежі Софійського собору у Києві дають зображення музикантів і танцюристів.
-
Основні політичні центри на давньоруських землях XII-XIII : порівняльна характеристика.
В 12-13 століттях КР можна охарактеризувати як роздроблену державу. Окремі землі прагнули до самостійного розвитку. Уже у ХІІ ст. на території Русі з’являються окремі самостійні князівства і землі: Галицьке, Волинське, Київське, Муромське, Переяславське, Полоцько-Мінське, Ростово-Суздальське, Смоленське, Тмутараканське, Турово-Пінське, Чернігово-Сіверське князівства та Новгородська і Псковська землі. Характерною рисою роздробленості був її прогресуючий характер. Так, якщо у ХІІ ст. утворилося 12 князівств (земель), то їхня кількість на початку ХІІІ ст. становила 50, а в ХІV ст.— 250 князівств.
Причини: По-перше, великі простори держави, відсутність розгалуженого ефективного апарату управління. По-друге, етнічна неоднорідність населення. По-третє, зростання великого землеволодіння. По-четверте, відсутність чіткого незмінного механізму спадкоємності князівської влади.
Київське князівство. Серед земель Південної Русі-України найважливіше місце займало Київське князівство, де розташовувалася столиця Русі. Київщина належала до найбільш розвинених в економічному відношенні земель РусіКиїв залишався релігійним центром Русі, куди прагнули потрапити прочани з усіх куточків держави. Упродовж ХІІ — першої половини ХІІІ ст. до неї ставилися як до власності великокнязівського київського престолу і навіть як до спільної спадщини давньоруського князівського роду. Київське князівство поділялося на ряд удільних князівств.
Чернігово-Сіверське князівство. У період свого розквіту в середині ХІІ ст. князівство справляло великий вплив на сусідні землі й навіть претендувало на роль об’єднувача земель Русі. Ольговичі були однією з найвпливовіших княжих родів. Певний час вони володіли і Києвом Проте протягом ХІІ — першої половини ХІІІ ст. князівство не знало спокою. Часті зміни князів, облоги, землетруси, пожежі стали звичними для Чернігова. Але всупереч цьому саме в цей час місто швидко зростало і багатіло.
Переяславське князівство. Переяславське князівство як один із трьох осередків формування Русі склалося ще з його розподілу між синами Ярослава Мудрого. На відміну від інших князівств, у ХІІ — першій половині ХІІІ ст. Переяславське князівство не мало політичної самостійності й було цілком залежним від Києва, а пізніше — від Суздаля і Чернігова. У ньому, як правило, сиділи князі, які мали посісти київський престол, або ті, хто отримував це князівство як компенсацію за відмову від претензій на Київ. Територія князівства була порівняно невеликою. Попри небезпечне сусідство зі степом, господарство князівства було розвиненим: на родючих землях збиралися великі врожаї, випасалися численні стада худоби. Проте згодом часті набіги кочовиків зумовили занепад господарства. Князівство стало отримувати продовольчу допомогу від київських князів.
Галицьке князівство. Ще до входження до складу Русі в Галичині існували початки державного життя, сформувалася власна владна верхівка, яка стала основою для майбутнього багатого й могутнього боярства.В 12 столітті тут розпочалася міжусобна боротьба. Після перемоги Володимирка почалося об’єднання всіх галицьких земель в Галицьке князівство з центром у м. Галич. Далі відстоявши свою незалежність від Києва, Галицьке князівство почало швидко розвиватися і розширювати свою територію.
Волинське князівство. На північний схід від Галичини була розташована Волинь із розлогими та лісистими долинами. Ці землі були густо заселеними й економічно розвинутими. Ще до входження їх до складу Русі тут існував могутній Дулібський союз племен. У складі Русі Волинська земля мала традиційні міцні зв’язки з Києвом. Із часів Ярославичів київські князі вважали її своєю вотчиною і не бажали віддавати в спадкове володіння будь-якій князівській лінії. Унаслідок цього до середини XII ст. Волинь не мала власної династії князів: вона або безпосередньо управлялася з Києва, або ж волинський престол займали київські ставленики. Окрему князівську династію на Волині започаткував онук Володимира Мономаха Ізяслав Мстиславич, який князював у Володимирі протягом 1136—1142, 1146—1154 рр. Ізяслав, який усе своє життя боровся за київський престол, не сподівався, що він надовго затримається в Києві, і 1170 р. разом із родиною переїхав до Володимира-Волинського, перетворивши князівство на свою вотчину.