6.3. Соціологічні методи дослідження

Останнім часом у педагогіці активно використовують соціологічні _ч методи дослідження, найбільшого поширення серед яких набули: опитування (анкетування, бесіда), інтерв'ю, рейтинг, узагальнення незалежних характеристик, педагогічний консиліум, соціометрія.

Анкетне опитування проводять для з'ясування біографічних даних, поглядів, ціннісних орієнтирів, соціальних настанов і особистісних рис опитуваних. Залежно від характеру інформації та способів її отримання використовують такі типи анкетного опитування:

суцільне (охоплюються великі групи людей) і вибіркове (опитування певної групи учасників);

усне (за типом інтерв'ю) та письмове (робота з бланковими анкетами);

індивідуальне та групове;

98

очне (безпосереднє опитування) та заочне (поштою, телефоном тощо).

Анкета є набором запитань, кожне з яких логічно пов'язане з тловним завданням дослідження. Важливими характеристиками .пікети є її композиція (послідовність запитань), мова та стиль формулювання запитань, оформлення, рекомендації щодо заповнення .пікети. Починається вона зі вступної частини, в якій зазначають, хто І а з якою метою проводить опитування, вміщують інструкції щодо її Ілповнення, вказують на спосіб повернення заповненої анкети. Вступ повинен налаштувати учнів на довіру та співробітництво. Запитальна частина анкети має бути складена так, щоб забезпечувати отримання наскільки це можливо, правдивих відповідей на запитання як стосовно опитуваного, так і щодо проблеми, яка є предметом дослідження. За формою анкети бувають:

відкриті -- анкети, в яких інструкція не пропонує варіантів відповіді на запитання (Напишіть назву професії, яку б ви обрали. Напишіть назву країни, де б ви хотіли жити); закриті - анкети, що мають варіанти відповідей, із яких потрібно вибрати один (Чи згодні Ви з твердженням, що фах учителя є одним з найкращих? а) безумовно згоден; б) згоден; в) непевен; г) незгоден), або кілька (Які пори року Вам подобаються? а) зима; б) весна; в) літо; г) осінь);

напіввідкриті - передбачають можливість не тільки скористатися одним з наведених варіантів відповідей, але й запропонувати свій; полярні анкети, що виявляють стандартизований набір особистісних рис, ступінь виразності яких може бути оцінений за 4-5 бальною шкалою (уважно проаналізуйте досвід роботи вчителя і оцініть рівень розвитку його дослідницьких умінь: "5" - риса притаманна вчителю вищою мірою; "4" - помітно виражена; "З" -мало виражена; "2" - не виражена; "О" - не вдалося її виявити). За змістом запитань анкети поділяють на:

непрямі, коли об'єкт інтересу дослідника не вказується прямо в змісті запитань (Кого зі своїх товаришів ти запросив би до себе на День народження?);

прямі, коли об'єкт інтересу дослідника наявний у змісті самих запитань (Чому Ви обрали педагогічну професію?). Підвищенню вірогідності відповідей сприяє забезпечення конфіденційності опитування та надання учневі можливості дати непряму чи невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей: "мені важко відповісти", "буває по-різному", "не знаю", "не впевнений" тощо. Дуже важливо, щоб запитання було стилістично нейтральним, коли йдеться про оцінку явища, події, особи, а також не орієнтувало на певну відповідь або її варіант.

99

Вимоги до

формулювання запитань

Г

І- Запитання повинні бути простими та зрозумілими.

2. Запитання повинні бути сформульовані так, щоб відповідь на них була

однозначною

При складанні анкети треба дотримуватися таких основних вимог (див. таблицю 6.1):

запитання мають так характеризувати явище, щоб очікувані відповіді на них могли бути вірогідними;

запитання можуть бути як прямі, так і непрямі, як з варіантами відповідей, так і без них;

формулювання запитання не повинне схиляти до певної відповіді; варіанти відповідей повинні мати однозначне розуміння; кількість варіантів відповідей повинна забезпечувати максимально можливу їх вірогідність;

пропонувати контрольні комбінації запитань: прямі, опосередковані запитання; особисті, безособові запитання; передбачати попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і коригування змісту анкети.

Таблиця 6.1

ЯКОСТІ

Основні принципи

побудови

опитувальних листів

і ~

• Порядок запитань: від простих до складних, від загальних до спеціальних.

Рекомендації для того, хто опитує

Основні рекомендації щодо поліпшення опитувальних листів (анкет) Способи підвищення відсотка повернення опитувальних

_ЛИСТІВ

з ___

1. Детальні вказівки щодо виконання роботи.

. Заохочення (треба враховувати витрати часу, уваги

2. Належний контроль.

застосовувати дуже багато різних

інструментів оцінки (наприклад, спочатку чотири-, потім

семиступенева шкала).

опитуваного). 1. Супровідний

лист (пробудження

інтересу,

гарантії

анонімності).

3. Запитання повинні бути нейтральними, але можуть пропонувати варіанти	3. Спочатку запитання для встановлення довіри, а потім по суті; можливі контрольні	3. Високий поліграфічний рівень оформлення листів.	3. Використання технічних засобів обробки даних.
відповідей.	запитання,
	наприкінці -
	запитання про особу.
			4. Пошуки способів
			зниження витрат.

Вірогідність даних анкетного опитування перевіряють повторним анкетуванням за тією ж процедурою тих самих осіб (визначається постійність інформації), а також контролем даних анкетного опитування за допомогою інших методів.

Таблиця 6.2