2. Методика організації творчого проектування в почат­ковій школі.

У розробці етапів упровадження творчого проектування звер­немося до динаміки становлення спільної діяльності, що опи­сана В.Панюшкіним. Він визначає дві фази в розвитку цього процесу:

• / фаза (залучення до діяльності) має такі складові: дії, що розділені між учителем та учнями; дії, що імітуються учня­ми; дії, що наслідуються учнями.

• II фаза („узгодження діяльності" і учнів, та вчителя) має таку структуру: діяльність, що сама регулюється; діяль-ність, що сама організується; діяльність, що сама ініціюється [41].

І.Зимня наголошує на існуванні ще однієї, третьої фази: партнерства у вдосконаленні способів засвоєння діяльності.

Згідно цієї структури, на першому етапі виконуються ко­лективні (колективно-групові), потім групові (кооперативні) проекти, в яких можливий розподіл обов'язків, але всі працю­ють на загальний результат. На подальших етапах здійснюєть­ся перехід до індивідуальних форм роботи (самостійний вибір теми, планування, виконання, презентація результатів). Ос­танній етап пов'язаний зі створенням макропроектів із розпо­ділом праці. До здійснення шкільних та міських проектів мож­на залучати учнів уже з третього—четвертого класу початкової школи. Діти шести-семи років створюють колективні мікро-та макропроекти в межах групи, класу, школи.

Урахування основних теоретичних положень та досвіду вчи-телів-практиків, дало змогу виділити такі структурні одиниці у виконанні творчого макропроекту:

1. Підготовчий етап, що складається з таких частин: а) ви­бір теми (на початкових етапах - за пропозицією вчителя, піз­ніше - сумісно з дітьми) та розкриття її змісту, надання необ­хідного мінімуму інформації; б) постановка мети, визначення етапів роботи; в) розподіл завдань, ролей; г) постановка „най­ближчої" мети для кожної групи або індивідуального учасни­ка; д) мотивація виконання проекту; е) надання необхідної інформації.

2. Дослідно-творчий етап, що складається з таких частин: пошукова або творча робота, що включає добір інформації та її перетворення; досліди та творчі ігри; забезпечення проміжного контролю та надання допомоги, оформлення результатів.

3. Заключний етап поділяється на такі складові: презента­ція результатів; самооцінка.

Для мікропроектів на підготовчому етапі з метою мотивації діяльності доцільно організовувати творчі ігри; для інших струк­турних компонентів логіка залишається. У першому класі ос­новний етап проектування часто організовується у формі дослі­дницьких ігор, оскільки за свідченням психологів (О.Поддья-ков, О.Савенков) у шестирічному віці дослідження часто орга­нічно пов'язано з ігровою діяльністю. Дослідження можуть мати розумовий характер, тобто відбуватися шляхом організованих розмірковувань. У таких випадках роль досліду виконує еврис­тична бесіда, але в результаті все одно повинен бути створений творчий продукт. Також основний етап проекту може бути пред­ставлений творчою роботою, оскільки творчість передбачає відкриття або перетворення дійсності. На всіх етапах проекту­вання широко застосовуються різноманітні види образотворчої діяльності, які також виступають своєрідними засобами дос­лідження дитиною навколишньої дійсності. Заключний етап має на меті публічну презентацію результатів дослідно-творчої роботи.

З образимо методи роботи на кожному етапі проектування за допомогою таблиці 21.

Групові проекти	Підготовчий етап	робота н парах, акварі\м, обговореніІЯ в групах	вербальні (розповіді, бесіди, дискусії, полілоги); метод випадкових підстановок
	Дослідно-творчий етап	робота в парах, карусель, акваріум	пошук літератури, ал горит мі іація. мозкова атаки
	Заключний етап		захист проекту, порівняльний аналіз
Індивідуальні м ікро проекти	Підготовчий етап	методи „Прес", ,,зай ми позицію", ..неперервна шкала думок"	вербальні (розповіді, бесіди, дискусії, діалог, гюдідої и): метод иипшікових підстановок; гірлянда асоціацій
	Дослідно-тнорчнй етап	діалог	пошук літератури, алгоритмізація, іранеформація ідей, класифікація інформації
	Заключний етап		захист проекту, порівняльний аналіз
Колективні макропроекти	1 ІідготончшЧ era и	обговорення 1) групах, ситуативне моделювання	вербальні (розповіді, бесіди, дискусії, діалог, полілоги): метол випадкових підстановок; гірлянда асоціацій
	Дослідно-творчий етап	ситуативне моделювання	пошук літератури. алгоритмізація, трансформація ідей, класифікація проектної інформації, мозкова а гака
	Заключний стан	аналіз ситуації, дішюі	захист проекту, порівняльний аналіз

У підготовчій роботі доцільне використання методів розвит­ку дивергентного мислення: вербальних (розповідей, діалогів, бесід, дискусій, полілогів), методу випадкових підстановок, гірлянди асоціацій, — які реалізуються у таких формах роботи як колективна творча робота, проблемний урок, робота в малих групах.

Дослідно-творча частина проектування реалізується за до­помогою „трансформаційних" методів: пошуку літератури, ал­горитмізації, трансформації ідей, класифікації проектної інформації, мозкової атаки, які корелюють із такими формами роботи, як: ділова або рольова гра, робота в малих групах, само­стійна робота, парне взаємонавчання, занурення, консультації, підготовка виступів.

На заключному етапі доречно користуватися конвергент­ними методами, а саме: захист проекту, порівняльний аналіз у формах презентації, демонстрації, конкурси проектів.

Вибір форм організації визначається типом проекту: при виконанні колективних мікропроектів доцільно використову­вати колективну творчу роботу, проблемний урок, ділову або рольову гру, демонстрації; організація групових проектів ии-магає таких форм роботи: робота в малих групах, парне взаємо­навчання, порівняльний аналіз у формах презентації; індиві­дуальне проектування передбачає такі форми роботи, як само­стійна робота, занурення, консультації, підготовка виступів, конкурси проектів; виконання колективних макропроектів з розподілом праці допускає поєднання всіх форм роботи.

Розпочинати роботу над проектами доцільно зі створення мікропроектів із пропонуванням учням алгоритмів організації діяльності, що дає змогу здобути необхідні для подальшої само­стійної пошукової діяльності навички.

Зовнішнє оцінювання проектної діяльності вважаємо за не­обхідне проводити згідно з параметрами, висунутими Є.Полат:

• активність кожного учасника проекту, відповідно до його індивідуальних можливостей;

• колективний характер рішень, що приймаються; харак­тер спілкування та взаємодопомоги;

• необхідна та достатня глибина проникнення в проблему;

• аргументованість рішень, що приймаються;

• естетика оформлення результатів;

• уміння відповідати на питання опонентів [36].

3. Застосування технології проектування на уроках курсу „Я і Україна".

На перших етапах проектування виконуються мікропроек-ти. Наприклад, можна запропонувати для виконання природо­знавчий макропроект - створення енциклопедії „Світ навколо мене", що складається із серії мікропроектів.

Першим мікропроектом у цій серії є створення моделі пла­нети Земля, дидактична мета якого полягає у формуванні цілісного уявлення про навколишній світ; уміння розрізняти поняття „жива нежива природа". У межах цього проекту учні моделюють східну півкулю планети з нанесенням основних гео­графічних об'єктів, а також зображенням об'єктів живої та не­живої природи. У процесі дослідно-творчої діяльності зі ство­рення цього проекту використовуються елементи розподілу обо­в'язків між учасниками проекту.

Н а II етапі вчитель пропонує на кожному уроці з предмета „Я і Україна" створювати окремі сторінки енциклопедії, що потім були систематизовані в один загальний довідник. Отже, на кожному уроці діти виконували певний вид роботи, запропо­нований учителем (табл. 22).

Жива та	Жива та	Предметні	Робота в групах	Наклеювання
нежива	нежива	малюнки для	(кожна група	предметних ма-
природа	природа	класифікації	моделюс аоо	люнків на за-
			живу або	гальний аркуш,
			неживу	написання наз-
			природу)	ви: жива чи не-
				жива природа;
				символічне зоб- і
				ражеїшя живої і
				та неживої
				природи
Сонце	Сонечко	Спостере-	Робота в і-рупах	Малюнок,
	променис-	ження,	по 5 осіб. Зав-	написання 1-2
	те	розповідь	дання двох ти-	речень
		про значення	нів: намалювати
		сонпя в	Сонце, і) розпо-
		житті	вісти про його
		людини.	значення дія жи-
		вірші.	вої природи; 2)
		загадки.	знайти за енцик-
		енциклопедії	лопедією мате-
			ріал про Сопне
їх потрібно	Тварини	Картинки із	Робота в гру-	Наклеювання
охороняти	та	зображенням	пах. Завдання	на аркуш,
	рослини	тварин та	двох типів:	загальна назва,
	Червоної	рослин	1) відібрати	визначення та
	книги	Червоної	рослини;	підписання назв
		книги	2) відібрати	рослин та
			тварин	тварин
Мешканці	Як	Малюнки ■	Робота в парах:	Малювання,
лісу	тварини	тваринами;	намалювати та	написання
	готуються	їжак, білка,	розповісти про	декількома
	до зими	ЗДСЦЬ,	те, як зимус	словами, що
		ведмідь.	певна тварина	роби гь тварина,
		ховрашок.		щоб перезиму-
		лисиця ТОЩО		вати

Я сам	Будова тіла	Ііішиклопеді ї. таблиці, малюнки	Робота в парах	Малювання тіла, підписання частин тіла, пояснення значения
Мої очі	Що можуть очі	Дослідження світу за допомогою очей	Робота в парах: що ми можемо дізнатися про предмет и за до­помогою очей (про їх колір, фор­му, розмір, від­даленість від нас)	Заповнення морфологічної таблиці за допо­могою схем (умовні позна­чення кольору, форми, розміру)
Де ми живемо	Моє місто	Фотографії міста	І'обота в групах по 4 дитини	Наклеювання фотографій, підписування місць, що па них зображені
Народні свята	Мое улюблене свято	Ілюстрації, обрядові пісні	Робота в парах (об'єднання за вподобаннями: кому найбільш подобається певне народне свято)	Малювання обрядів, ПІДПИС свята

Під час вивчення теми „Жива та нежива природа" діти об'­єднуються у дві команди; вони отримують великий аркуш па-нору та завдання намалювати на ньому символ живої та ноясивої природи. Далі нони добирають потрібні малюнки із зображен­ням прикладів яшвої чи неживої природи та наклеють їх па ар­куш, підписуючи кожний малюнок. Після презентації резуль­татів роботи їх тояс складаються в папку.

Н а III етапі при створенні енциклопедії знайомимо дітей з методом морфологічних таблиць та моделювання маленькими чоловічками (за методикою Т.Владимирової), .за допомогою яко­го досліджуються властивості води, повітря, види ґрунту. В ос­нову проектів означеного етапу покладено експериментальну роботу. Творчим продуктом виступають схематичні моделі об'єктів неживої природи (табл. 23).

У наведеній таблиці відобралсена тематика навчального за­няття, а також відповідна тематика проекту. Перед створенням проекту, на підготовчому етапі проводиться певна робота, що виконує функцію стимульиого матеріалу. її сутність також відображено в таблиці. На II етапі дослідження виконуються у групах, але склад груп варіюється. Наприклад, під час вивчен­ня теми „Пори року" дітей можна об'єднати у чотири групи та дати завдання намалювати певну пору року, назвати її місяці та ознаки. Ознаки можна малювати символами, а можна написа­ти словами. Потім кожна група презентує свою роботу. Усі ро­боти складаються у спеціальну папку.

Наприкінці навчального року мікропроекти систематизу­ються дітьми та утворюють макропроект - енциклопедію "Світ навколо мене".

4. Проектуваїшя в системі „Intel: навчання для майбутнього".

Програма „Intel: навчання для майбутнього" розроблена працівниками компанії Intel із метою ознайом л счшя сучасних учителів із новітніми технологіями навчання, зокрема проек­туванням, через опанування ними навичок роботи з цифрови­ми технологіями. Таким чином, учителі вивчають технологію створення проектів за допомогою мережі Інтернет та комп'ю­терних програм.

Відмінність проектування у системі Intel полягає лише в тому, що для створення проекту учня використовують інформа­цію із системи Інтернет та вчаться оформлювати результати у програмах Word, Excel, Power Point, Publisher. Завдяки цьо­му, результативний компонент значно розширюється. У про­цесі створення проекту учні оволодівають навичками:

• роботи з циклами у проектах;

• роботи у комп'ютерних програмах;

• пошуку інформації у мережі Інтернет;

• розробки механізмів вирішення проблем;

• постановки цілей, планування, розподілу обов'язків;

• швидкого знаходження, аналізу та оцінки інформації;

• знаходження ресурсів, проведення досліджень;

• розуміння причинно-наслідкових зв'язків, ранжування;

• прийняття рішень, вміння брати відповідальність на себе;

• ефективної самостійної роботи та роботи в командах;

• обміну інформацією, ефективного спілкування;

• презентації результатів своєї роботи;

• творчого підходу до справи.

Практичними результатами дитячого проекту виступає пуб­лікація, презентація результатів досліджень у програмі Power Point, Веб-сторінка в мережі Інтернет.

З метою ілюстрації проектування у системі Інтел, наведемо план створення проекту „Українська квітка для Дюймовочки" для 1-4 класів, розробленого А.Циганок (м. Київ).

Назва проекту: Українська квітка для Дюймовочки.

Основні питання:

Ключове питання: Чому треба захищати красу? Тематичні питання: Яка квітка буде найкращою домів­кою для Дюймовочки?

Змістові питаний: Які квіти називаємо первоцвітами?

Чи є тівесні квіти?

Які первоцвіти є у пас. в області?

Від кого треба захищати квіти?

Стислий опис:

Учні будуть досліджувати основні характеристики пер­воцвітів, дізнаються, що квіти існують не тільки для окраси

Природи, вони приносять користь, навіть можуть бути для ко­юсь домівкою. Додатково для учнів буде проведений конкурс малюнку „Українська квітка для Дюймовочки". Учні будуть досліджувати розміри та зовнішній вигляд весняних квітів та ііибирати квітку для Дюймовочки, а також створять презента­цію про це в Power Point. Вони будуть шукати цікаву інформа­цію про перші весняні квіти в бібліотеці та в Інтернеті та випу­стять публікацію в Publisher.

Учні проводитимуть конкурс, узагальнюватимуть матеріа­ли пошуку та створять Веб-сайт у програмі Publisher.

Як кульмінація проекту учні будуть вітати Дюймовочку на шкільному святі квітів.

Державні освітні стандарти та навчальні програми:

Я і довкілля. Природознавство. Загальноприродничий ком­понент освітньої галузі.

Явища природи. Уявлення про загальні закономірності природи та природничо-наукову картину світу, загальну будо­ву Всесвіту, цілісність природи. Знання про довкілля людини, його компоненти та взаємозв'язок між ними. Уміння спостері­гати та описувати природні явища, пояснювати на основі за­гальних закономірностей природи причини їх виникнення.

Сприяти формуванню в учнів природничо-наукового світо­гляду; сформувати в учнів цілісне розуміння живої та неживої природи й місця людини в ній; сформувати зацікавлене ставлен­ня до вивчення природи; сприяти усвідомленню необхідності охорони природи та раціонального використання її ресурсів.

Математика. Вимірюють дані та характеристики об'єктів, використовуючи відповідні одиниці вимірювання, вчаться по­рівнювати величини.

Мова та читання. Використовують правильні записи, додержу­ючись правил орфографії та пунктуації розміщують у певному по­рядку, використовуючи декілька друкованих та електронних дже­рел для написання інформаційних публікацій власними словами.

Комп'ютерні технології. Учні вчаться працювати, викори­стовуючи комп'ютерні програми.

Комп'ютерні технології покращують продуктивність на­вчання. Комп'ютерні технології, щоб навчати, відбирати та зби­рати інформацію з різноманітних джерел.

Навчальні цілі та очікувані результати навчання:

В ході проекту учні вивчатимуть українські первоцвіти, їх роль у природі та значення природоохоронної роботи, в учнів удосконалюватимуться навички проведення вимірювань та по­рівнянь результатів вимірювання.

Вони продовжать формування навичок роботи в бібліотеці, почнуть разом з батьками виробляти навички роботи в Інтер-неті. Ефективно шукати тексти та малюнки. Вони навчатимуть­ся відбирати відповідні до теми малюнки для ілюстрацій.

При створенні презентації в учнів формуються вміння вис­тупати перед аудиторією, вміння коротко сформулювати свою думку, використовувати різні мультимедійні засоби, вміння відбирати найяскравіші переконливі факти для аргументації думок. При створенні публікації в учнів формується вміння аргументовано доводити свою думку, використовуючи повні речення, вміння ілюструвати ідеї, комбінуючи текст і зобра­ження. При створенні Веб-сторіики в дітей формуються дизай­нерські уміння, діти вчаться комп'ютерній термінології.

Діяльність учнів:

На початку проекту для перевірки готовності учнів до робо­ти в проекті, вони працюють з тестовими завданнями, перегля­дають демонстраційні діаграми.

Учні разом з батьками шукають інформацію в Інтернеті, вони досліджують які види первоцвітів є в Україні, умови росту первоцвітів, їх зовнішній вигляд, співвідносять вимоги для до­мівки Дюймовочки з описом первоцвітів, підбирають малюн­ки, навчаються працювати в PowerPoint. Учні створюють муль­тимедійну презентацію. Вони демонструють її учням класу. Вчаться працювати в Publisher для створення Веб-сторінки. Учні разом з батьками створюють Веб-сторінку, в якій запро­шують до співпраці дітей з інших регіонів України.

Учні шукають інформацію в Інтернеті, в енциклопедіях про первоцвіти, які ростуть в Україні та в Київській області. Підби­рають ілюстрації, вчаться складати повні речення, вчаться комбі­нувати текст і зображення, навчаються працювати в Publisher. Учні створюють публікацію. Учаться працювати в Excel створю­вати стовпчикові діаграми (гістограми). Учні шукають інформа­цію, малюють малюнки, сканують матеріал, фотографують, відбирають малюнки в Інтернеті. Учні об'єднуються в малі гру­пи:

• Одна група учнів буде досліджувати розміри та зовнішній вигляд весняних квітів та вибере квітку для Дюймовочки, а та­кож створить презентацію в Power Point, для цього необхідно буде використати знання з математики, з теми „Вимірювання".

• Друга група буде шукати цікаву інформацію про перші весняні квіти в бібліотеці та в Інтернеті та випустить публіка­цію в Publisher.

• Третя група буде збирати малюнки конкурсу, узагальню­вати матеріали пошуку та створить Веб-сайт у програмі Publisher.

По завершенні проекту учні разом з батьками будуть віта­ти Дюймовочку на шкільному Святі Квітів.

Приблизний час, необхідний для реалізації навчального проекту: 2 тижні.

Вхідні знання та навички:

• Функціональні знання клавіатури та вміння користувати­ся .мишею (уміння роздруковувати, копіювати, вставляти, збе­рігати інформацію на комп'ютері);

• базові знання з використання текстового редактора;

• Уміння вимірювати довжину в сантиметрах [67].