- •Г.Т.Кловак
- •Тема 1: учитель як дослідник педагогічного процесу
- •1.1. Дослідницька діяльність як важлива складова роботи вчителя сучасної школи
- •1.2. В.О.Сухомлинський про педагогічне дослідження в роботі вчителя
- •Тема 2: зміст і організаційна структура наукових досліджень в україні
- •2.1. Наука. Загальні поняття та визначення.
- •2.3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •2.4. Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •Тема 3: організація науково-педагогічних досліджень Зміст теми:
- •3.1. Складові частини наукової праці
- •3.2. Вибір теми дослідження як один із факторів успіху наукової роботи.
- •3.4. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •Пам 'ятка: Як працювати з книгою
- •Тема 4: курсова (дипломна, магістерська) робота як кваліфікаційне дослідження
- •4.1. Курсова (дипломна, магістерська) робота: загальна характеристика
- •Література:
- •Тема 5: аналіз основних понять наукового дослідження
- •5.1. Значення наукових понять для розвитку педагогічної думки
- •Тема 6: загальна характеристика методів педагогічного дослідження
- •6.2. Педагогічне спостереження
- •6.3. Соціологічні методи дослідження
- •Переваги та вади опитування
- •6.7, Теоретичні методи дослідження
- •Тема 7: педагогічний досвід. Методи вивчення й узагальнення
- •Досвіду
- •Тема 8: педагогічний експеримент Зміст теми:
- •8.1. Поняття про педагогічний експеримент
- •8.2. Основні етапи проведення експериментального
- •8.3. Зміст, організація та методика формувального експерименту
- •Тема 9: педагогічна діагностика в роботі вчителя сучасної школи
- •9.1. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики
- •9.2. Об'єкти педагогічної діагностики
- •9.3. Структура діагностичного дослідження
- •9.4. Сутність і зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ
- •9,5. Рівні педагогічної діагностики
- •9.6. Організаційні вимоги до проведення педагогічної діагностики
- •Тема 10: діагностичні методики вивчення педагогічних явищ Зміст теми:
- •10.1. Діагностика стану навчального процесу в класі
- •10.2. Діагностика уроку.
- •10.4. Методика вивчення дитячого колективу
- •Тема 11: використання статистичних методів у педагогічних дослідженнях
- •11.1. Поняття про статистику, її значення для педагогічної науки
- •11.2. Найпростіший спосіб статистичної обробки кількісних показників
- •11.3. Методи зведення експериментальних досліджень.
- •Тема 12: культура наукової праці Зміст теми:
- •12.1. Психологічні механізми забезпечення наукової творчості.
- •12.3. Робочий день дослідника й організація його робочого
- •13.3. Стилістичні Особливості пньтіпг™ Іш
- •13.8. Захист наукової роботи
- •13.9. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт
- •Додатки
- •1. Загальна частина
- •4. Порядок захисту дипломних робіт
- •3. Організація виконання магістерської роботи
- •4. Порядок захисту магістерських робіт
- •Тема 1: Учитель як дослідник педагогічного процесу 5
- •Тема 2: Зміст і організаційна структура наукових досліджень
- •Тема 12: Культура наукової праці 201
- •Тема 13: Основні вимоги до оформлення та критерії
9.2. Об'єкти педагогічної діагностики
Об'єктом педагогічної діагностики у школі є особистість школяра. Об'єкт повинен бути розглянутий таким чином, щоб інформація про нього дозволила визначити рівень розвитку особистості саме в таких показниках, які потрібні педагогу.
Сьогодні уявлення про особистість конкретизовані в її моделі. Основу такої моделі визначає складна і багатопланова структура особистості, описана у працях Б.Ананьєва, К.Платонова, А.Щербакова та ін. Найдокладніше модель особистості схарактеризована К.Платоновим, який обгрунтував психологічну концепцію динамічної структури особистості, виділивши в ній чотири підструктури [21, 46].
1-а підструктура особистості об'єднує спрямованість і настанови особистості, які виявляються в її моральних рисах. Спрямованість особистості, своєю чергою, включає такі форми: захоплення, бажання, інтереси, ідеали, нахили, світогляд, переконання. У цих формах спрямованості особистості виявляються і ставлення, і моральні якості, і різні форми потреб. Вивчення цієї підструктури вимагає аналізу соціально-психологічного рівня.
2-а підструктура особистості об'єднує знання, навички, вміння та звички, набуті як особистий досвід під час навчання, але вже з помітним впливом біологічних і генетичне зумовлених рис особистості. Ця підструктура називається досвідом, активність якого виявляється через вольові навички й вимагає психолого-педагогічного рівня вивчення.
3-я підструктура об'єднує індивідуальні особливості окремих психологічних процесів або психічних функцій: пам'яті, ем. відчуттів, мислення, сприймання, почуттів, волі. Вона формується тренуванням і вивчається на індивідуальному психологічному рівні.
4-а підструктура об'єднує риси темпераменту чи типологічні риси особистості. Сюди ж належать статеві та вікові особливості (ознаки) та можливі патологічні зміни. Ця підструктура характеризується інтенсивністю нервових процесів, а вивчається на психологічному рівні.
Зазначені підструктури поєднують усі відомі риси особистості, а їх взаємодія утворює ієрархію підструктур особистості та її рис.
Які ж знання про особистість повинен мати педагог, щоб розуміти процес її функціонування та певною мірою впливати на неї? Для вчителя найважливішими об'єктами педагогічної діагностики мають бути: рівень розвитку соціальних рис (моральні, естетичні, трудові, правові та інші риси), рівень фізичного розвитку та профорієнтаційна спрямованість школяр, (для вирішення профорієнтаційних завдань).
149
Три виділені об'єкти, крім особистості школяра, характеризують ще й результативність діяльності педагога. Однак педагогічна діагностика враховує ще й інші не менш важливі фактори впливу на формування особистості школяра. Тому наступними обов'язковими об'єктами педагогічної діагностики повинні бути: загальний стан навчального процесу в класі; виховні можливості класного колективу та виховний потенціал сім'ї школяра, які є суттєвими для розвитку особистості та на які вчитель може впливати разом із педагогічним колективом.
Таким чином, об'єкти педагогічної діагностики у школі поділяються на дві групи: об'єкти, пов'язані з вивченням власне особистості школяра, і об'єкти - основні джерела впливу на почуття, свідомість і поведінку учнів.