Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
история экзамен.docx
Скачиваний:
473
Добавлен:
05.01.2017
Размер:
128.69 Кб
Скачать
  1. Радянська Україна в 30-х роках хх ст.: модернізація по-сталінськи.

Оголошували шпигунами і заарештовували філософів, художників, редакторів. Деякі діячі, не бажаючи зректися своїх поглядів, накладали на себе руки, як це зробили М. Скрипник та М. Хвильовий. Загалом, за деякими даними, у Радянській Україні в 1930-х роках було ліквідовано майже 80 % творчої інтелігенції, що дає підстави назвати цей період "розстріляним відродженням".

Темпи зростання народного господарства в роки непу не задовольнили керівництво. Після смерті В. Леніна Й. Сталін перетворився на одноособового лідера партії й держави. На зміну ленінському гаслу про початок світової комуністичної революції було прийняте гасло перетворення країни на військовий табір в умовах капіталістичного оточення й підготовки нападу імперіалістів на Радянський Союз.

Під час сталінської індустріалізації ставилися завдання:

  • перетворити аграрну країну на могутню індустріальну державу;

  • здобути техніко-економічну незалежність СРСР;

  • забезпечити всебічну обороноздатність Радянського Союзу, перетворити його на наймогутнішу державу світу.

  • Здійснюючи індустріалізацію, радянський уряд не міг сподіватися на зовнішню допомогу, тому джерелами індустріалізації в СРСР стали:

  • пріоритетне фінансування галузей важкої промисловості за рахунок легкої та харчової;

  • продаж сільськогосподарської продукції та сировини й одержання валютних надходжень для індустріалізації;

  • усебічне застосування командно-адміністративних важелів управління народним господарством і державою;

  • використання безкоштовної праці в'язнів сталінських таборів (пізніше ГУЛАГу);

  • розгортання соціалістичного змагання в усіх галузях народного господарства.

Поштовхом до суцільної колективізації стала хлібозаготівельна криза 1928 р. В Україні цей рік був неврожайним, і селяни почали ще активніше ухилятися від державних хлібозаготівель. Сталін наказав почати прямі реквізиції зерна. Це означало крах нової економічної політики і неминучу колективізацію сіл. Восени 1929 р. новий генеральний секретар ЦК КП(б)У С. Косіор оголосив головним завданням комуністів проведення суцільної колективізації в Україні.

  1. Голодомор (1932-1933 рр.) Причини та наслідки.

Причини голоду в Україні 1932-1933 pp. Серед істориків у трактуванні цього питання одностайності немає. Західні історики вважають, що основними були національно-політичні чинники (Дж.Мейс, Р.Конквест). Історики, які визнають основними причинами голоду дію національно-політичних чинників, акцентують увагу на його штучності та організованості.

Голод 1932-33 років охопив ті ж самі регіони України, але цього разу його спричинили, насамперед, політичні чинники. Голодомор 1932-1933 рр. був не випадковим явищем природного чи соціального походження, а наслідком цілеспрямовано застосованого більшовицькою владою терору голодом, тобто геноцидом. Масове фізичне винищення українських хліборобів штучним голодом було свідомим терористичним актом тоталітарної системи проти мирних людей, внаслідок чого зник не тільки численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців, але й цілі покоління землеробського населення. Було підірвано соціальні основи нації, її традиції, духовну культуру та самобутність.

Наслідки Голодомору

Історики і демографи ще й досі сперечаються щодо кількості жертв голодомору, називаючи різні дані – від 3 до 10 мільйонів. Найвірогідніше, враховуючи матеріали перепису населення 1937 р., втрати населення внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на грунті розладу психіки та соціального колапсу становили на теренах України близько 7 мільйонів осіб. Всеосяжність цієї національної катастрофи можна збагнути лише глибиною внутрішнього потрясіння кожного, хто вважає себе цивілізованою людиною.Голодне лихоліття, яке охопило адміністративні райони з населення понад 40 млн. осіб і тривало майже два роки, явище не стихійне, а цілком рукотворне.