Творчість д. Дефо.

Літературну діяльність Д. почав рано політичними памфлетами (анонімними) і газетними статтями. Виявив себе як талановитий сатирик-публіцист і видатний ідеолог буржуазії. Писав на різні політичні теми

До художньої творчості Д. звернувся пізно. На п’ятдесят восьмому році життя він написав свого "Робінзона Крузо". Незважаючи на це, літературна спадщина, залишена ним, величезна. Разом з публіцистикою налічується понад 250 здобутків Д. У цей час його численні здобутки відомі лише вузькому колу фахівців, але "Робінзон Крузо", що читається як у великих європейських центрах, так і в найвіддаленіших куточках земної кулі, продовжує перевидаватися у величезній кількості екземплярів. Зрідка в Англії перевидається ще "Капітан Сингльтон".

"Робинзон Крузо" – найяскравіший зразок так зв. авантюрного морського жанру, перші прояви к-рого можна виявити в англійській літературі XVI в. Розвиток цього жанру, що досягає своєї зрілості в XVIII в., обумовлено розвитком англійського торговельного капіталізму. З XVI століття Англія стає головною колонізаторською країною, і в ній найбільш швидким темпом розвивається буржуазія й буржуазні відносини. Родоначальниками "Робінзона Крузо", як і інших романів названого жанру, можуть уважатися з опису справжніх подорожей, що претендують на точність, а не на художність. Дефо використовує стиль "Подорожей". Його особливості, що мали певне практичне значення, в "Робінзоні Крузо" стають літературним прийомом: мова Д. також проста, точна, протокольна. Йому зовсім далекі специфічні прийоми художнього листа, так зв. поетичні фігури й тропи

Буржуа не закривав очі на те, що у світі боротьби не все йде гладко. У боротьбі із природою й людьми він переборював перешкоди, на невдачі не скаржився, не нарікав. Світ красивий, але світ неорганізований, скрізь безгосподарність. На якій би частині земної кулі Крузо не опинився, скрізь він дивиться на навколишніми очами хазяїна, організатора. У цій своїй роботі він з однаковим спокоєм і завзятістю смолить корабель і обливає гарячим варом дикунів, розводить ячмінь і рис, палить зайвих кошенят і знищує людожерів, що загрожують його справі. Все це робиться в порядку звичайної повсякденної роботи. Крузо не твердий, він гуманний і справедливий у світі чисто буржуазної справедливості

"Робинзон Крузо" зіграв величезну роль у боротьбі буржуазії з аристократією, він оформив ідеологію висхідної буржуазії протиставленням її творчої діяльності паразитизму аристократії, що відживала. Навіть у чисто буржуазні відносини на своєму острові Д. втиснув феодальний початок, щоб яскравіше оттенить його нікчемність. Феодалізм зробив спробу вкоренитися на острові в особі двох англійських матросів-піратів, страшенних шибеників і ледарів. Вони оголосили весь острів своею власністю й жадали від колоністів сплати ренти за користування землею -і захоплення вкрай нахабний і зовсім ні на чому не заснований, але в такій формі уявляв собі буржуа історичне походження аристократії, земельної власності й ренти

«Робінзон Крузо»

Один із шедеврів світової літератури - роман "Життя, незвичайні та дивовижніпригоди Робінзона Крузо, В своїй концепції людини Дефо виходить із просвітницького уявлення про її добру природу, яка знаходиться під дією навколишньої сфери і життєвих обставин. ема підстав сумніватися в щирості Дефо, який визначив таким чином головну мету свого творіння. Але об’єктивне звучання творів, тим більше – в подальші епохи, далеко не завжди збігається з об’єктивними намірами й деклараціями авторів. Насправді автор «Робінзона Крузо» віддав належне розуму, волі й працьовитості людини, яка перемагає в нелегкій боротьбі з відчаєм і зневірою. Важливо відзначити, що в жорстокій боротьбі із стихіями Робінзон не втрачає поняття про совість, співчуття, людяності. Так, готуючись до оборони від можливого нападу дикунів, він, добре подумавши, приходить до висновку, що дикуни - теж люди і що вони «не великі вбивці ніж ті християни, які вбивають полонених на війні або - як ще й це буває - нищать мечем цілі армії, нічого не шкодуючи, навіть тих, хто склав зброю і здався ». І слід зауважити, що Дефо як автор роману «Робінзон Крузо» має зв'язок з просвітницьким "романом виховання». Образ Робінзона Крузо значно змінюється протягом його історії. Легковажний і примхливий хлопець, яким він є на початку роману, стає під впливом життєвих обставин мудрою і серйозною людиною. Саме «роман виховання» цінував у «Робінзона Крузо» Жан-Жак Руссо, який називав книгу Дефо вдалим трактатом про природне виховання. В кінці твору приховане живе й алегоричне начало. Справді нечуваний успіх першого роману надихнув Дефо на продовження історії Крузо.