Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку

1. Атомна енергетика і атомна промисловість, у тому числі видобування і збагачення руди, виділення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого ядерного палива, зберігання або утилізація радіоактивних відходів.

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, поховання, знешкодження і утилізація всіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобування нафти, нафтохімія і нафтопереробка, включаючи всі види продуктопроводів.

5. Добування і переробка природного газу, будівництво газосховищ.

6. Хімічна промисловість, включаючи виробництво засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, текстильне виробництво (з фарбуванням тканин і обробкою їх іншими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, гірничовидобувна промисловість, видобування і переробка торфу, сапропелю.

9. Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів усіх видів вибухових речовин і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревостружкових і деревоволокнистих плит та ін. з використанням синтетичних смол, консервування деревини просочуванням).

14. Машинобудування і металообробка (з литтям із чавуну, сталі, кольорових металів та хімічною обробкою).

15. Будівництво гідроенергетичних та гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи хвостосховища та шлаконакопичувачі.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси більше, ніж на 5000 голів, птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкіри, виготовлення клею і технічного желатину, утильзаводи).

20. Будівництво каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Будівництво водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем, окремих промислових підприємств.

22. Інші окремі об’єкти, будівництво і експлуатація яких можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.

Додаток Е

Порівняльний аналіз правових екологічних норм України і єс

Характеристика елементів законодавства	Оцінка стану
	в Україні	в ЄС
Обсяг екологічного законодавства	Прийнято близько 80 актів законодавства (законів України, постанов ВР України), які лише частково охоплюють питання, що входять в обсяг екологічного законодавства ЄС. Обсяг кожного із законів України в основному істотно не відрізняється від законів ЄС	Прийнято близько 300 законодавчих актів, з яких першочерговому обов’язковому перенесенню в національне законодавство підлягають 86 директив; стосовно 33 регуляцій мають бути підготовлені умови для їх подальшої імплементації
Наявність у законах норм прямої дії	Норми законів переважно не є нормами прямої дії, через що прийняття значної частини законодавчих норм делегується органам виконавчої влади, яка приймає підзаконні акти, що фактично мають силу закону	Норми всіх законів є переважно нормами прямої дії; є посилання на норми прямої дії в інших законах
Спрямованість на досягнення конкретних цілей	У законах цілі і терміни їх досягнення відсутні, тобто це статичні закони	У законах чітко формулюються цілі і терміни їх досягнення, це динамічні закони
Ступінь деталізації законодавства	Невисокий. Як правило, додатки до законів відсутні. Значна частина статей законів має декларативний характер	Висока. У більшості випадків закон супроводжується значною кількістю додатків, що коментують і доповнюють статті закону, дають кількісні характеристики норм, указують методи вимірів, їх частоту, вимоги до моніторингу досягнення цілей закону та ін.
Наявність детально розробленого інструмента забезпечення балансу інтересів, гласності	Питання процедур у законах не висвітлюються. Традиційно вони розглядаються в підзаконних актах	Значну увагу приділено забезпеченню балансу інтересів, прозорості законотворчої діяльності, визначенню в законах питань процедури імплементації законів
Підхід до встановлення екологічних стандартів і цілей	Конкретні величини показників, що приймаються як стандарти, і мета у законах відсутні	Досить гнучкий і реалістичний; прагнення врахувати конкретні соціальні, економічні та екологічні умови при визначенні числових значень нормативних показників
Використання принципу управління ризиком	Не використовується	Використовується у зростаючому обсязі
Підхід до зменшення забруднення середовища на основі принципу доступних технологій	Законом не передбачений	Вводиться директивою з 1996 р.
Моніторинг результатів застосування законів	Не передбачається	Передбачається з чітким визначенням процедур

Додаток Ж