3.2. Вибір теми дослідження як один із факторів успіху наукової роботи.

Вибір теми та визначення конкретних завдань дослідження в ній -суттєві фактори успіху наукової роботи.

Кількість наукових тем, які вимагають своєї розробки і теоретично, і практично невичерпна. Тому перед дослідником-початківцем завжди постає серйозна проблема вибору теми наукового дослідження. Ось деякі поради, що допоможуть малодосвідченому дослідникові успішно вирішити цю проблему.

Перш за все треба пам'ятати, що тему для наукової праці не шукають поза своєю практичною діяльністю. Постійний інтерес до дослідження якого-небудь питання зароджується, як правило, у процесі участі самого дослідника в практичній педагогічній діяльності чи при безпосередній участі як помічника в дослідницькій роботі старших друзів за одночасного вивчення літератури з питання, яке зацікавлює. В цьому випадку майже кожна педагогічна проблема, що була розв'язана дотепер, може видатися такою, що її вирішення вже не відповідає вимогам сьогодення, а отже, може бути розглянута з сучасних позицій на основі нових наукових досягнень.

По-друге, вибрана тема має бути актуальною для педагогічної науки. Говорити про актуальність теми можна тільки тоді, коли її розробки потребує практика освітніх установ. Важливою ознакою актуальності тієї чи іншої теми є також її зв'язок з проблемами, над якими тепер активно працюють учені. Такими актуальними темами на

сьогодні є, наприклад, упровадження Інтегрованого навчання, проблема особистісного розвитку школяра, перебудова змісту й форм навчання в загальноосвітній школі тощо. У кожному конкретному випадку актуальність теми визначається місцевими умовами.

По-третє, тема дослідження обирається за власним бажанням. Звичайно кафедра пропонує для студентів розроблені для дослідження назви на вибір, але ці пропозиції повинні мати рекомендаційний характер. Студент може запропонувати свою тему, обгрунтувавши цей вибір.

При виборі теми дуже важливо чітко усвідомити й окреслити її межі. Невиправдано велике розширення кола питань теми не дозволяє вивчити досліджуване явище з усіх боків, а це призводить до значних складнощів із обробкою матеріалу.

І нарешті, при виборі теми корисно враховувати направленість своєї педагогічної діяльності, свої здібності та можливості, рівень теоретичних знань. Перераховані фактори не зменшують ролі бесід з впкладачами-науковцями, Іцо можуть на основі власного досвіду дати корисні поради початківцеві щодо напрямку майбутнього дослідження І.І застерегти від помилок краще за будь-які докладні інструкції.

Після вибору теми потрібно визначити конкретні завдання юслідження, яких звичайно ставиться кілька й кожне з них певною мірою відображає ідею наукової роботи і, таким чином, впливає на формулювання назви роботи. Дати точну й коротку назву праці справа І кладна. Навіть у процесі дослідження можуть виникати нові, більш \ Іллі формулювання. Тому пошук назви теми має бути природнім результатом всебічного вивчення різних фактів і пропозицій відносно міслідницької проблеми як на початку так і в процесі дослідження.

Назва - це візитна картка роботи: лаконізм, чітке відображення І місту дослідження - суттєві позитивні ознаки справжньої наукової І'ойоти. Варто пам'ятати, що назва теми, так би мовити, зобов'язує Іослідника. Якщо вона не відповідає змістові роботи, то це свідчить не Іпіьки про те, що автор не має чіткого усвідомлення змісту ннлідження, але й про його некоректність, що, загалом, може призвести до певної дезорієнтації читача.

У сучасній педагогічній науці особливо актуальними є проблеми • •< ооистісного розвитку учнів і підготовки їх до життя в реальних швах сьогодення, впровадження нових, спрямованих на формування "юрчої особистості школяра, технологій навчання та виховання, п|мшлеми вивчення історичної національної педагогічної спадщини иицо. Та й будь-яка інша педагогічна проблема в час перебудови її Ішональної школи набуває іншої інтерпретації, іншого погляду на її

48

вирішення. Тому до актуальних педагогічних проблем можна визначити широке коло тем, як тих, Ідо пропонують принципово нові ідеї, так і тих, які вже розв'язано наукою та впройаджено в практику! сучасної школи, але які потребують перегляду.

З темою тісно пов'язані об'єкт і предмет дослідження. Під об'єктом у філософії прийнято розуміти частину об'єктивної реальності, що на певному етапі стає предметом практичної й теоретичної діяльності людини (суб'єкта). Предметом пізнання вважають зафіксовані в досвіді та включені в процес практичної діяльності людини характеристики, властивості об'єкта, що досліджуються з певною метою в даних умовах і обставинах. У міру розвитку знань про об'єкт відкриваються ного нові сторони та властивості, які стають предметом пізнання. Таким чином, предмет дослідження є вужчим поняттям, ніж об'єкт дослідження. Він висвітлює якусь частину, характеристику чи елемент об'єкта. Наприклад, коли йдеться про педагогічні науки, то одним із об'єктів дослідження можуть бути виховний процес учнів •загальноосвітньої школи, а предметом дослідження -лише якась його частина.

Поняття "об'єкт" і "предмет"' відносні. Об'єктом може виступати якась одна сфера педагогічної діяльності, тоді як предметом є окремі аспекти її розвитку: соціальні, психолого-педагогічні, культурно-освітні. Тому науковець повинен чітко усвідомити, що в даному дослідженні є об'єктом, а що предметом дослідження. При цьому об'єкт повинен мати чітко окреслені межі, тобто, це має бути саме те коло об'єктивної педагогічної реальності, що безпосередньо випливає з предмета дослідження. Тут предмет виступає найважливішим елементом, що характеризується безпосередніми взаємозв'язками з іншими складовими частинами даного об'єкта й повинен бути однозначно зрозумілим при зіставленні з ними.

Таким чином, визначення об'єкта дослідження - це не формальна, а істотна та змістовна наукова акція, покликана орієнтувати дослідника на виявлення місця й значення предмета дослідження, його, функції й цільових орієнтирів щодо його вивчення.

І Іравильно обрана тема - це суттєва умова її успішного виконання. Вона повинна бути актуальною, тобто, потрібною та своєчасною для подальшого розвитку теорії і практики педагогічної науки, відзначатися новизною, спрямованою як на пошук ще не вирішених сучасною педагогікою проблем, так і на розв'язання вже вирішених проблем по-новому.

Остаточне обрання та формулювання теми наукового дослідження вимагає ознайомлення з основною літературою проблеми. Дослідник

50

ІмІІаііомлюється з сучасним станом даної проблеми, її історією і, І.ІмІм чином, створює теоретичну базу для ведення власної наукової ріюоти. Паралельно визначається головний напрям дослідження, його провідна ідея. Вона є важливою категорією логіки наукового ин підження.

При розгляді літератури потрібно дотримуватися певних мгюдичних вимог. Усю літературу, що підлягає опрацьовуванню, Іргоа поділити на такі групи:

питання, розробка яких у літературі вже дістала загальне

визнання наукової громадськості;

питання недостатньо розроблені, дискусійні, що вимагають

подальшої розробки;

питання нерозроблені, які існують лише як постановка або

шшливають із висновків, зроблених дослідниками. < 'кладання переліку питань та їх групування - це перша стадія роінніі над визначенням кола проблем, що підлягають розробці. Друга • І.гмя полягає в розчленуванні питань на основні й такі, що певною проіо пояснюють досліджувані проблеми. Якщо таке групування пріии-дено з належною увагою й на відповідному науковому рівні, то Ч" їм стадія роботи над списком літератури дозволить підійти до І Н'і.гіаіпія схеми дослідження та навіть до остаточного формулювання иіпііп теми. Таким чином, якщо напрям роботи визначився, то вибір ІІ'мм може відбуватися у такому порядку: спочатку визначити коло ин І.мі І,, що підлягають дослідженню, потім згрупувати їх і лише після ні.пі и па основі формулювання основних питань або питань найбільш ьІІ.І п.них, що охоплюють певну характеристику проблеми, підійти до І|иірм\ ІІювання самої теми.

І'.пом із формулюванням теми та її основної ідеї дуже важливо уми юмпти й те, наскільки глибоко буде досліджуватися певна ІІ(і 11 типа дійсність, тобто, ще раз чітко окреслити межі дослідження. Ці ммм І здебільшого вказуються у постановці мети наукової роботи.

Проведений аналіз літератури дозволить науковцю сформулювати про, І І завдання свого дослідження. Завдання досліджень з ні¹ .ги щічних наук можуть включати в себе такі елементи (вони їм оіься залежно від самого характеру наукової проблеми):

пирішення певних теоретичних питань, що входять у загальну

проблему (наприклад, критеріїв ефективності, принципів і умов

І.и Іосування тощо);

І 11 псриментальне чи теоретичне вивчення практики розв'язання І.тої проблеми, виявлення її типового стану, типових вад, їх

причин та ін.;

обґрунтування системи заходів, потрібних для вирішення поставленого завдання (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у ході вирішення теоретичних завдань свого дослідження, а з другого боку - на матеріали аналізу практичної роботи);

експериментальна перевірка запропонованої системи заходів з погляду відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих результатів у вирішенні цього завдання при певних матеріальних видатках, а також затратах часу та зусиль викладачів і вчителів, що випливають із чинних нормативів навчальної гігієни й інструктивних матеріалів про працю викладача та вчителя у ВНЗ і школі;

розробку методичних рекомендацій для тих, хто

використовуватиме результати досліджень на практиці.

Мета й завдання дослідження - поняття відносні. Завдання одного

з досліджень може стати метою іншого, поставивши, таким чином,

низку конкретніших завдань. Неодмінною вимогою до кожного

дослідника (якої ще не завжди дотримуються) є потреба логічної

відповідності назви теми дослідження його об'єкту, предмету, меті,

завданням його структури. Порушення такої логіки робить

дослідження хаотичним, не дозволяє розгледіти способів вирішення

поставлених завдань, створює додаткові труднощі для дослідника.

Запропонована вище схема підходу до вибору теми, мети й завдань наукової роботи допоможе досліднику обґрунтувати, а не просто назвати те чи інше коло заходів, що випливають як результат наукового пошуку, розмістити їх у певній послідовності, поєднуючи заходи відповідно до рівня знань або вихованості учнів і студентів. Поєднання рекомендованих заходів без урахування цього може призвести не до зростання, а до зниження ефективності педагогічного процесу. Природно, що коло завдань дослідника залежить від можливостей самого дослідника, попереднього досвіду його наукової роботи та від фахового рівня дослідників, з якими він працює поруч (співпрацює) і т. ін.

3.3. Етапи наукового дослідження Науково-дослідна робота, більше ніж будь-яка інша, потребує

чіткого плану її проведення, який складається з кількох

изагмоиоп'язаних частин. Як правило, послідовність і складові етапи

ні', І шиї •. цосліджень такі:

1 гі.ш ІІмпочас кпбір теми, обґрунтування її актуальності та

ті її иІ-.І рипІ-І й розробленості; вибір об'єкта, предмета, визначення

II етап передбачає накопичення потрібної наукової інформації, ,юшук літературних та інших джерел з теми дослідження, їх вивчення і аналіз; уточнення напрямків дослідження з огляду на його мету.

3. етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних ІІсредумов дослідження, визначення наукового завдання, коректування іі деталізацію плану.

4. етап це вибір методів дослідження, які становлять Інструментарій для добування фактичного матеріалу та виступають неодмінною умовою досягнення поставленої мети.

V етап включає обробку, аналіз і опис результатів кспериментального дослідження, яке проводилося згідно з

розробленою програмою та методикою.

VI етап - написання тексту, оформлення вступу та формування Іиісновків, опис використаних джерел і створення додатків, редагування тексту.

VII етап передбачає обговорення результатів на засіданні кафедри; попередній захист, який дає оцінку теоретичної та практичної значущості, колективний відгук.

VIII етап - підготовка до захисту та захист.

Кожний етап, як зрештою і вся науково-дослідна робота, має 'ідповідати певним усталеним організаційним принципам. Вони не ^межують .дослідника у пошуковому плані, але дотримання їх ннволяє постійно перебувати в так званому академічному полі. Основними такими принципами є:

і. Врахування'⁷,;-характеру наукового дослідження (організація теоретичних.^,., досліджень повинна відрізнятися від експериментальних).

: Урахування послідовності етапів виконання наукового дослідження та чітке усвідомлення кожного з них, і того, на якому етапі ведеться дослідження в даний час. > Урахування творчого характеру, як наукової роботи в цілому,

так і кожного її етапу. І. Врахування особистісних даних виконавців наукової роботи (їх

інтересів, поглядів на. проблему, творчого потенціалу тощо). Дослідницька частина наукової роботи на кожному своєму етапі І»І|к^чбує фіксації теоретичних і практичних результатів, які стають

окою фактичного .матеріалу, потрібного для її оформлення, тобто

Іду.

Ісдагогічне дослідження фіксується в такій документації:

I .шкет; б) плани спостереження, проведення педагогічних

II І її риуентів, втілення результатів дослідження в практику;

53

в) лазерні диски, магнітофонні записи, фотокартки, кінострічки; г) протоколи обговорення уроків, виховних заходів та ін.; І) конспекти опрацьованої літератури, архівних матеріалів; д) описи досвіду роботи шкіл та інших виховних інститутів; е) статистичні дані, математичні обчислення.