Дослід „Сонячний зайчик" Мета: дослідити здатність дзеркала і паперу пропускати сонячне світло.

Обладнання: дзеркальце, зайчик, вирізаний з паперу. Хід досліду

1. Проблемна ситуація.

Учитель відображує дзеркалом світло, пускаючи „сонячних зайчиків".

Питання: Як зміниться „зайчик", якщо на дзеркальце на­клеїти паперового зайця?

2. Гіпотетичні припущення дітей.

3. Перевірка (пускання „зайчиків" із наклеєним зайцем).

4. Формулювання висновку: дзеркало відображує сонячне світло, а папір - ні.

Дослід „Помідор у цяточку" Мета: дослідити, яке значення має сонячне світло для роз­витку плодів.

Обладнання: плід томату, що виріс, але ще не визрів на на­вчально-дослідній ділянці; кружечки, вирізані з пластиру.

Хід досліду

1. Проблемна ситуація.

Учитель демонструє червоний помідор у зелену цяточку. Питання: Як можна виростити такий помідор?

2. Гіпотетичні припущення дітей.

3. Перевірка (наклеювання на зелений помідор, що росте на ділянці, кружечків із пластиру).

4. Формулювання висновку: помідор визріває під впливом сонця; місця, на які не потрапляли сонячні промені, залиши­лись зеленими.

Дослід із гілкою, що поставлена у зафарбовану воду Мета: дослідити, яким чином вода рухається органами рос­лин.

Обладнання: зрізана гілка, харчові барвники, вода.

Хід досліду 1. Проблемна ситуація. Спостереження за политими рослинами.

Структура досліду

Структура експерименту

Постановка проблеми

Мотивація

Сенсорні дії

Висунення гіпотези

Перевірка гіпотези

експериментальним

шляхом

Словесний коментар

Інтерпретація результатів

Рис. 10. Структура експерименту та досліду

1. я рослинами (вивчення умов життя рослин — вплив води, ґрунту, повітря сонячного світла на ріст і розвиток). Такі дос­ліди зазвичай проводяться у живому куточку або на навчально-дослідній ділянці та є довготривалими;

2. з тваринами (на вироблення умовних рефлексів);

3. сенсорні (експерименти на з'ясування можливостей органів чуття - з'ясуй на дотик, про що можна дізнатися за до­помогою очей тощо).

Проілюструємо структуру дослідної роботи на прикладах:

Дослід із повітряними кульками Мета: переконатися, що повітря має вагу. Обладнання: дві однакові повітряні кульки, аптечні терези. Хід досліду

1. Проблемна ситуація.

Дітям демонструються дві однакові кульки, одна з яких наповнена повітрям.

Питання: Яка кулька легша?

2. Гіпотетичні припущення дітей.

3. Перевірка (зважування кульок на терезах).

4. Формулювання висновку: кулька з повітрям важча, бо повітря також має вагу.

Питання: Чи може вода підніматися вгору по стеблу? Гіпотетичні припущення дітей. Перевірка (поставити зрізану гілку у підфарбовану воду). 4. Формулювання висновку: вода із ґрунту піднімається по стеблу та досягає листя. 4.4. Моделювання - система дій з побудови, перетворення та використання моделі, елементи і відношення якої подібні до елементів і відношень реального об'єкта чи системи (за Є.Кози­ною [24]). Моделі можуть бути: матеріальними, із використанням предметів-замінників (модель екосистеми „ліс", пустелі, ле­генів людини тощо), та ідеальними — побудованими за допомо­гою схем, графіків, формул, символів (модель кругообігу води в природі, ланцюги живлення, руху повітря тощо). Цікавим є метод моделювання маленькими чоловічками, що запозичений з ТРВЗ-технології та застосовується у навчанні природознавства під час знайомства з молекулярною будовою тіл. Сутність цього методу полягає в тому, що дитина мас уяви­ти, що всі речовини, предмети, об'єкти, явища складаються з безлічі живих, мислячих, маленьких чоловічків. Так, чоловіч­ки твердих тіл стоять близько один до одного, тримаючись за руки. Чоловічки рідини не тримаються за руки та стоять трохи далі один до одного. Чоловічки газу перебувають у постійному русі та знаходяться далеко один від одного. Різновидом моделювання є складання інтелектуальних карт - структурно-логічних схем змістовно-процесуальних аспектів вивчення певної теми, у якій у радіальній формі відбиваються зв'язки ключового поняття, що розташовується в центрі, з інши­ми поняттями цієї теми та складає з ними нерозривну єдність (визначення Н.Гавриш [12]). Така карта дає можливість відобразити зв'язки та відноси­ни об'єкта, що вивчається, з іншими об'єктами. Створювати інте­лектуальні карти можна колективно під час вивчення нового матеріалу, або надавати можливість складати такі схеми на етапі систематизації та узагальнення знань у груповій або парній ро­боті. Наведемо приклад такої карти із ключовим поняттям „зірка" (рис. 11). а,		Зі		ми
— О. '6 я	\	\ У	S	Й 1

_{І V}

Використання методу моделювання передбачає дотриман­ня послідовних етапів (за Є.Козиною):

1) підготовчий етап (визначення вчителем можливості, мети, часу та місця використання даного методу на уроці, при- близного ходу роботи та кінцевого результату);

2) основний етап:

• постановка мети та мотивація учнів;

• попередній аналіз навчального матеріалу;

- переклад текстової інформації на мову знаків на матері­альному або графічному рівні;

- застосування моделі у практичній діяльності;

3) підсумковий етап (співвіднесення результатів, отрима- них у процесі моделювання, із реальністю) [24].

4.5. Проектування передбачає створення учнями навчаль­них проектів, під якими ми розуміємо особистий чи колектив­ний продукт спеціально організованої дослідно-творчої діяль­ності, в основі якої лежить суб'єкт-суб'єктна взаємодія учас­ників педагогічного процесу.

Ознаками проекту є:

• наявність проблеми, ключового питання;

• наявність дослідно-творчої діяльності;

• отримання творчого продукту, значущого для учнів;

• кінцева презентація творчого продукту.

Проекти можуть здійснюватись учнями як протягом одно­го уроку (мікропроекти), так і протягом тижня, семестру або, навіть, навчального року (макропроекти).

У процесі створення проекту можна виокремити 3 етапи (табл. 9).

2. Дослідно-творчий	- пошук інформації; - проведення досліджень; - проведення обчислень; - обговорення; - творче оформлення результатів
3. Заключний	Презентація проектів та рефлексія

Таблиця 10 Приклади проектів у курсі „Я і Україна"

Соціальні	Природознавчі
„Фольклорні пошуки"; „Славетні українці", „Галерея моди". „Робінзонада",,Дитяча кав'ярня" тощо	„Охорона птахів". „Квітка для Дюймовочки", „Осінні прикмети", „Первоцвіти", „Загадки води" тощо

4.6. Робота з картографічними посібниками та глобусом.

Робота з картографічними посібниками та глобусом у мето­диці викладання освітньої галузі „Людина і світ" належить до методу вправ.

Цей вид роботи є одним із найбільш складних для молодших школярів, оскільки передбачає сформованість абстрактних уявлень та уміння переводити трьохвимірне зображення на площину.

У початковій школі використовуються такі види мап, адап­тованих для дітей молодшого шкільного віку: „Фізична мапа півкуль", „Фізична карта України", „Фізична карта ... області" (краєзнавча).

У початковій школі використовуються настінні карти, кар­ти у підручниках та атласах. За програмою, робота із картогра­фічними посібниками впроваджується у 4 класі, хоча пропе­девтично діти знайомляться з картою та глобусом раніше: при вивченні тем „Моя країна - Україна", „Водойми України", „Пори року", „День і ніч" тощо.

Навчальна робота у школі спрямована на розв'язання таких завдань (Н.Куразов):