- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист №1/11-10718 від 23.11.10р.)
- •Модуль і. Методологічні засади методики викладання освітньої галузі „людина і світ"
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Бібліотека?
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Система знань та умінь у шкільному курсі
- •1Линистии
- •Питання для самоконтролю
- •Завдання 3. Ознайомившись зі змістом підручників, виконайте одне із завдань:
- •Завдання 4. Складіть календарний план вивчення курсу „я і Україна" на і семестр ( клас оберіть самостійно). Використовуйте навчальні програми та чинні підручники.
- •Рекомендована література:
- •Питання до модулю і
- •Тестові завдання до модулю і
- •Модуль II. Особливості викладання освітньої галузі „людина і світ" у початковій школі
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Гра „Що змінилося в природі?"
- •Хід досліду
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •I карти)
- •1. Робота за картою України.
- •2. Робота за підручником.
- •2.3. Методика проведення предметного уроку
- •4. Загадки про тварин.
- •I. Організація початку уроку.
- •II. Актуалізація опорних знань:
- •III. Мотивація навчальної діяльності:
- •IV. Засвоєння нових знань, умінь, навичок:
- •1. Знайомство з термометром:
- •Розповідь учителя:
- •7. Робота з підручником:
- •2.4. Організація екскурсій у курсі „я і Україна"
- •Хід уроку-екскурсії
- •I. Організація класу.
- •II. Актуалізація опорних знань. 1. Фронтальна бесіда:
- •III. Мотивація навчальної діяльності. 1. Розповідь учителя:
- •2.5. Особливості проведення нетрадиційних уроків у курсі „я і Україна"
- •Хід уроку
- •Хід свята
- •7. Конкурс знавців народних прикмет.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Тема 4. Екологічна освіта молодших школярів на уроках курсу „я і Україна" Ключові поняття: екологія, екологічна освіта, екологічна культура, екологічні відносини. Актуалізація опорних знань:
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Контрольні завдання для самостійної роботи (модуль II)
- •Гур т нова робота
- •Визначте тип бесіди.
- •Які помилки допущено під час розробки запитань?
- •Запропонуйте свій варіант бесіди на означену тему.
- •Визначте тип розповіді.
- •Перетворіть дану розповідь на проблемне викладення.
- •Припустіть можливі помилки вчителя.
- •Розробіть евристичну бесіду для вивчення цієї теми.
- •Визначте позитивні та негативні сторони Інструктажу вчительки.
- •Запропонуйте свій варіант інструктажу дітей.
- •Запропонуйте можливий вихід із ситуації.
- •1. Переконайте від імені вчительки дітей у тому, що їх робота не була марною.
- •2. Запропонуйте серію екологічних проектів.
- •1 Визначте помилки вчителя в організації екскурсії. 2. Запропонуйте свій алгоритм проведення екскурсії.
- •Які недоліки ви помітили в організації екскурси?
- •Запропонуйте свій алгоритм проведення екскурсії. Рекомендована література
- •Питання до модулю II
- •Тестові завдання до модулю II
- •15. Тип: істина/хибність.
- •16. Тип: істина/хибність.
- •17. Тип: істина/хибність.
- •19. Тип: множннпий вибір - множинна відповідь.
- •20. Тип: множинний вибір - множинна відповідь.
- •13. Тип: відповідності.
- •1. Тини екскурсій. В Сільськоюсподарські.
- •25. Тип: множинний вибір - єдина відповідь.
- •26. Тип: множинний вибір - єдина відповідь.
- •27. Тип: заповніть бланк.
- •21. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- •45. Тип: заповніть бланк.
- •47. Тип: множинний вибір — множинна відповідь.
- •Тема 1. Викладання курсу „я і Україна" за системою розвивального навчання Ельконіна-Давидова
- •Основні питання теми
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2. Формування дослідницької поведінки молодших школярів за методикою о.Савенкова
- •Основні питання теми
- •4. Методика проведення навчальних досліджень із молодшими школярами.
- •1Кш01 в кккгчл
- •Постановка проблеми.
- •Збір матеріалу.
- •Питання для самоконтролю:
- •Ігри па розвиток органів чуття:
- •1. Чарівний мішечок.
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •2. Інтегровані курси.
- •Хід уроку
- •Рекомендована література:
- •IV. Поповнення „чарівної скриньки".
- •V. Організація полілогу.
- •VII. Проблемна ситуація за сюжетом народної казки „Ку- рочка ряба".
- •VIII. Підсумок уроку.
- •Тема 5. Використання інтерактивних технологій у процесі викладання курсу „я і Україна".
- •Основні питання теми
- •Тема 6. Технологія проектування на уроках курсу
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література:
- •Основні питання теми
- •2. Методика організації творчого проектування в початковій школі.
- •Питання для самоконтролю:
- •Контрольні завдання для самостійної роботи (модуль III)
- •4. Повага до інших
- •4. Проект „Шлях до успіху"
- •3. Учора - сьогодні - завтра
- •II. Інформаційний блок
- •Матеріали для самостійної роботи Шаблон для виконання проекту (завдання 6) Теми:
- •17. Планета Земля.
- •IV. Технологічний блок
- •V. Блок особистісного зростання
- •Корова, що співає
- •Тема 2 . Що в житті повторюється?
- •Рекомендована література для самостійної роботи (модуль III)
- •Питання до модулю III
- •Тестові завдання до модулю пі
- •Орієнтовні теми курсових досліджень
- •3. Дидактико-методичний блок
- •Мовленнєвий олок
- •Математичний блок
- •IX. Розв'язування математичних задач:
- •1. Розв'язування „хитрої задачі":
- •X. Домашнє завдання.
- •XI. Підсумок уроку.
- •Додаток б Народні прикмети
IX. Розв'язування математичних задач:
1. Розв'язування „хитрої задачі":
У дверях зустрілися 2 хлопчики: одному - 8 років, іншому - 12. Хто кому повинен поступитися дорогою? (той, хто більш увічливий ).
2. Розв'язання математичної задачі за змістом оповідання:
Середня довжина кроку батька - 80 см. Це на ЗО см більше, ніж довжина кроку його семирічного сина. Довжина дороги, якою вони крокували, - 3 км 600 м. Скільки кроків робив син за хвилину, якщо на весь шлях вони витрачали 1 годину? На скільки більше кроків робила дитина порівняно з батьком?
X. Домашнє завдання.
Написати в зошиті якнайбільше обов'язків справжньої людини.
XI. Підсумок уроку.
Перелік прав та обов'язків справжнього громадянина за технологією „Мікрофон".
Додаток б Народні прикмети
Ознаки гарної погоди:
• При заході сонця переважають зеленкуваті відтінки (буде сухо).
-
Колір неба при заході сонця золотавий або світло-рожевий.
-
Після заходу сонця на обрії довго видно срібну смугу.
-
Удень густо-синє небо.
-
Сонце й місяць відливають зеленкуватими відтінками.
-
Сутінки тривають недовго.
-
Зірки мигкотять слабко, відливаючи зеленкуватим блиском.
-
Увечері після дощу - веселка, яка швидко зникає.
• Нічний туман - на погожий день. Ознаки поганої погоди:
■ Колір неба стає сизуватим, хоча хмари ще не помітні.
-
При заході сонця переважають густо-червоні, навіть малинові відтінки.
-
Червонястий колір сонця чи місяця, коли вони вже високо над обрієм - незабаром буде сильний дощ.
-
Кола навкруг сонця чи місяця - провісники циклону за 1 -2 дні.
-
Біла веселка перетворюється на кольорову.
-
Зірки сильно мигкотять, мають червонястий відтінок.
-
Червона вранішня зоря.
-
Висока й крута веселка - на вітер, похила й низька - на дощ.
-
Веселка тримається довго - на негоду.
■ Дві або три веселки - буде довгий теплий дощ.
• Улітку вночі не було роси чи була, але не висохла до півдня - буде дощ.
Ознаки можливої грози:
-
Спекотно, душно „парить".
-
Ранком високі кучеряві хмари, мов шматки вати.
-
Поява величезних купчастих гористих хмар.
-
Попереду темної хмари йде темний горизонтальний вал.
-
Стає тихо-тїіхо, і враз зривається дужий шквальний вітер.
-
Добре чути всі звуки.
-
Промені сонця блякнуть, вода в річках темнішає.
Погоду підказують рослини:
• Кульбаба - суцвіття перед дощем закривається.
■ Квіти кислиці напередодні дощу не стуляються, а розлускуються.
-
Конюшина перед негодою складає свої пелюстки і схиляє голівки суцвіть, а перед стійкою гарною погодою стебла випро-стовує, листки, суцвіття піднімаються вгору.
-
Фіалка розкрила свою квітку - буде гарна погода.
-
Маргаритка схиляється дуже низько до землі - на негоду.
-
Біле латаття перед дощем або похолоданням не піднімається з води.
-
Троянди перед дощем не розкривають бутони.
-
Квіти жовтої акації, левкою, тютюну, буркуну перед дощем сильно пахнуть.
-
Ялина перед дощем опускає свої гілки, луска шишок стискається.
-
На листі верби перед дощем з'являються маленькі краплі води - верба „плаче".
Тварини:
■ Собака риє землю, качається по ній - на дощ, лежить, занурившись у клубочок - на холод, витягся - на тепло.
• Кішка згорнулась у клубочок - на холод чи мороз, лежить посеред кімнати, витягнувшись - до тепла, вмивається чи шкребе підлогу - на вітер, тягнеться до води і багато п'є - на негоду.
• Кінь хропе - на негоду, фиркає - на тепло, трясе головою і закидає її - на дощ, лягаэ на землю влітку - перед сирою погодою, взимку - перед снігом.
• В овець перед дощем вовна зволожується.
• Кріт нагрібає високі купи - зіпсується погода. Вхід у кротячу нору обернений на північ - зима буде теплою, на південь -холодною, на схід - сухою, на захід - сирою.
Птахи:
-
Ластівки літають високо - на гарну погоду, низько - на дощ.
-
Вивільга перед гарною погодою подає звуки, що нагадують мелодію флейти, а перед погіршенням погоди - кричить.
■ Горобці гуртуються у зграї на землі, мляві - на дощ, жваві й цвірінькають під час негоди - буде ясно, ховаються у кущі -на мороз чи заметіль.
• Зозуля довго кує - буде тепла погода.
■ Граки в'ються високо зграями і опускаються стрімко на землю - на дощ. З криками літають над гніздами, то сядуть, то злітають - на зміну погоди.
• Журавлі низько й швидко летять - буде негода.
■ Галки збираються великими зграями і кричать - на ясну погоду, взимку - на мороз.
• Сорока літає близько від помешкання і лізе під дах - буде буря.
■ Гуси підгортають лапу чи ховають голову під крило - на . холод.
• Синичка починає зранку пищати - уночі буде мороз.
• Кури весь час чистяться, купаються, махають крилами -буде негода, хвостами крутять - на заметіль. Якщо домашня птиця не ховається від дощу - він надовго.
-
Півень увечері співає - на переміну погоди. Комахи:
-
Бджоли сидять і голосно гудуть - незабаром буде дощ.
• Мухи влітку голосно гудуть - перед дощем, перед вітряною погодою - сидять нерухомо.
• Коники увечері довго співають - завтра буде погожий день.
■ Метелики ховаються у сухому гіллі чи дуплах дерев - буде дощ.
• Нічні метелики перед похолоданням чи дощем часто залітають в оселю.
-
Якщо на мурашнику мало мурашок - буде дощ.
-
Ґедзі особливо злі перед дощем.
• Цвіркун дуже сюрчить пізно ввечері - завтра буде ясний день, мовчить - дощ.
• Комарі, мошки в'ються стовпом у повітрі - на гарну погоду.
• Павуки й павутиння мало - на погану погоду, багато - на ясну, стійку.
• Навесні багато хрущів - улітку жди посухи.
Глосарій
Бесіда є діалогом між учителем і учнем, який організується за допомогою ретельно продуманої системи запитань, що підводять учнів до засвоєння нового матеріалу.
Вправи передбачають багаторазове повторення певних дій та спрямовані на відпрацювання предметних та інтелектуальних умінь.
Географічний майданчик - спеціально організована та чітко обмежена ділянка, призначена для систематичного проведення фенологічних спостережень за живою та неживою природою.
Дедуктивний умовивід - це спосіб міркування від загального судження до конкретних положень.
Демонстрація - це метод навчання дітей природознавства шляхом показу вчителем певного об'єкта (натурального чи штучного).
Дидактична гра природознавчого змісту спрямована на організацію засвоєння чи закріплення природознавчих знань та вмінь у процесі ігрової діяльності.
Домашня робота - це вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів, нерозривно зв'язаної зі змістом процесу навчання, який здійснюється на уроці і є його логічним
продовженням.
Дослід - це спосіб вивчення об'єктів та явищ природи, що полягає як у їх штучному відтворенні, так і в теоретико-практичному перетворенні умов перебігу з метою доведення певного положення.
Дослідницька поведінка - поведінка, що спрямована на вивчення об'єкта та має в основі психічну потребу дитини у пошуковій активності.
Евристична бесіда - спосіб організації пізнавальної діяльності школярів шляхом постановки проблемної задачі та поетапного її розв'язання за допомогою запитань учителя.
Екскурсія - форма організації діяльності учнів, що дозволяє організовувати спостереження й вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах.
Експеримент - маніпулятивна діяльність з об'єктами, спрямована на пізнання властивостей об'єктів.
Знання - перевірений практикою результат пізнання, відображення у свідомості людини навколишньої дійсності, що об'єктивно існує поза нею.
Зона найближчого розвитку - вирішення завдань, із якими дитина ще не зустрічалась, за умови фіксації вчителем механізму їх вирішення та повернення дитині у вигляді здібностей.
Індуктивний умовивід - це спосіб міркування від часткових суджень до загального висновку.
Інтеграція - установлення єдності елементів знань на основі виявлених у них однорідних сутностей.
Інтегрований курс - система послідовних навчальних занять, що спрямовані на формування цілісних фундаментальних понять про об'єктивну дійсність та усвідомлення їх діалектичної природи.
Інтегрований урок - урок, у якому блоки знань з різних освітніх галузей об'єднані навколо об'єкта інтеграції та утворюють нерозривну цілісність.
Інтелектуальна карта - структурно-логічна схема змістовно-процесуальних аспектів вивчення певної теми, у якій у радіальній формі відбиваються зв'язки ключового поняття, що розташовується в центрі, з іншими поняттями цієї теми та складає з ними нерозривну єдність.
Імітаційні ігри - процедури з виконанням певних простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності.
Інтерактивне навчання - це організація продуктивної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу, спрямованої на: формування нового знання; засвоєння способів навчальних дій учнями; розвиток комунікативних умінь; соціалізацію за рахунок моделювання життєвих ситуацій.
Інтерактивні методи - це способи організації продуктивної взаємодії суб'єктів педагогічного процесу.
Інтерактивний урок - урок, у якому процес пізнання відбувається шляхом організації взаємодії учасників педагогічного процесу.
Куточок живої природи в школі - це спеціальні ділянки класу, біологічні кабінети, біокомплекси, станції юнатів, секції та клуби для проведення натуралістичних занять.
Метод аналогії (синектика) передбачає порівняння властивостей різних об'єктів за аналогією.
Метод проектів — сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють розв'язати ту чи ту проблему внаслідок самостійних дій учня з обов'язковою кінцевою презентацією результатів.
Метод морфологічного аналізу полягає у переборі варіантів поєднання певних характеристик під час створення нового образу.
Макропроекти - тривалі, міжпредметні, що потребують спеціальної підготовки педагога та дітей, вимагають ретельного планування, роботи з літературою тощо.
Мікропроекти - короткочасні, невеликі за обсягом, присвячені розв'язанню проблемних завдань у межах теми, що вивчається, або уроку в їх певній послідовності.
Моделювання - система дій з побудови, перетворення та використання моделі, елементи і відношення якої подібні до елементів і відношень реального об'єкта чи системи.
Навчально-дослідна ділянка - це спеціально обладнана територія неподалік від навчального закладу, що являє собою сукупність певних географічних, ботанічних, зоологічних відділів, робота на яких сприяє практичному закріпленню теоретичних агрозоотехнічних знань учнів.
Навчальна екологічна тропа - спеціально організований маршрут на місцевості для проведення навчальної природоохоронної роботи, мета якої- виховання екологічної культури дітей.
Навчальний діалог - це спеціально організована форма спілкування вчителя та учнів, спрямована на розв'язання навчальної задачі, що реалізується за таких умов: у тих, хто спілкується, різні кути зору на розв'язання проблеми; учасники діалогу розвивають власні думки за допомогою аргументів опонента.
Наочний метод - візуально-чуттєве сприйняття предметів та явищ навколишнього світу в їх натуральному або штучному, символічному зображенні.
Обмеження понять - це дія, протилежна узагальненню,
тобто перехід від роду до виду.
Поділ поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлює розподіл усіх об'єктів, які узагальнюються в ньому, на групи за певними істотними ознаками.
Поняття - це узагальнена форма відображення у свідомості людини навколишньої дійсності (на рівні абстрактного мислення).
Предмет курсу „Я і Україна" - природне та соціальне оточення громадянина України.
Предмет методики викладання освітньої галузі „Людина і світ" - процес викладання природничих та соціальних дисциплін у початкових класах.
Предметний урок - урок, який передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи у роботі з натуральними об'єктами.
Принцип змістовного узагальнення - основний принцип розвивального навчання за системою Ельконіна-Давидова, згідно з яким загальні знання передують знанням окремим, конкретним.
Проблема - задача, що містить протиріччя між знанням та незнанням.
Проблемна ситуація - будь-яка теоретична або практична ситуація, що не має рішення, а тому примушує зупинитися та задуматися.
Проблемний виклад передбачає створення проблемної ситуації, формулювання проблеми та її розв'язання вчителем.
Проектування передбачає створення учнями творчих проектів, під якими ми розуміємо особистий чи колективний продукт спеціально організованої дослідно-творчої діяльності, в основі якої лежить суб'єкт-суб'єктна взаємодія учасників педагогічного процесу.
Репродуктивна розповідь організовує сприймання та усвідомлення учнями готової емпіричної або теоретичної інформації.
Робота з текстами книг є методом навчання, в якому основним джерелом навчання виступає друковане слово.
Розповідь є способом організації взаємозв'язаної діяльності учителя і учнів, в якій учитель виконує функції джерела навчального змісту й суб'єкта керування навчально-пізнавальною діяльністю учнів.
Розповідь-опис будується на змісті, який містить інформацію про зовнішній вигляд конкретного предмета, явища або групи предметів й передбачає формування уявлень.
Розповідь-оповідання являє собою повідомлення відомостей від особи очевидця.
Розповідь-міркування - послідовний розвиток положень та доказів, що приводять до висновків.
Розповідь-пояснення будується на матеріалі, який містить теоретичні положення про суть предметів і явищ, внутрішні взаємозв'язки й залежності між ними.
Спостереження - це цілеспрямоване, планомірне сприймання об'єктів навколишньої дійсності, яке підпорядковане конкретно-визначеним цілям й вимагає вольових зусиль.
Теорія розв'язання винахідницьких задач була створена Г.Альтшулером із метою замінити інтуїтивні осяяння винахідників та геніїв такою стратегією мислення, яка б дозволяла отримувати такі ж результати кожному добре підготовленому спеціалісту.
Туристський похід - масовий позакласний захід, що дозволяє збагатити чуттєвий досвід учнів під час спілкування із природою, розширити і поглибити засвоєні знання, набути практичних умінь поводження в природі.
Узагальнення поняття являє собою перехід від понять із меншим обсягом, але більшим змістом, до понять із більшим обсягом і меншим змістом.
Уміння - готовність особистості на основі засвоєних знань і навичок виконувати діяльність, що складається з упорядкованого ряду розумових та практичних дій, спрямованих на досягнення усвідомленої мети.
Урок-діалог передбачає проблемне викладення теми з використанням евристичної бесіди, організації полілогів, дискусій, інсценізації діалогів.
Урок-дослід передбачає формування в учнів знань про природні об'єкти та їх властивості через виконання низки дослідів.
Урок-проект передбачає організацію дослідно-творчої діяльності учнів, результатом якої має стати творчий продукт.
Уявлення - чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв'язки раніше сприйнятого об'єкта чи групи об'єктів
Форма організації навчання - це зовнішній вираз узгодженої діяльності вчителя та учня, що відповідає різноманітним умовам її проведення (клас, природа, навчально-дослідна ділянка) та здійснюється в певному порядку та режимі.
1 Україна".
Наведемо макроструктуру та можливий зміст комбінованого уроку, який є найбільш поширеним під час викладання курсу „Я і Україна" у початковій школі (табл. 12).