3. Теми рефератів

1. Якість навколишнього природного середовища та його нормування.

2. Методи очищення промислових викидів та стічних вод.

3. Умови скидання стічних вод у водойми та визначення необхідного ступеня очищення стічних вод.

4. Концепція екологічної безпеки України.

5. Формування банку даних та експертних систем моніторингу навколишнього природного середовища.

6. Інформаційна компонента системи управління природокористуванням.

7. Історичні аспекти виникнення моніторингу навколишнього природного середовища. Створення глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС).

8. Екологічна експертиза в Україні.

9. Екологічна паспортизація підприємств в Україні.

10. Становлення екологічного аудиту у світі і в Україні.

4. Контрольні питання

1. Що таке моніторинг довкілля? Назвіть основні завдання екологічного моніторингу.

2. Які існують види моніторингу? Охарактеризуйте кожний.

3. Які державні органи спостерігають за станом довкілля?

4. Що таке екологічне нормування? В чому полягає роль і значення екологічного нормування? Назвіть основні групи екологічних нормативів.

5. Використовуючи Додаток А, визначте, чи існує забруднення в населеному пункті, якщо фонова концентрація у повітрі становить: аміак – 0,15 мг/м³; кислота соляна – 0,3 мг/м³; хлор – 0,05 мг/м³; фенол – 0,025 мг/м³. Чи потрібно впроваджувати природоохоронні заходи?

6. Що таке стічні води? На які основні групи вони розподіляються? Дайте характеристику методів очищення стічних вод.

7. Назвіть екологічні стандарти. Поясніть сутність кожного.

8. Охарактеризуйте стандарти ISO 14000. У чому їх роль? Чи є вони обов’язковими?

9. Що являє собою екологічна експертиза? Назвіть її об’єкти, суб’єкти та завдання.

10. Чим обумовлюється актуальність здійснення екологічної експертизи проектів на сучасному етапі економічного розвитку?

11. Які недоліки в організації екологічної експертизи існують в Україні?

12. Обґрунтуйте необхідність існування екологічного паспорта підприємства.

5. Тестові завдання для перевірки знань

1. Залежно від призначення екологічного моніторингу розрізняють такі його види:

а) загальний;

б) кризовий;

в) глобальний;

г) фоновий;

д) активний;

е) пасивний.

2. Регулярні спостереження та контроль за станом природного середовища, природних ресурсів, що здійснюються за певною програмою та дозволяють оцінити їх стан й процеси зміни під впливом антропогенної діяльності, це:

а) державний інспекційний контроль;

б) державна екологічна експертиза;

в) екологічний аудит;

г) екологічний моніторинг.

3. Отримання достовірної інформації – це:

а) правовий механізм;

б) адміністративний механізм;

в) економічний механізм;

г) інформаційний механізм.

4. До адміністративних методів управління належать:

а) стандартизація;

б) ліцензування;

в) кредитування;

г) страхування;

д) лімітування;

е) оподаткування;

є) екологічна експертиза;

ж) штрафи.

5. Екологічний паспорт – це:

а) документ, який засвідчує право його власника на використання природних ресурсів на певних умовах, а також на викиди, скиди та розміщення відходів;

б) посвідчення на якість продукції, товару;

в) нормативно-технічний документ, в якому міститься інформація про використання природних ресурсів і визначений вплив виробництва на навколишнє середовище;

г) угода між двома сторонами про відшкодування збитків.

6. Екологічна стандартизація – це:

а) система управління діяльністю підприємства (організації) в тих чи інших її формах, які стосуються взаємовідносин підприємства з навколишнім природним середовищем;

б) встановлення єдиного й обов’язкового для всіх об’єктів певного рівня системи управління комплексу екологічних норм і вимог;

в) дослідження впливу певного об’єкта на стан навколишнього природного середовища та відповідності цього об’єкта нормативам екологічної безпеки;

г) комплекс заходів науково-дослідного, виробничого, організаційно-господарського характеру, що узгоджені за ресурсами, термінами здійснення, виконавцями та спрямовані на вирішення екологічних проблем.

7. Ліцензія на природокористування – це:

а) документ, який засвідчує право його власника на використання природних ресурсів на певних умовах;

б) посвідчення на якість продукції, товару;

в) нормативно-технічний документ, в якому міститься інформація про використання природних ресурсів;

г) угода між двома сторонами про відшкодування збитків.

8. Встановлення державними органами відповідності господарської діяльності екологічним вимогам та визначення допустимої реалізації бізнес-проектів з метою попередження можливих несприятливих впливів цієї діяльності на навколишнє середовище – це:

а) державний інспекційний контроль;

б) державна екологічна експертиза;

в) екологічний аудит;

г) екологічний моніторинг.

9. Максимальна кількість шкідливих речовин в одиниці об’єму або маси середовища (води, повітря або ґрунту, продуктів харчування), яка при достатньо тривалій дії практично не впливає на стан здоров’я людини та не викликає негативних наслідків для майбутніх поколінь, це:

а) ГДВ;

б) ГДК;

в) ГДС;

г) ГДР;

д) ТДК.