Гра „Що змінилося в природі?"

Дидактична мета: систематизувати уявлення дітей про по­слідовність сезонних змін у природі, їх вплив на живу і неживу природу, зв'язок між зміною положення сонця, станом ґрунту, повітря, рослин, поведінкою тварин, діяльністю людей.

Тип гри: із малюнками; на закріплення вивчених понять.

Обладнання: картинки із зображеними об'єктами живої та неживої природи.

Хід гри

Кожній дитині роздаються картинки, на яких зображено предмети живої та неживої природи. Учні по черзі повинні ска­зати, які зміни відбуваються з цим предметом, явищем, що зоб­ражені на їхніх малюнках, у різні пори року. Хто неправильно назвав, отримує штрафне очко. Перемагають ті, хто набрав більше балів.

Гра „Чим ти на мене схожий?" Дидактична мета: закріпити уявлення про взаємозв'язки між об'єктами та явищами природи, рукотворного світу. Тип гри: із малюнками; на встановлення взаємозв'язків. Обладнання: картинки із зображеними об'єктами живої та неживої природи, рукотворного світу.

Хід гри

Дві дитини отримують картки із зображенням різних пред­метів або матеріалів, наприклад, папір та дерево. Одна дитина стукає у теремок:

• Хто у теремі живе, хто у невисокому живе? Інша відповідає:

• Це я дерево. А ти хто?

• Я папір. Пусти мене до себе.

• Пущу, якщо скажеш, чим ти на мене схожий.

Хід гри

Діти стають у коло. Один із них - ведучий, інші - маленькі бджілки. Кожна бджілка загадує якусь квітку, яка їй найбіль­ше подобається. Потім ведучий задає кожній бджілці три пи­тання про її улюблену квітку. Наприклад: якого вона кольору, у якому місяці квітне, де росте тощо. Бджілка відповідає на ці питання, не називаючи свою квітку. Якщо за відповідями бджілки ведучий угадує квітку, він отримує очко. Якщо квітку не вгадали, ведучим стає та бджілка, чию квітку не вгадали. Перемагає той, хто найдовше пробуде ведучим.

4.3. Дослідпо-експериментальна робота є найбільш дієвим та ефективним методом формування природничих понять.

З'ясуємо сутність понять „дослід" та „експеримент". Більшість вчених (Т.Байбара, Є.Козина, Л.Нарочна) розгляда­ють ці методи як тотожні. Ми ж скористаємось визначенням Г.Біленької, Н.ІТод'якова, які розрізняють ці поняття. Згідно їхньої інтерпретації, експеримент є більш простим видом діяль­ності, його природа - це маніпуляції з предметами. Г.Біленька зазначає, що для експериментальної діяльності найбільш сен­ситивним віком є вік 3-5 років, коли дитина активно експери­ментує, пізнаючи світ. Ключовою відмінністю досліду від екс­перименту є наявність гіпотези в досліді, тобто вихідного при­пущення, яке ми перевіряємо шляхом експериментування.

Надамо визначення та структуру експерименту та досліду.

Експеримент передбачає маніпулятивну діяльність учня, спрямовану на вивчення властивостей об'єкта.

Дослід - це спосіб вивчення об'єктів та явищ природи, що полягає як у їх штучному відтворенні, так і в теоретико-прак­тичному перетворенні умов перебігу з метою доведення певно­го положення (за Є.Козиною [24]).

Порівняймо структуру експерименту та досліду (рис. 10):

Очевидно, що структура досліду є більш складною та на­ближеною до наукового дослідження.

За об'єктами експериментування вирізняються такі види дослідно-експериментальної роботи:

1) з неживою природою (експериментальне дослідження властивостей води, повітря, ґрунту, корисних копалин; штуч­не створення веселки, сонячного зайчика тощо);

Дитина повинна знайти подібні риси між папером та дере­вом.

Гра „Що без чого не існує" Дидактична мета: учити дітей розкривати зв'язки між яви­щами природи, між рослинами та тваринами; підводити до ро­зуміння єдності природи, значення взаємозалежності рослин, тварин та людей.

Тип гри: словесна; на встановлення взаємозв'язків. Обладнання: набір слів.

Хід гри

Діти стають у коло, тримаючись за руки. У визначеному порядку учні розпочинають „ланцюжок слів", по черзі промов­ляючи назви речей та явищ, які у природі взаємодіють. Наприк­лад: ґрунт, рослини, тварини, люди. До кожної сказаної назви наступний учень має назвати явище чи предмет, які залежать від попередньої. Учень, який не зумів сказати слово-продовжен-ня, вибуває зі гри. Коло стає меншим. Перемагає учень, який найдовше залишиться у грі.

Гра „Упізнай за звуком" Дидактична мета: розширювати знання учнів про особли­вості існування тварин; удосконалювати вміння розпізнавати тварин за їх голосами.

Тип гри: із малюнками; на закріплення вивчених понять. Обладнання: картинки тварин, картинки з назвами тварин.

Хід гри

Учні стають у коло. Кожній дитині дається картинка тва­рини. Учні по черзі у визначеному порядку імітують звуки, які видають тварини, зображені на їх картках. Решта дітей має відгадати, яка тварина зображена на картці. Учні, які непра­вильно виконали завдання, вибувають із гри. Учитель знову роздає картинки інших тварин учням, які залишились у грі. Виграють ті, хто не вибув із гри.

Гра „Відгадай квітку" Дидактична мета: закріпити знання про різновиди квітів, їх зовнішні ознаки та характерні особливості.

Тип гри: словесна; на закріплення вивчених понять.