24. Політична діяльність гетьмана і.Виговського . Гадяцька угода .

У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657– 1659 pp.). 15 вересня 1657 р. старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Юрія Хмельницького гетьманом Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його ж повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.Виговський збирався продовжувати політику Х., спрямовану на зміцнення української держави. Він прагнув проводити гнучку державну політику. (було укладено договір з про дружбу зі Швецією, вирішено відновити дружні відносини з Кримом і Туреччиною та укласти перемир'я з Польщею. У середині країни новий гетьман спирався на козацьку старшину й українських шляхтичів, ігнорував інтереси селян і прагнув підкорити старшині рядових козаків. Виговський був переконаний, що для старшини й української держави буде вигідніше укласти союз з Польщею. Цю ідею підтримували багато старшин, оскільки шляхта і магнати Р.П. мали набагато більші права, ніж російські бояри і дворяни. Прихильники зближення з П. розраховували отримати ті самі права, які мала польська шляхта. Позиція гетьмана викликала невдоволення значної частини рядових козаків, особливо на Лівобережжі. Вороже ставилися до В. і запорожці. 1658 р. лівобережні козаки на чолі з Пушкарем повстали. Це повстання підтримала Москва. У травні гетьманська армія розгромила Пуш., а незабаром Виговський зважився на відкритий розрив з М. у вересні 1658 Укр. і П. у місті Гадяч уклали договір, за яким П., Литва і Укр. створювали єдину державу Р.П. у вигляді федерації 3 незалежних держав.

Навесні 1658 р. Виговський пішов на докорінну зміну своєї зовнішньополітичної орієнтації. Розпочалося налагодження україно-польських відносин. У Межиріччі протягом кількох місяців тривали переговори стосовно умов повернення козацької України до складу Речі Посполитої. За результатами цих переговорів 16 вересня 1658 р. на козацькій раді неподалік м. Гадяча було схвалено україно-польську угоду, за якою:

• Україна в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств під назвою "Руське князівство" входить до складу Речі Посполитої як третя складова федерації – поряд із Польським Королівством і Великим Князівством Литовським;

• федерація об'єднувалася особою спільного короля, обраного представниками всіх трьох держав;

• на чолі Руського князівства був гетьман, якого затверджував король із чотирьох кандидатів – представників козацької старшини. Гетьман обирався довічно;

• гетьманові заборонялися зовнішньополітичні відносини з іншими державами;

• польські та литовські війська не мали права перебувати в Україні;

• козацький реєстр мав становити ЗО тис. осіб. Гетьман мав право представляти королю щорічно по 100 козаків із кожного полку для надання їм шляхетського звання;

• церковна унія мала бути скасованою. Водночас п'ять православних ієрархів отримували місце в сенаті;

• дозволялося заснувати в Руському князівстві дві академії та необмежену кількість гімназій, шкіл і друкарень.