- •Г.Т.Кловак
- •Тема 1: учитель як дослідник педагогічного процесу
- •1.1. Дослідницька діяльність як важлива складова роботи вчителя сучасної школи
- •1.2. В.О.Сухомлинський про педагогічне дослідження в роботі вчителя
- •Тема 2: зміст і організаційна структура наукових досліджень в україні
- •2.1. Наука. Загальні поняття та визначення.
- •2.3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •2.4. Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •Тема 3: організація науково-педагогічних досліджень Зміст теми:
- •3.1. Складові частини наукової праці
- •3.2. Вибір теми дослідження як один із факторів успіху наукової роботи.
- •3.4. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •Пам 'ятка: Як працювати з книгою
- •Тема 4: курсова (дипломна, магістерська) робота як кваліфікаційне дослідження
- •4.1. Курсова (дипломна, магістерська) робота: загальна характеристика
- •Література:
- •Тема 5: аналіз основних понять наукового дослідження
- •5.1. Значення наукових понять для розвитку педагогічної думки
- •Тема 6: загальна характеристика методів педагогічного дослідження
- •6.2. Педагогічне спостереження
- •6.3. Соціологічні методи дослідження
- •Переваги та вади опитування
- •6.7, Теоретичні методи дослідження
- •Тема 7: педагогічний досвід. Методи вивчення й узагальнення
- •Досвіду
- •Тема 8: педагогічний експеримент Зміст теми:
- •8.1. Поняття про педагогічний експеримент
- •8.2. Основні етапи проведення експериментального
- •8.3. Зміст, організація та методика формувального експерименту
- •Тема 9: педагогічна діагностика в роботі вчителя сучасної школи
- •9.1. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики
- •9.2. Об'єкти педагогічної діагностики
- •9.3. Структура діагностичного дослідження
- •9.4. Сутність і зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ
- •9,5. Рівні педагогічної діагностики
- •9.6. Організаційні вимоги до проведення педагогічної діагностики
- •Тема 10: діагностичні методики вивчення педагогічних явищ Зміст теми:
- •10.1. Діагностика стану навчального процесу в класі
- •10.2. Діагностика уроку.
- •10.4. Методика вивчення дитячого колективу
- •Тема 11: використання статистичних методів у педагогічних дослідженнях
- •11.1. Поняття про статистику, її значення для педагогічної науки
- •11.2. Найпростіший спосіб статистичної обробки кількісних показників
- •11.3. Методи зведення експериментальних досліджень.
- •Тема 12: культура наукової праці Зміст теми:
- •12.1. Психологічні механізми забезпечення наукової творчості.
- •12.3. Робочий день дослідника й організація його робочого
- •13.3. Стилістичні Особливості пньтіпг™ Іш
- •13.8. Захист наукової роботи
- •13.9. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт
- •Додатки
- •1. Загальна частина
- •4. Порядок захисту дипломних робіт
- •3. Організація виконання магістерської роботи
- •4. Порядок захисту магістерських робіт
- •Тема 1: Учитель як дослідник педагогічного процесу 5
- •Тема 2: Зміст і організаційна структура наукових досліджень
- •Тема 12: Культура наукової праці 201
- •Тема 13: Основні вимоги до оформлення та критерії
9.3. Структура діагностичного дослідження
У структурі діагностичного дослідження виділяють три аспекти -семіотичний, технічний і логічний (21, 48-55].
Семіотичний аспект передбачає те, що дослідник, який розпочинає розробку діагностичної системи, повинен чітко визначити зміст понять, які виражають її кінцеву спрямованість та досліджувані ознаки і способи об'єднання діагностичної інформації в цілісну знакову систему, яка може бути виражена в такому взаємозв'язку:
Д = 00 + В + Г, + Оц, де
Д - семіотичний аспект діагностики;
00 - докладний опис ознаки, що діагностується;
1 - інструмент для однозначного виявлення діагностованих ознак; В - можливість виміру та одиниця виміру;
О„ - обгрунтована шкала оцінки.
Наприклад, при визначенні рівня вихованості особистості учня, вчитель має чітко визначити основні поняття ("виховання", "вихованість"), що входять у зміст вихованості; визначити поняття таких вимірюваних ознак вихованості: моральні цінності; загальна спрямованість, інтереси, потреби особистості; ставлення до навчання, праці; дисциплінованість; громадська спрямованість і активність тощо. Потім розробити механізм, що об'єднує діагностичну інформацію.
Технічний аспект діагностичного дослідження передбачає наявність спеціальних методів і методик педагогічного діагностування, адекватних семіотичному. Кожна методика повинна мати докладний опис, який забезпечує її адекватне використання відповідно до стандартів: предмет діагностики, сфера викорметання,
! 50
контингент досліджуваних, процедура використання. Опис повинен обов'язково супроводжуватися відомостями про механізм розробки методики, отримані при цьому дані про її надійність і валідність (відповідність призначенню). До використовуваних тестів (чи інших методів) додається належний опис вибірки стандартів і характеру діагностичної ситуації при обстеженні: добровільна участь досліджуваних, безкорислива співпраця з іншими педагогами з метою допомоги один одному тощо.
Логічний аспект діагностичного дослідження передбачає побудову висновків про об'єкт діагностування за правилами особливого діагностичного мислення.
Науково-педагогічне мислення виражається у певних
здібностях:
аналізувати виховні явища й факти в їх цілісності, взаємозв'язку та взаємозалежності;
простежувати генезис педагогічних взаємодій;
узгоджувати педагогічні дії з метою і результатами навчання та
виховання;
поєднувати аналіз і синтез педагогічних явищ, відрізняти
педагогічну істину від помилки;
переходити від педагогічної теорії до практики, від абстрактного
(ідеї) до конкретного (педагогічної ситуації);
відмовитися від усталених шаблонів і стереотипів, шукати та
знаходити нові оцінки, узагальнення, підходи, дії;
використовувати теорію й нові ідеї у практичному, творчому
пошуку;
ефективно використовувати логіку фактів і переконливу
аргументацію в діалозі з дітьми;
проявляти оперативність і гнучкість мислення;
розрізняти й узгоджувати тактичні та стратегічні дії.
Вчитель у своїй педагогічній діяльності має дотримуватися поєднання всіх зазначених аспектів, бо якраз вони відповідають основним принципам діагностичного дослідження педагогічних явищ.