- •Г.Т.Кловак
- •Тема 1: учитель як дослідник педагогічного процесу
- •1.1. Дослідницька діяльність як важлива складова роботи вчителя сучасної школи
- •1.2. В.О.Сухомлинський про педагогічне дослідження в роботі вчителя
- •Тема 2: зміст і організаційна структура наукових досліджень в україні
- •2.1. Наука. Загальні поняття та визначення.
- •2.3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •2.4. Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •Тема 3: організація науково-педагогічних досліджень Зміст теми:
- •3.1. Складові частини наукової праці
- •3.2. Вибір теми дослідження як один із факторів успіху наукової роботи.
- •3.4. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •Пам 'ятка: Як працювати з книгою
- •Тема 4: курсова (дипломна, магістерська) робота як кваліфікаційне дослідження
- •4.1. Курсова (дипломна, магістерська) робота: загальна характеристика
- •Література:
- •Тема 5: аналіз основних понять наукового дослідження
- •5.1. Значення наукових понять для розвитку педагогічної думки
- •Тема 6: загальна характеристика методів педагогічного дослідження
- •6.2. Педагогічне спостереження
- •6.3. Соціологічні методи дослідження
- •Переваги та вади опитування
- •6.7, Теоретичні методи дослідження
- •Тема 7: педагогічний досвід. Методи вивчення й узагальнення
- •Досвіду
- •Тема 8: педагогічний експеримент Зміст теми:
- •8.1. Поняття про педагогічний експеримент
- •8.2. Основні етапи проведення експериментального
- •8.3. Зміст, організація та методика формувального експерименту
- •Тема 9: педагогічна діагностика в роботі вчителя сучасної школи
- •9.1. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики
- •9.2. Об'єкти педагогічної діагностики
- •9.3. Структура діагностичного дослідження
- •9.4. Сутність і зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ
- •9,5. Рівні педагогічної діагностики
- •9.6. Організаційні вимоги до проведення педагогічної діагностики
- •Тема 10: діагностичні методики вивчення педагогічних явищ Зміст теми:
- •10.1. Діагностика стану навчального процесу в класі
- •10.2. Діагностика уроку.
- •10.4. Методика вивчення дитячого колективу
- •Тема 11: використання статистичних методів у педагогічних дослідженнях
- •11.1. Поняття про статистику, її значення для педагогічної науки
- •11.2. Найпростіший спосіб статистичної обробки кількісних показників
- •11.3. Методи зведення експериментальних досліджень.
- •Тема 12: культура наукової праці Зміст теми:
- •12.1. Психологічні механізми забезпечення наукової творчості.
- •12.3. Робочий день дослідника й організація його робочого
- •13.3. Стилістичні Особливості пньтіпг™ Іш
- •13.8. Захист наукової роботи
- •13.9. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт
- •Додатки
- •1. Загальна частина
- •4. Порядок захисту дипломних робіт
- •3. Організація виконання магістерської роботи
- •4. Порядок захисту магістерських робіт
- •Тема 1: Учитель як дослідник педагогічного процесу 5
- •Тема 2: Зміст і організаційна структура наукових досліджень
- •Тема 12: Культура наукової праці 201
- •Тема 13: Основні вимоги до оформлення та критерії
Тема 3: організація науково-педагогічних досліджень Зміст теми:
ї. І .Складові частини наукової праці.
<.2.Вибір теми як один із факторів успіху наукової роботи.
(.3. Етапи наукового дослідження.
І.4. Особливості роботи над літературними джерелами.
(.5.Оволодіння дослідником жанрами усного мовлення.
3.1. Складові частини наукової праці
В організації науково-педагогічної роботи розрізняють дві ' иіадові частини: дослідження та виклад.
До дослідження належить процес вибору теми, складання І.-тендерного плану її розробки, ознайомлення з історіографією проблеми, збирання матеріалу, його систематизація та класифікація, «гмислення не лише основних положень, а інколи й деяких моментів майбутнього тексту. Для дослідника важливо мати чітке уявлення про ге, з чого починати дослідження, яким чином його організувати й, з чі Іяду на це, як контролювати його виконання. Ці питання пов'язані, в
-
нчаточному підсумку, з розумінням і обгрунтуванням початкового пункту науково-педагогічного дослідження, що полягає в усвідомленні його мети. Дальший успіх залежатиме від пізнавальної пильності дослідника, спрямованої на виділення й вивчення реальних
-
н.'єктів, явищ, властивостей, зв'язків, взаємозалежностей, поведінки ІІІ дій людей тощо. Метою цієї діяльності є здобуття знань про юеліджувані об'єкти та формулювання на їх підставі висновків. Ці иІ.ІІІня стають матеріалом для нових розмірковувань, вироблення •итодів і схем подальших досліджень. Використання здобутих знань при предмети та явища дадуть можливість оцінювати педагогічну
ммі-пість і вирішувати певні її проблеми з передбачуваними І'Ічультатами. Пізнавальна діяльність у ході самого педагогічного ІІн-ІІІдження допоможе ще раз уточнити педагогічну проблему, пІ'.ІІ!ІІльно обрати об'єкт і предмет дослідження, висунути й розробити Імюгезу, визначити пізнавальні завдання (емпіричні, теоретичні) та
Імальні методи пізнання.
Друга частина процесу науково-педагогічного дослідження - це ммміад, тобто оформлення результатів праці, що полягає в написанні і'її iv, редагуванні рукопису та підготовці до друку (видання) макової праці. Виклад проводиться, як правило, одночасно з нн'ІІІдженням, коли після кожного етапу роботи оформляються її І" І у її І,тати як частина цілого. На завершальному етапі попередньо
47
оформлені частини узгоджуються відповідно до логіки дослідження в єдиній науковій роботі.
Виклад як складова наукового дослідження має творчий характер. А для того, щоб цей процес був плідним, науковець повинен мати зібраний фактичний матеріал з обраної теми, розгорнутий план свого твору, чітко уявляти собі всю його структуру. Саме розуміння структури наукової праці потребує особливої уваги, бо це гарантує гармонійність викладу, звільняє автора від подальшої обтяжливої переробки тексту, що може бути викликана його розпорошеністю. Чітке усвідомлення провідної ідеї твору допомагає дослідникові правильно викласти кожну думку, кожне положення.
Завершальною частиною викладу є висновки - результат здобутих знань з теорії та практики досліджуваної проблеми. Результати досліджень повинні бути пояснені на основі досяі'нень сучасної науки. Загальною вимогою до наукового викладу є його неупередженість і об'єктивність.