- •2.Тематика та жанрова своєрідність середньовічної літератури
- •3. Жанри релігійної літератури
- •4.Архаїчні епоси: особливості жанрової природи та система образів
- •5. Героїчний епос: особливості жанрової природи та система образів
- •6. “Пісня про Роланда”, загальна характеристика та особливості
- •7. «Пісня про мого Сіда» , загальна характеристика та особливості (Іспанія)
- •8.«Пі́сня про Нібелу́нгів» , загальна характеристика та особливості (нім.)
- •9.-11. Лицарська література
- •10. Провансальська поезія (трубадури)
- •12. Трістан та Ізольда
- •13.Міська література Середньовіччя
- •14. Коміко-сатиричні жанри міської літератури. Характеристика одного твору
- •15. Тваринний епос, Роман про Ренара (відноситься до Коміко-сатиричні жанри міської літератури)
- •16. Своєрідність драматичних жанрів міської літератури
- •17.Лірика вігантів
- •18. Поезія Війона, « Балада прикмет»
- •19. Епоха Відродження
- •20. Передвідродження в Італії. Поезія Данте. “Нове життя” та “Божественна комедія”
- •21.Синтез гуманістичного світогляду та середньовічної поетики Данте «Божественна я комедия». Образи Беатріче, Вергілія, ліричного героя.
- •22. Огляд життя і творчості ф. Петрарки
- •23. «Канцоньере» Петрарки в контексті літератури гуманізму. Вірш на пам*ять
- •24. Дж.Бокаччо. Теми та проблеми «Декамерона». Особливості сюжету та композиції.
- •25. Відродження у Франції. Тв. Рабле
- •26. Роман Рабле «Гаргантюа та Пантагрюель». Теми,проблеми,ха-ка образів.
- •27. Відродження в Англії. Шекспір.
- •28. «Шекспірівське питання»
- •29. Історичні хроніки Шекспіра: основні проблеми та система образів.
- •30. Трагедія «Юлій Цезар». Проблематика ха-ка образів.
- •Характеристика образу Корделії в трагедії Шекспіра «Король Лір»
- •38. Загальна характеристика епохи
- •41. Драматургія іспанії XVII ст. Творчість лопе де вега. Драма «фуенте овехуна»: проблематика, система образів.
- •51. Аналіз комедії «Тартюф»
- •52. Аналіз комедії «Дон Жуан»
- •53. Жанр афоризму в прозі французького класицизму
- •54. Концепція людини і світу в літературі бароко. Світське і релігійне бароко
- •55. Бароко і творчість п.Кальдерона
- •Творчість Кальдерона — вершина літературного бароко.
- •56. Драматургія п.Кальдерона. Драма «Життя – це сон»
- •57. Література Англії 17 ст. Творчість Дж.Мільтона
- •58. Літератури Німеччини 17 ст. Творчість я.Гріммельсгаузена
- •59. Література доби Просвітництва
- •60. Жанри філософського роману та повісті у просвітницькій літературі 18 ст.
- •61. Своєрідність англійської просвітницької літератури
- •Творчість д. Дефо.
- •63. Творчість Дж. Свіфта. Ідеологія Просвітництва в романі «Мандри Гуллівера»
- •64.Відтворення в романі «Історія Тома Джонса, знайди» г. Філдінга життя Англії 18 ст. Образи твору
- •65.Сентименталізм як напрям просвітницької літератури 18 ст.
- •66. Сентименталізм ванглійській поезії(д.Томсон, е.Юнг, т. Грей, о. Голдсміт)
- •67.Сентименталізм в англійській прозі 18 ст. (с.Річардсон, л. Стерн)
- •Річардсон і філософія Шефтсбері
- •Естетична програма Річардсона
- •68.Творчість с. Річардсона як засновника англійського любовно-психологічного та сімейно-побутового жанру (романи «Памела» «Клариса»)
- •Три романи
- •69.Роман л. Стерна «Сентиментальна подорож» в системі європейського сентиментаалізму
- •70.Поезія р.Бернса(«Чесна Бідність» «Джон Ячмінь»)
23. «Канцоньере» Петрарки в контексті літератури гуманізму. Вірш на пам*ять
Аналіз основних віршів «Канцоньере»
Крім поділу на Першу й Другу частини, зробленого самим автором, в «Канцоньере» можна виділити шість розділів, ґрунтуючись на стилістичних, тематичних і хронологічних критеріях (хоча мовлення і йде про «ідеальну» хронології, що далеко не завжди відповідає реальній хронології перших варіантів збірника). Розділи збірника групуються в такий спосіб: I розділ складається з 60 віршів, більша частина цих текстів створена Петраркою в початковий період творчості. У цих віршах видна певна строгість стилю, широке вживання образотворчих засобів, метафори, цитування античних класиків. Тут також велика увага приділяється пейзажу й природі в цілому, що перегукується зі станом душі поета
II розділ (стих.61-129) відкривається сонетом « Благословенний день, місяць, літо, година… «, що описує першу зустріч із Лаурою. За ним ідуть композиції, що створюють її образ і описують любовне почуття до неї. III розділ (стих.130-247) відкривається двома сонетами, які по-іншому висвітлюють усе ту ж любовну тему: це вихваляння Лаури і її найвище прославляння. Образ закоханого і його коханій стають символами поза часом
Поет переживає своє «тривалу оману в глухому лабіринті», але одночасно намагається перетворити цей лабіринт у щось коштовне й надійне, котре могло б захистити його від хвилювань і суєти зовнішнього миру. IV розділ книги є перехідним між Першою й Другою частиною (стих. 248-266). В останніх сонетах Першої частини з’являється мотив передчуття втрати Лаури й вихваляння її чистоти й цнотливості. Початкова канцона Другої частини (стих.264 «I ‘vo pensando, et nel pensier m’assale») – це міркування про преходящести земних благ. V розділ включає переважна більшість композицій, що становлять Другу частину «Канцоньере» (стих.267-349).
З його починаються композиції, написані на смерть Лаури. Це тексти дуже високого літературного достоїнства, у яких мотив покаяння й порятунку душі переплітається з баченнями улюбленої, що з’являється в різних обликах. Спроби відродити образи й ситуації, настільки близькі серцю поета й знищені смертю, вибудовуються у свого роду шлях спокути: Лаура вмерла й перебуває в раї, і відтіля вона відкриває шлях до порятунку свого улюбленого, що залишився на землі
В VI розділі представлені останні вірші збірника, спрямовані на аналіз внутрішнього миру, на пошук спокою й умиротворення, який би міг покласти кінець хвилюванням і протиріччям. Лаура усе більше перетворюється в образ, що веде поета до самопізнання й до порятунку. У заключній канцоні «Vergine bella, che di sol vestita» поет робить спробу примирити всі розбіжності, на які опирається вся структура «Канцоньере», і звертається до діви Марії як до рятівниці й захисниці, щоб вона допомогла йому знайти мир на небесах. Петрарка був справжнім батьком нової європейської лірики, учителем всіх великих європейських поетів Відродження.