11.3. Методи зведення експериментальних досліджень.

Зведення дослідних даних -- систематизація та встановлення якісних і кількісних залежностей між факторами, що досліджуватись,

Щоб кількісні показники результатів дослідження дали можливість виявити наявність деяких залежностей між досліджуваними факторами, їх потрібно певним чином упорядкувати.

193

Придатними для цього можуть стати статистичні методи ранжування та групування.

Ранжування полягає в розподілі кількісних показників за певним порядком (наприклад, за ступенем їх важливості чи значущості, або за послідовністю зростання, чи навпаки зменшення). На основі ранжування виключають всі другорядні та випадкові дані, що суттєво не впливають на результати проведеного дослідження.

Групування передбачає поділ послідовних даних на основі певних показників на групи з однотипних або близьких за значеннями елементів. Показники групування можуть бути кількісними та якісними.

При групуванні за кількісними ознаками (кількісне групування) за основу беруть ознаки, які можна охарактеризувати кількісно (наприклад, результати тестування чи опитування, швидкість певних дій, операцій тощо). Кількісні ознаки завжди можна виміряти якимись одиницями вимірювання (наприклад, у відсотках, одиницях ваги, довжини тощо), а результати вимірювання упорядковувати за певною послідовністю (зростання, зменшення, періодична повторюваність тощо).

При групуванні за якісними ознаками за основу беруть ознаки, які неможливо охарактеризувати кількісно, але вони можуть так повторюватись, що стає можливим визначити якусь певну особливість (наприклад, національність батьків учня, їх соціальний статус тощо). З якісних ознак неможливо скласти якусь послідовність.

Статистично упорядковані дослідні дані для зручності подальшого використання заносять до таблиць. Таблиці є способом подання інформації, при якому цифровий або текстовий матеріал групується в колонки, відокремлені одна від одної вертикальними та горизонтальними лініями. Таблиці дають можливість відображати кількісні ознаки досліджуваного об'єкта у стислому вигляді, систематизовано й наочно. Наведені у таблиці дані зручно порівнювати та аналізувати. Таблиця може бути не тільки засобом відображення здобутих під час експерименту даних, а й засобом їх інтерпретації. Тому важливо знати, як правильно скласти таблицю, який її вигляд доцільно обрати.

Кожна таблиця складається з двох частин: текстової та цифрової. До текстової частини належать заголовок таблиці (назва) та обов'язкові словесні пояснення. Числову частину складають статистичні числові дані, номер таблиці. Інформативність таблиці залежить від вдалої її побудови. Правильний вибір структури таблиці

допомагає краще розкрити сутність занесених до неї даних І зв язки між ними.

Головні елементи таблиці

Головка								Заголовки граф
									Підзаголовки граф
	ж Г; К Вч

Приклади побудови таблиць

Таблиця 1.1. Ставлення учнів до виконання нестандартних завдань

Характер відповіді	Класи
	1	2	3	4
Виконувати пізнавальні завдання подобається	70,7%	65,5%	51,9%	44,3%
Не подобається	14,6%	17,8%	21,0%	26,6%
Не зовсім подобається	8,6%	12,8%	16,0%	20,3%
Відповіді немає	6,1%	3,9%	11,1%	8,8%
Всього:	100%	100%	100%	100%

194

195

Таблиця 2.2 Розвиток статевої вихованості учнів за період експерименту

Класи	Рівні
	Високий		Середній		Низький
	На почат­ку	Напри­кінці	На почат­ку	Напри­кінці	На почат­ку	Напри­кінці
Дослід­ний	6.2	21,0	29,6	32,2	64.2	46,8
Контроль­ний	4,8	8,4	29.8	30.8	65,4	60,8

Після таблиць, як правило, роблять узагальнення як нове (отримане з аналізу) знання. Воно вводиться в текст словами: „Таблиця дає змогу зробити висновок, що ...", „з таблиці видно, що ..." та ін. Отже, таблиці дають змогу виявити та сформулювати певні закономірності.

У науковій праці таблиці розміщують безпосередньо після посилання на них у тексті. Коли таблиця займає багато місця, тоді її виконують на окремій сторінці та розміщують відразу після тієї сторінки, де є посилання на неї. Якщо таблиця безпосередньо з текстом не пов'язана, то її можна навести в додатках. Над таблицею пишуть її назву, яка коротко та стисло характеризує значення зібраних у таблиці даних. Назву таблиці розміщують симетрично до тексту. Усі таблиці нумерують арабськими цифрами.

Графічний метод зведення дослідних даних полягає в побудові графічних залежностей між досліджуваними факторами (величинами). Графічні залежності можуть мати вигляд графіків і діаграм. Вони дають можливість стисло та наочно подати результати досліджень, у конкретній і зрозумілій формі пояснити цифрові дані, взаємозв'язок між ними. За допомогою вдало побудованих графіків або діаграм можна відобразити не тільки конкретні дані, а й закономірності, які вони відображають.

Графічні зображення результатів досліджень найчастіше будують у системі прямокутних координат. Для побудови графіків застосовують рівномірні та нерівномірні (функціональні) шкали. Рівномірною вважається шкала, протягом якої відстань між двома сусідніми поділками не змінюється. У функціональної шкали відстань між двома сусідніми поділками постійно змінюється за певним математичним законом. Крім графічного образу, графік містить деякі

196

допоміжні елементи: загальний заголовок графіка; словесне пояснення умовних знаків і окремих елементів графічного образу; осі координат, шкалу з масштабами та числові сітки; числові дані, що доповнюють або уточнюють величину нанесених на графік показників.

Більш наочно. ніж лінійні графіки, залежності між досліджуваними факторами відображають діаграми.

Найпоширенішими є лінійні діаграми, площинні стовпчикові (вертикальні і горизонтальні) та секторні. Ступінь наочності діаграм можна значно підвищити за рахунок надання їм об'ємності та нанесення словесних пояснень і різноманітних умовних позначень.

Приклад побудови діаграми

Діаграма 1.1.

60% —

50%

с)

а)

Ь)

Графічне відображення найпоширеніших форм роботи з школярами сільської загальноосвітньої школи

а) концертна діяльність;

Ь) проведення народознавчих свят;

с) гурткова робота;

сі) туристично-краєзнавча робота.

Широкі можливості для надання допомоги досліднику при складанні таблиць і побудові графічних залежностей надають також програмні засоби персональних комп'ютерів.

Запитання та завдання для самостійної роботи:

1. Що таке статистика

2. Як статистика пов'язана з педагогічною наукою?

197

3. За яким принципом вибираються експериментальна та контрольна група учнів для педагогічного дослідження?

4. Які статистичні показники важливі для визначення вірогідності результатів педагогічного дослідження? Яка мета їх використання?

5. Проведіть групування учнів паралельних класів (2-3): а) за успішністю; б) за статтю; в) за соціальним статусом батьків. Схарактеризуйте зв'язки та залежності, які ви виявили, маючи отримані дані.

6. Виконайте найпростішу статистичну обробку кількісних показників попередньо проведеного Вами дослідження. Визначте вірогідність відмінностей ефективності запропонованої методики, порівнюючи її з ефективністю традиційної.

Література:

1. Аванесов В.С. Применение статистических методов й ЗВМ в педагогических исследованиях //Введение в научное исследование по педагогике: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Ю.К.Бабанский й др. - М.: Просвещение, 1988. - С. 139-155.

2. Артемчук Г.І. та ін. Методика організації науково-дослідної роботи: Навчальний посібник для студентів та викладачів вищих навчальних закладів. - К.: Форум, 2000. - 270с.

3. Атаманчук П.С., Гнатюк Ю.В., Криськов У.А., Щирба В.С. Виконання курсових, дипломних та магістерських робіт. Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет. 2001. -24с.

4. Ашмарин Б.А. Методика педагогических исследований в физическом воспитании. - М.: Наука, 1972. - 152с.

5. Бабанский Ю.К., Харьковская В.Ф. Об оптимальности педагогического зксперимента //МетодьІ научно-педагогического исследования: Сборник статей /Ред. кол. Ю.К.Бабанский. - Ростов- на-Дону: РГПИ, 1972.-С.3-10.

6. Баєва Т.Е., Бекасова С.Н., Чистяков В.А.. Применение статистических методов в педагогическом исследований. Учебно- методическое пособие для студентов й аспирантов ИФК. - СПб.: НИИХ СПб ГУ, 2000. - 82с.

7. Бекингем Б. Р. Исследование педагогического процесса для учителя /Под ред. Л.С.ВьІготского. Пер. А.А.Нусембаума. - М.: Работник просвещения, 1930. - 340с.

8. Бордовский В.А. МетодьІ педагогических исследований инновационньїх процессов в школе й вузе: Учебно-методическое пособие. -СПб.: Изд.-во РГПУ им. А.И.Герцена, 2001. - 169с.

9. Введение в научное исследование по педагогике: Учебное пособие для студентов педагогических институтов /Ю.К.Бабанский, В.И.Журавлев, В.К.Розов й др.; Под ред. В.И.Журавлева. - М.: Просвещение, 1988.-239с.

Ш.Загвязинский В.Й. Методология й методика дидактического

исследования. - М.: Педагогика, 1982. - 160с. Н.Кловак Г.Т. Методика підготовки і захист дипломних робіт:

Навчально-методичний посібник. - К.: Науковий світ. 2002. - 84с.

12. Корсак К.В. О качестве систем педагогических измерений //Школьмьіе технологии. - 2001. - IV в. - С. 154-158.

13. Курсова, дипломна, магістерська: що про них потрібно знати?: Методичні рекомендації до виконання та оформлення науково- дослідних робіт студентів /Укл. Гнаповська Л.В., Ляной Ю.О., Огієнко Ю.О. - Суми: СумДПУ ім. А.С.Макаренка, 2001. - 36с.

14.Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навчальний

посібник /О.Г.Мороз, В.О.Сластьонін, Н.І. Філіпенко та ін.;

О.Г.Мороз (ред.); Національний педагогічний ун-т ім.

М.П.Драгоманова. - К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2001. - 338с. 15.Сидоренко В.К., Дмитренко Г.В. Основи наукових досліджень:

Навчальний посібник для вищих педагогічних закладів освіти. - К.:

РННЦ "Дініт", 2000. -259с. Іб.Сметанський М.І., Найдьонов І.М., Холковська І.Л. Технологія

педагогічних досліджень: навчальний посібник. - Вінниця: ВДПУ,

1997.-31с. 17.Тюрина В.А., Ващенко Й.В. ОсновьІ методологии й методики

научного исследования: Учебное пособие. К.: ООО

"Международное финансовое агентство", 1998. - 44с. 18.Шакирова Н. Способность обобщать й анализировать:

Исследовательская работа учащихся // Учитель. - 2000. - № 6. -

С.12-14.

19. Шейко В., Кушнаренко Н. Кандидатська і докторська дисертації: написання, оформлення, захист //Вища школа. - 2001. - № 2-3. - С.113-122.

20. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково- дослідницької діяльності: Підручник для вищих навчальних закладів. - Харків: Харківська державна академія культури, 1998. - 287с.

198

199

21. Шульга З.П. О методике научно-исследовательской работьі: Применительно к исследованиям обществоведов. • К.: Вища школа. 1978.- 158с.

22.Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник. - К.: Либідь, 2002. -560с.