Спробуймо їм допомогти. Але для цього спочатку треба са­мим як слід попрацювати.

IV. Засвоєння нових знань, умінь, навичок.

1. Спостереження за березою:

- З'ясуймо, з якої сторони, кора біліша, де менше чорних плям.

2. Спостереження за пеньками та деревами, на яких росте мох.

3. Спостереження за мурашником:

- Погляньте, який схил крутіший.

4. Загадки про тварин:

- Ви переконалися, що рослинний світ зони мішаних лісів багатий та різноманітний. Яким може бути тваринний світ? Чому?

- Хто ж саме мешкає в таких лісах? (загадування загадок).

5. Узагальнююча бесіда:

За якими ознаками можна визначити сторони горизонту?

- Що ви порадите Марійці та Івасику?

6. Робота з компасами:

- А як визначити сторони горизонту в морі або полі, де немає дерев та кущів? У таких випадках використовують компас.

Вивчення будови компасу.

7. Засвоєння алгоритму користування компасом:

1. Покласти компас на горизонтальну поверхню або доло- ню, щоб стрілка не торкалась дна коробочки.

2. Відтягти аретир, щоб звільнити стрілку.

3. Повернути компас так, щоб синя стрілка закрила літери ПН (північ), а червона - ПД (південь).

V. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь, навичок.

1. Бесіда:

• Назвіть основні та проміжні сторони горизонту.

• За допомогою яких ознак визначаються сторони горизонту? Який прилад призначений для визначення сторін горизонту?

• Назвіть та покажіть частини компаса.

VI. Застосування засвоєних знань, умінь, навичок. 1. Практична робота:

За допомогою компаса визначити, у якому напрямку від місця екскурсії розташована школа.

2. Гра „Знайди пакет":

Кожній групі дається завдання на картці відшукати пакет МИ інкими даними (для різних груп різні): пройти 5 кроків на ИІИіііч. 15 - на північний схід, 2 - на південь тощо.

VII. Домашнє завдання:

Опрацювати статті в підручнику „Орієнтування на місце-ІІОСті", „Компас".

VIII. Підсумок уроку:

- Які способи орієнтування на місцевості вам відомі?

- Яку тему потрібно було засвоїти, щоб про них дізнатися? Підвищить ефективність проведення екскурсій 10 запові­дей екскурсійної справи (за Є.Козиною):

1. Пам'ятайте, що екскурсія - не прогулянка, а обов'язкова

Частина навчальних занять.

2. Вивчіть місце, куди ведете дітей на екскурсію. Намітьте

її тему, складіть план.

3. Витримуйте тему екскурсії, не відволікайтесь на випад- кові питання.

4. Розповідайте на екскурсії тільки про те, що можна показати.

5. Уникайте довгих пояснень.

6. Не залишайте екскурсантів слухачами, примусьте їх ак- тивно працювати.

7. Не закидайте дітей багатьма назвами, вони їх забудуть.

8. Умійте правильно показувати об'єкти і навчіть учнів пра- вильно дивитися на них, щоб усім було видно.

9. не втомлюйте екскурсантів: вони перестануть вас слухати.

10. Закріпіть екскурсію в пам'яті учнів наступним опра- цюванням матеріалу [24).

2.5. Особливості проведення нетрадиційних уроків у курсі „я і Україна"

Серед розмаїття нетрадиційних уроків, що використовують­ся сьогодні у початковій школі під час вивчення курсу „Я і Ук­раїна" ми виокремили найбільш поширені:

• урок-дослід;

• урок-проект;

• інтегрований урок;

- інтерактивний урок;

- урок-діалог;

- урок-подорож;

- урок-гра.

Охарактеризуємо коротко кожен із них.

Урок-дослід передбачає формування в учнів знань про при­родні об'єкти та їх властивості через виконання низки дослідів. За пріоритетними методами навчання та видами діяльності цей урок має багато спільного із предметним. Але, на відміну від предметного, він не обов'язково має розкривати всі сторони об'єктів, що вивчаються.

Орієнтовна структура уроку-досліду:

1. Організація початку уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності:

- створення проблемної ситуації;

- висунення гіпотез.

3. Організація дослідно-експериментальної роботи (інди- відуальної, групової або колективної).

4. Формулювання висновків.

5. Підсумки.

Урок-проект передбачає організацію дослідно-творчої діяль­ності учнів, результатом якої має стати творчий продукт. Орієнтовна структура уроку-проекту:

1. Підготовчий етап:

• постановка проблеми;

• обговорення теми проекту;

• розподіл ролей;

• надання необхідної інформації.

2. Дослідно-творчий етап:

• обговорення в групах;

• пошукова діяльність;

• обчислення;

• створення моделей, заповнення таблиць;

• малювання;

• оформлення результатів.

3. Заключний етап:

- презентація проекту;

рефлексія.

І Іинедемо приклад оформлення плаиу-конспекту уроку-Гфпокту.

Урок-проект „Школа майбутнього" (1 клас) Форма організації роботи: колективна.

Мета: створити модель школи майбутнього шляхом перс-ТИиропня моделі сучасної школи; розвивати прогностичне мис­лення; виховувати.

Обладнання: 2 ватмани формату А1, розліновані на комір-Kit (додаток 2); маркери.

Стимулюючий матеріал:алгоритм (формулюється вчителем ІІОіпгапно): 1) назва школи; 2) хто там навчається; 3)хто навчає? •І) які уроки; 5) гуртки, клуби; 6) режим дня; 7) які приміщен­ня (план).

Об'єкт моделювання: наша школа.

Начва
Хто навчається		Хто навчає
Уроки	Гуртки Режим

план

Рис. 13. Шаблон для створення моделі школи

Організація проектної діяльності: І. Підготовчий стан. 1. Організація полілог)';

- Ви стали справжніми учнями. Спробуймо сказати по од­ному реченню про нашу школу. Умова: не повторювати думку, яка була висловлена раніше.

- Як на вашу думку, що найважливіше у школі?

H. Дослідио-творчий етап.

I. Створення моделі „Наша школа".