Література

23, 24, 25, 26, 27, 28, 30, 31,32, 33, 36, 39, 40, 41, 45, 50, 51, 55,59

Тема 4. Економічна і соціальна ефективність природоохоронної діяльності

1. Методичні вказівки

Дана тема є однією з основних при вивченні модуля “Екологія”, тому їй треба приділити особливу увагу. Розгляньте види господарської діяльності, які відносяться до природоохоронних та ресурсозберігаючих.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом зіставлення економічних результатів (Р) із витратами (В) на їх реалізацію за допомогою показників загальної та порівняльної економічної ефективності і чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Чистий економічний ефект:

.

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) для одноцільових заходів виражається величиною відверненого ними річного збитку від забруднення середовища (З_в)

Р = З_в = З_ф – З_м ,

де З_ф – фактичні збитки, що виникли від забруднення навколишнього середовища, оцінені у звітному періоді, грн.;

З_м – можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення, тобто мають умовно-теоретичний характер, грн.;

Для багатоцільових заходів:

Р = З_в + Д ,

де Д – річний приріст додаткового доходу від поліпшення виробничих результатів діяльності підприємства.

Витрати на реалізацію природоохоронних заходів визначаються за формулою:

В = С + Е_нК ,

де С – річні експлуатаційні (поточні) витрати;

К – капітальні вкладення на будівництво природоохоронного об’єкта;

Е_н – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень природоохоронного призначення, величина обернено пропорційна строку окупності:

^,

де Т_н – термін окупності;

Загальну економічну ефективність природоохоронних витрат (капітальних вкладень у природоохоронні заходи) Е_к визначають діленням різниці між величиною річного обсягу економічного результату і величиною експлуатаційних (поточних витрат) на обслуговування природоохоронних об’єктів на обсяг капітальних вкладень:

^.

У разі розроблення довгострокових програм охорони довкілля певного регіону виникає потреба в оцінюванні кількох варіантів технічних рішень, які забезпечують заданий рівень якості навколишнього природного середовища. Для цього визначають порівняльну ефективність природоохоронних заходів. З розглянутих варіантів для впровадження обирають той, що характеризується мінімальними витратами та (або) гарантує максимальний результат.

Вивчаючи дану тему, доцільно розглянути економічну і соціальну ефективність безвідходних і маловідходних технологій. Адже найефективнішим способом вирішення проблеми зменшення кількості відходів є використання безвідходних технологій. Європейською економічною комісією сформульоване визначення поняття “безвідходна технологія”. Безвідходна технологія – спосіб виробництва продукції, при якому найраціональніше використовується сировина і енергія в циклі “сировинні ресурси – виробництво – споживання – вторинні ресурси”, будь-який вплив на навколишнє середовище не порушує його нормального функціонування. Варто докладно ознайомитися з положеннями концепції безвідхідного виробництва. Зверніть увагу на те, що в сучасних умовах більш доречним є вживання терміну “маловідходні технології”. Маловідходною технологією вважається спосіб виробництва продукції, при якому частина сировини і матеріалів перетворюється у відходи, однак при цьому шкідливий вплив на навколишнє середовище не перевищує санітарних норм.

У 1976 р. в Німеччині на Міжнародному симпозіумі з маловідходних та безвідходних технологій були визначені основні напрямки, за якими розвиваються безвідходні технології:

1. розроблення різних видів безстічних технологічних схем і водооборотних циклів;

2. створення і впровадження систем переробки відходів виробництва та їх споживання як вторинних матеріальних ресурсів;

3. розробка і впровадження принципово нових процесів добування речовин зі зменшеним обсягом відходів;

4. створення територіально-виробничих комплексів (ТВК) із замкненою структурою матеріальних потоків сировини та відходів всередині комплексу, включаючи комплексну переробку сировини;

5. раціональне використання енергоресурсів та енергозбереження (додатковий напрямок, що був розроблений пізніше).

Загальну оцінку маловідходної технології можна здійснити через аналіз екологічності технологічних процесів, який визначається за формулою:

К_ек = m₁С₁/ГДК₁ + m₂С₂/ГДК₂ + m₃С₃/ГДК₃ ^,

де К_ек – критерій екологічності маловідходних технологій;

m₁, m₂, m₃ – кількість токсичного компонента у водних (m₁), твердих (m₂) та газових (m₃) відходах відносно до маси кінцевого продукту, т/т;

С₁, С₂, С₃ – концентрація токсичного компонента у водних (С₁), твердих (С₂) та газових (С₃) відходах, мг/дм³, мг/м³;

ГДК₁, ГДК₂, ГДК₃ – відповідне значення граничнодопустимої концентрації токсичної забруднюючої речовини у водних, твердих та газових відходах.

Загальний критерій екологічності технологічного процесу визначається як сума локальних критеріїв по кожному токсичному компоненту.