Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ліннік О.О..doc
Скачиваний:
106
Добавлен:
21.12.2018
Размер:
1.77 Mб
Скачать

Дидактичною метою вступної екскурсії є отримання чут­тєвого досвіду як основи для оволодіння системою понять.

Дидактичною метою поточної екскурсії є формування уяв­лень або понять про об'єкти та явища природи.

Дидактичною метою підсумкової екскурсії виступає конк­ретизація, розширення, застосування ЗУН.

Якість проведення екскурсій здебільшого визначається якістю підготовки вчителя до екскурсії. Представимо по­слідовність підготовки вчителя до екскурсії (за Т.Байбарою):

1. Визначення теми уроку-екскурсії (за навчальною про- грамою).

  1. Визначення виду та мети екскурсії.

  2. Складання логічно-понятійної схеми.

  3. Вивчення маршруту та місця проведення екскурсії.

  4. Складання конспекту уроку.

  5. Підготовка учнів до екскурсії.

  6. Підбір необхідного обладнання [4].

Макроструктура уроку-екскурсії відповідає урокам відпо­відних типів.

Вступна екскурсія - уроку формування нових ЗУН. Поточна екскурсія - комбінованому уроку. Підсумкова екскурсія - уроку систематизації та узагаль­нення ЗУН.

Проте проведення екскурсій має свою специфіку, що зу­мовлена місцем проведення, домінуванням методу спостере­ження, необхідністю застосування різноманітних видів діяль­ності. Представимо орієнтовну логіку проведення природни­чих екскурсій:

  1. Організація класу.

  2. Мотивація навчальної діяльності.

  3. Організація колективних спостережень у супроводі роз­повіді (або репродуктивно-пізнавальної бесіди).

  4. Узагальнююча бесіда.

  5. Індивідуальні спостереження (+збір природного матері­алу восени).

  6. Дидактичні ігри з метою закріплення або застосування ЗУН.

7. Підсумки.

Наведемо приклад оформлення плану-конспекту уроку-окскурсії (за матеріалами Т.Байбари [4]).

Тема: Орієнтування за місцевими ознаками. Компас (4 клас).

Мета: формувати уявлення про орієнтування на місцевості за місцевими ознаками; поняття „компас" і визначення сторін горизонту за компасом; формувати уміння визначати сторони горизонту за місцевими ознаками і за компасом; розвивати про­сторові уявлення учнів, виховувати бажання виконувати зав­дання групою.

Тип уроку: поточний урок-екскурсія. Обладнання: компаси.

Хід уроку-екскурсії

I. Організація класу.

Інструктаж перед екскурсією: правила поведінки на вули­цях, правила поведінки на природі.

II. Актуалізація опорних знань. 1. Фронтальна бесіда:

  • Що називається горизонтом?

  • Що називається лінією горизонту?

  • Скільки сторін має горизонт? Назвіть їх.

  • Назвіть проміжні сторони горизонту.

  • Що означає орієнтуватися на місцевості?

III. Мотивація навчальної діяльності. 1. Розповідь учителя:

- В Івасика й Марійки тато - лісник. Хатинка лісника стоїть біля лісового озерця. Мама приготувала обід і попросила віднес­ти татові. Вона наказала йти лісовою стежкою і не звертати вбік. Івасик запитав, у якому напрямку розташовані лісове озеро й хатинка. Мама відповіла, що це на південь від їхньої хати. Діти зібралися й пішли до лісу. У лісі Марійка помітила великий гриб. Вона показала його братикові, і діти, бігаючи від дерева до дерева, почали збирати гриби і звернули зі стежки. Через дея­кий час діти помітили, що ліс став густіший, а стежки ніде не було видно. Сонце сховалося за хмари. І в гілках шумів вітер. Марійка заплакала, а Івасик думав, як вибратися з гущавини й принести обід таткові. Він згадав, що хатка лісника знаходить­ся у південному напрямку. А як визначити, де південь?