2. Навчально-методичне забезпечення дисципліни Тема 1. Наукові засади раціонального природокористування

1. Методичні вказівки

Вивчення теми доцільно розпочинати з блоку питань, які дозволяють сформувати у студентів бачення екології як комплексної міждисциплінарної науки. Нині слово “екологія” стало дуже популярним. Його нерідко вживають у сполученні з такими словами, як суспільство, природа, здоров’я тощо. Найчастіше застосовують цей термін, вказуючи на неблагополучний стан природи.

Термін “екологія” складається з двох грецьких слів: “oikos” – дім, помешкання, будинок, житло, середовище або місце перебування та “logos” – знання, закон, наука. Отже, етимологічно екологія – це вчення про навколишнє середовище, в буквальному значенні – “наука про місце перебування”. Вперше цей термін з’явився в 1866 році у праці німецького зоолога Ернеста Геккеля “Загальна морфологія організмів”. Визначення екології за Е. Геккелем: екологія – наука про взаємовідносини організмів між собою та навколишнім середовищем. Вчений відніс екологію до біологічних наук і наук про природу, які насамперед розкривають усі сторони життя біологічних організмів.

Зверніть увагу на те, що екологія виникла як підрозділ біології і довгий час розвивалась в її межах. Як самостійна наука вона сформувалася тільки на початку XX століття. Отже, значення екології по-справжньому стали усвідомлювати лише наприкінці XX століття, коли збільшення чисельності населення планети і впливу людини на природне середовище призвело до його деградації, гостро поставило питання: бути чи не бути людській цивілізації? Щоб задовольнити свої потреби в чистому повітрі, воді і фізіологічно здоровій їжі, людині треба знати не тільки, як улаштоване і як функціонує природне середовище, але і як звести до мінімуму шкоду, яку вона йому завдає. Саме ці проблеми і вивчає екологія.

Як і будь-яка інша наука, екологія має теоретичний та прикладний аспекти. Теоретичний аспект екології спрямований на встановлення закономірностей у взаємовідносинах між живими організмами і навколишнім природним середовищем, а прикладний аспект – на використання цих закономірностей у повсякденній діяльності людського суспільства для створення необхідних умов існування.

Сьогодні мова йде про розуміння екології в широкому значенні як комплексної інтегральної науки, котра досліджує навколишнє середовище, його вплив на суспільство та зворотну реакцію природи на діяльність людства. Отже, екологія в сучасних умовах це не тільки біологічна наука, а й міждисциплінарна наука, яка базується, крім біологічних, на географічних, технічних, економічних та соціальних науках.

При вивченні даної теми дуже важливо засвоїти основні поняття і терміни, такі як “екосистеми”, “навколишнє середовище”, “біосфера”, “ноосфера”, “природокористування”, “біоценоз”, “природні ресурси”, “природні умови” тощо.

Детально розгляньте поняття “біосфера” як складову життя Всесвіту. Згадайте, що біосфера (від грец. “bios” – життя, “sphaira” – куля) – оболонка Землі, в межах якої існує життя (сфера життя). Науково обґрунтував учення про біосферу видатний вітчизняний вчений, перший президент Академії наук України В. І. Вернадський (“Біосфера”, 1926). Він одним із перших усвідомив величезний перетворюючий вплив живих організмів на процеси, що відбуваються на Землі, тісну взаємодію і взаємозалежність усіх форм життя. Саме життєдіяльністю живих організмів зумовлені хімічний склад атмосфери, концентрація солей у гідросфері, утворення й руйнування гірських порід, ґрунтів тощо. Розгляньте суттєві ознаки біосфери, які виділив В.І. Вернадський, а саме: біосфера – загальнопланетна оболонка; структура біосфери: нижні шари атмосфери, гідросфера, верхні шари літосфери; склад і будова біосфери зумовлені сучасною і минулою життєдіяльністю всієї сукупності живих організмів; біосфера є наслідком взаємодії живих і неживих компонентів, акумуляції та перерозподілу в ній величезної кількості енергії; біосфера – це термодинамічно відкрита, самоорганізована, саморегульована, динамічно урівноважена, стійка система.

Серед названих термінів поняття “екосистема” – основне в екології. Воно охоплює не лише сукупність живих організмів, а й комплекс факторів навколишнього природного середовища. Зверніть увагу на поняття “біоценоз” і “біогеоценоз”, які віддзеркалюють взаємоіснування живих організмів і неживої природи. Їх взаємодія відбувається в такий спосіб, що потоки речовин та енергії створюють чітко визначені біотичні структури між живою та неживою частинами екосистеми. Вивчаючи структурні особливості екосистем, слід знати, що кожній екосистемі притаманні стабільність і збалансованість між усіма компонентами. Будь-яке антропогенне втручання може призвести до змін природних властивостей екосистеми в цілому.

Вивчаючи дану тему, зверніть увагу на те, що сферою і формою взаємодії виробництва і навколишнього середовища є природокористування. Поняття ”природокористування” означає сукупність наукових досліджень та практичного втілення взаємовідносин між природою і людиною. Наприкінці XX сторіччя суспільство впритул підійшло до необхідності цілеспрямованого управління соціально-економічним розвитком, переходу від боротьби з наслідками нераціональної господарської діяльності до створення системи раціонального природокористування.

Детально розгляньте принципи раціонального природокористування, дотримання яких дозволить розробити заходи з охорони довкілля, відновити порушені взаємозв’язки в екосистемах, запобігти загостренню екологічних ситуацій. Зверніть увагу на такі принципи:

• принцип “нульового рівня” споживання природних ресурсів;

• принцип відповідності антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону;

• принцип збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання;

• принцип збереження природообумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності;

• принцип погодження виробничого і природного ритмів.

Вивчаючи цю тему, зверніть увагу на характеристику природних ресурсів, адже вони виступають однією з основних категорій економіки природокористування. Зважте на основну особливість розвитку продуктивних сил на сучасному етапі, тобто на поступове стирання межі між природними ресурсами і природними умовами, що обумовлене:

1. зростанням масштабів традиційного використання природних факторів як ресурсів, у результаті чого фактор, який раніше відносився до природних умов, перетворюється в природний ресурс;

2. зростанням функцій, які може виконувати природний фактор як природний ресурс, та кількості сфер використання природних факторів.

Різноманітність сфер застосування природних ресурсів ускладнює завдання їх економічної класифікації, тому існує декілька робочих класифікацій природних ресурсів. Зверніть особливу увагу на класифікацію природних ресурсів, яка наведена в табл. 1.1.

Таблиця 1.1