- •2.Тематика та жанрова своєрідність середньовічної літератури
- •3. Жанри релігійної літератури
- •4.Архаїчні епоси: особливості жанрової природи та система образів
- •5. Героїчний епос: особливості жанрової природи та система образів
- •6. “Пісня про Роланда”, загальна характеристика та особливості
- •7. «Пісня про мого Сіда» , загальна характеристика та особливості (Іспанія)
- •8.«Пі́сня про Нібелу́нгів» , загальна характеристика та особливості (нім.)
- •9.-11. Лицарська література
- •10. Провансальська поезія (трубадури)
- •12. Трістан та Ізольда
- •13.Міська література Середньовіччя
- •14. Коміко-сатиричні жанри міської літератури. Характеристика одного твору
- •15. Тваринний епос, Роман про Ренара (відноситься до Коміко-сатиричні жанри міської літератури)
- •16. Своєрідність драматичних жанрів міської літератури
- •17.Лірика вігантів
- •18. Поезія Війона, « Балада прикмет»
- •19. Епоха Відродження
- •20. Передвідродження в Італії. Поезія Данте. “Нове життя” та “Божественна комедія”
- •21.Синтез гуманістичного світогляду та середньовічної поетики Данте «Божественна я комедия». Образи Беатріче, Вергілія, ліричного героя.
- •22. Огляд життя і творчості ф. Петрарки
- •23. «Канцоньере» Петрарки в контексті літератури гуманізму. Вірш на пам*ять
- •24. Дж.Бокаччо. Теми та проблеми «Декамерона». Особливості сюжету та композиції.
- •25. Відродження у Франції. Тв. Рабле
- •26. Роман Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель». Теми,проблеми,ха-ка образів.
- •27. Відродження в Англії. Шекспір.
- •28. «Шекспірівське питання»
- •29. Історичні хроніки Шекспіра: основні проблеми та система образів.
- •30. Трагедія «Юлій Цезар». Проблематика ха-ка образів.
- •Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
- •38. Загальна характеристика епохи
- •41. Драматургія іспанії XVII ст. Творчість лопе де вега. Драма «фуенте овехуна»: проблематика, система образів.
- •51. Аналіз комедії «Тартюф»
- •52. Аналіз комедії «Дон Жуан»
- •53. Жанр афоризму в прозі французького класицизму
- •54. Концепція людини і світу в літературі бароко. Світське і релігійне бароко
- •55. Бароко і творчість п.Кальдерона
- •Творчість Кальдерона — вершина літературного бароко.
- •56. Драматургія п.Кальдерона. Драма «Життя – це сон»
- •57. Література Англії 17 ст. Творчість Дж.Мільтона
- •58. Літератури Німеччини 17 ст. Творчість я.Гріммельсгаузена
- •59. Література доби Просвітництва
- •60. Жанри філософського роману та повісті у просвітницькій літературі 18 ст.
- •61. Своєрідність англійської просвітницької літератури
- •Творчість д. Дефо.
- •63. Творчість Дж. Свіфта. Ідеологія Просвітництва в романі «Мандри Гуллівера»
- •64.Відтворення в романі «Історія Тома Джонса, знайди» г. Філдінга життя Англії 18 ст. Образи твору
- •65.Сентименталізм як напрям просвітницької літератури 18 ст.
- •66. Сентименталізм ванглійській поезії(д.Томсон, е.Юнг, т. Грей, о. Голдсміт)
- •67.Сентименталізм в англійській прозі 18 ст. (с.Річардсон, л. Стерн)
- •Річардсон і філософія Шефтсбері
- •Естетична програма Річардсона
- •68.Творчість с. Річардсона як засновника англійського любовно-психологічного та сімейно-побутового жанру (романи «Памела» «Клариса»)
- •Три романи
- •69.Роман л. Стерна «Сентиментальна подорож» в системі європейського сентиментаалізму
- •70.Поезія р.Бернса(«Чесна Бідність» «Джон Ячмінь»)
16. Своєрідність драматичних жанрів міської літератури
Драматичні жанри:
Містерія - (від лат слова «таїнство») - це релігійна драма на сюжети з Біблії, що розігрувались спочатку на паперті (ґанку перед костелом) або на майдані. Містерії поділялись на три цикли: старозавітний, новозавітний і апостольський. Найбільш відомою новозавітною містерією була "Страсті Господні", яка складалася з 35 тис. віршів і йшла протягом 4 днів. Інколи в ній брали участь до 400 виконавців. Містерії, за звичай, влаштовувалися за кошти міської влади, братств і ремісничих цехів на Пасху, Різдво та інші церковні свята. інсценування певного епізоду Священного Писання, містерії анонімні («Гра про Адама», «Містерія страстей господніх» - зображували страждання та смерть Христа).
Міракль - (від латинського слова «чудо») - це віршована драма, в основу сюжету якої покладено розповідь про чудо, яке створив один із святих або Діва Марія. Часто міраклі відображали і соціальні конфлікти епохи, це, як правило, теми морального осуду невідповідної або й ганебної поведінки феодалів і священиків. Міраклі ставились на сценах міських аматорських театрів, а також виконувались учнями церковних шкіл. Зображення чудес, які творять святі або Богородиця. Цей жанр можна віднести до віршованого жанру. «Міракль про Теофіла» - побудовано на сюжеті взаємини людини з нечистою силою.
Фарс - маленька віршована комічна сценка на побутову тему. У центрі - дивний, безглуздий випадок. Це невеличкі п'єси анекдотичного характеру, в яких дотепно викриваються розпуста ченців, зажерливість заможних громадян, продажність суддів, висміюються феодальні грабіжницькі війни, папські індульгенції. Самі ранні фарси ставляться до XIII ст. Розвиваються до XVII ст. Фарс ставиться в народних театрах, площах.
Мораліте. Основне призначення - повчання, моральний урок аудиторії у вигляді алегоричної дії. Основні персонажі - алегоричні фігури (порок, чеснота, влада). Розділились на алегорії («героями» яких є алегоричні уособлення чеснот, пороків або певних рис людини - Справедливість, Заздрість, Мужність тощо) та історії (які торкалися тем сімейної та суспільної моралі)
Фарси і мораліте – мали більш світський характер
17.Лірика вігантів
Поезія голіардів та вагантів виникає на базі поезії про життя мандруючих «вчених кліриків», про події, свідками яких їм судилося бути. У середні віки латина була мовою освіти й науки. В університетах, монастирських школах усі предмети викладалися цією мовою. Вже у ХІІ столітті соборні школи почали випускати надмірну кількість кліриків, багатьом із них не вистачало місць при соборах і монастирях, вони залишались без своєї парафії. Чимало з них мандрували шляхами Європи. Знання латини вирізняло вагантів з-поміж невігластва натовпу, вони відчували себе інтелектуальною елітою, хоча їхній соціальний рівень був невисоким. Вони знали, що таке бідність, приниження. Це зближувало їх із простим людом. Високо цінуючи Овідія, Горація, вони знали й народну творчість, використовували у своїх творах мотиви та форми народних пісень. Вони не прагнули прикрашати життя, і навмисне уникали куртуазності.
Основні теми та мотиви:
уславлення плотського життя
уславлення студентського життя
скарги на зіпсованість світу
мінливість долі