Наведемо приклад оформлення плану-конспекту інтегро-іишого уроку.

Тема: Які бувають нитки.

Мета: формувати уявлення про походження ниток, можли­востей їх використання в житті людини; продовжувати працю­вати над фразеологізмами; перевірити знання народних казок; познайомити з мапою України; позначенням рік і доріг на карті; учити визначати об'єкти на карті; закріпити знання про види ліній у математику; уточнити поняття „відрізок"; познайоми­ти з технікою приклеювання ниток до паперу; вправляти в умі­ннях читати й писати; розвивати творче, логічне мислення, ко­мунікативні уміння, окомір; виховувати почуття дружби, това­риства, єдності; уміння співробітництва.

Тип уроку: інтегрований („Я й Україна", українська мова, художня праця, математика).

Обладнання: два клубки ниток, предметні малюнки: льон, бавовна, вівця; мапа України; контурні карти, аркуші паперу формату А4, фломастери, клей, ножиці, ватман.

Хід уроку

1. Організація початку уроку.

2. Комунікативна гра „Нитка дружби":

Діти в колі з учителем. У вчителя в руках клубок ниток.

- У мене в руках клубочок ниток, що можуть перетворити­ся в нитки дружби. Якщо ви побажаєте вашому другові чогось гарного, доброго, вас об'єднає нитка дружби.

Дитина вимовляє побажання, а вчитель при цьому намотує нитку на пальчик тому, кому воно адресовано. Наприкінці гри всіх дітей зв'язує одна ниточка. Учитель зав'язує кінці нитки і говорить про те, що тепер їхня дружба ніколи не розірветься.

3. Виготовлення колажу „Символ дружби":

- На що схожа наша дружба? На що ви хотіли б перетворити

нитку дружби?

Викладання з нитки символу дружби (запропонованого

дітьми).

4. Полілог:

- Із чого роблять нитки?

Демонстрація предметних картинок (вівця, льон, бавовна), надання вчителем нової інформації.

Заповнення моделі за алгоритмом (обговорення відбуваєть­ся колективно; колективне рішення записує на загальній схемі маркером учень, якого призначає вчитель).

1. Перетворення моделі:

а) мотивація діяльності:

- Уявіть, що в нас є Машина часу, на якій можна подорожу­вати в часі. Отже, ми зараз відправимось у подорож на 100 років уперед.

б) рухлива гра „До польоту готові";

в) створення моделі школи майбутнього:

- Давайте пофантазуємо: як буде виглядати наша школа через 100 років.

(Створення моделі за аналогічним алгоритмом на іншому аркуші, спираючись на модель нашої сучасної школи). 111. Заключний етап. Презентація роботи батькам.

Інтегрований урок — урок, у якому об'єднані блоки знань із різних освітніх галузей навколо визначеного об'єкта інтеграції (смислоутворюючого поняття). Об'єктом інтеграції можуть ви­ступати філософські, природні та соціальні поняття, відношен­ня між об'єктами, процеси, методи дослідження.

1. Виокремлення		2. Складання
ключового поняття		лексичного поля	1

3. Визначення видів діяльності		4. Формулювання теми уроку

5. Створення С\0~АСРТІ 1 Пі' ПІНІЇ \/ПЛл*і/		6. Добір дидактик-
Hl.fi .41 пі і VIJtJKy		ноіо матеріалу

7. Складання конспекту уроку

Рис. 14. Етапи підготовки інтегрованого уроку

• Що можна зробити з ниток?

• На що схожі нитки?

5. Робота в групах (проектування).

І група: намалювати й написати, з чого роблять нитки. II група: намалювати й написати, що можна робити з ниток. ПІ група: намалювати й написати, на що схожі нитки.

6. Робота над фразеологізмом „нитка Аріадни":

а) полілог:

• Яку роль грають нитки в казках?

• У яких казках говориться про чарівний клубочок або нитки?

б) легенда про Мінотавра з елементами інсценізації;

в) робота над висловом "нитка Аріадни":

• Із тих пір, коли людина потрапляє у важку ситуацію або не може вирішити важке завдання, вона шукає нитку Аріадни, тобто допомогу в рішенні важкої задачі.

• Якщо людина знайшла вихід із важкої ситуації, то вона знайшла ...

7. Робота з мапою:

а) полілог:

- Що мандрівники беруть із собою, щоб не заблудитися?

б) вивчення мапи України:

• Що зображують на мапі?

• Які об'єкти схожі на нитки?

- Як проїхати з Луганська в Київ? (шукаємо дороги на мапі). в)робота в парах:

- Будуємо дорогу з Луганська в Київ, приклеюючи нитку до контурних карт (заздалегідь відзначені ключові міста).

- Підписуємо своє місто, столицю.

7. Математичні ігри з нитками.

- Якими бувають лінії?

Зображення дітьми прямої, кривої, ламаної ліній за допо­могою ниток.

Проблемна ситуація: як із прямої зробити відрізок?

Висновок: пряма нескінченна, а відрізок - частина прямої, обмежена („відрізана") двома точками.

8. Підсумок уроку (у колі):

- Не забувайте, що нас пов'язує невидима нитка дружби. Пам'ятайте про це. Допомагайте один одному. Напишіть свої

ІМона й побажання в нашому сонечку (або іншому символі, що мпропонують діти).

Інтерактивний урок - урок, у якому процес пізнання відбу­деться шляхом організації взаємодії учасників педагогічного процесу. Основні форми роботи на такому уроці - колективна ТИ групова.

Орієнтовна структура інтерактивного уроку:

1. Організація класу.

2. Комунікативна гра.

3. Постановка проблеми.

4. Обговорення з використанням інтерактивних технологій.

5. Організація групової роботи.

6. Презентація результатів групової роботи (або взаємонав- чання).

7. Підведення підсумків (рефлексія).

Урок-діалог передбачає проблемне викладення теми з ви­користанням евристичної бесіди, організації полілогів, дис­кусій, інсценізації діалогів. Найчастіше використовується під час вивчення етичних тем із розділу „Громадянська освіта".

Уров-подорож за дидактичною метою, найчастіше є уро­ком систематизації та узагальнення ЗУН. Сюжет уроку - це віртуальна подорож, що супроводжується виконанням різних завдань на об'єктах, куди ми потрапляємо. Наприклад, подо­рож містами України, планетами Сонячної системи, материка­ми тощо.

Урок-гра, як правило використовується у 1 класі. Такий урок будується на ігровому сюжеті, який поступово розгортаєть­ся та має дидактичний зміст. Виконуючи ігрові дії, діти навча­ються, не втомлюючись.

3. Позаурочні форми роботи.

3.1. Домашня робота у вивченні курсу „Я і Україна". Домашня робота - це вид позаурочної навчально-пізнаваль­ної діяльності школярів, нерозривно зв'язаної зі змістом про­цесу навчання, який здійснюється на уроці і с його логічним продовженням (за Є.Козиною [24]).

Підсумкова таблиця для запису виявлених закономірностей ЧМІки погоди щомісяця; питання та завдання для спостережень •in рослинами, тваринами, працею людей у природі; завдання для перевірки народних прикмет.

Для оформлення класного календаря природи використо­вуються записи, сюжетні та фрагментні малюнки, умовні по-аначення тощо.

Ведення календаря природи може стати цікавою та корис­ною справою для дітей, якщо дотримуватись певних методич­них вимог:

1. Поетапність залучення учнів до ведення календаря природи:

1 клас — сумісні спостереження за погодою разом з учителем;

- знайомство з умовними позначками;

- фіксація спостережень 1 раз на тиждень (стан неба, тем­пература повітря (спекотно, тепло, холодно), наявність вітру, опади).

2 клас - ведення щоденних спостережень; збільшення умов­них позначок; вимірювання температури повітря;

3—4 клас - ведення календарів природи, створення про­ектів.

2. Мотивація учнів (учнів необхідно зацікавити цим видом діяльності, показати її значення, звертати увагу на цікаві сюр- призи від природи).

3. Перетворення ведення календаря природи на цікаву спільну справу.

4. Здійснювати систематичний контроль за результатами

діяльності учнів.

3.3. Робота у живому куточку Можна визначити цілу низку завдань, яку виконує на­явність живого куточка у класі:

• ознайомлення з об'єктами живої природи;

• розвиток пізнавального інтересу, спостережливості;

• екологічне виховання;

• трудове виховання;

• естетичне виховання;

Видами домашньої позаурочної роботи є домашні навчаль­но-пізнавальні завдання й завдання з природознавства на літо.

За ступінню пізнавальної активності учнів домашні зав­дання поділяють на:

-репродуктивні (читання підручника та відповіді на запи­тання; переказ прочитаного; виконання репродуктивних вправ у зошиті тощо);

• частково-пошукові (пошук відповідей на запитання у підручнику або додатковій літературі; відповіді на проблемні запитання через спостереження тощо);

• дослідні (виконання дослідів, дослідницьких проектів, проведення опитувань, створення моделей тощо);

• творчі (малювання, написання природничих казок, ви­конання творчих проектів тощо).

Під час планування домашніх завдань необхідно пам'ята­ти, що у 1 класі домашні завдання можуть бути тільки творчого характеру; у 2 класі - загальний обсяг домашніх завдань на 1 день не повинен перевищувати 1,5 години, а у 3-4 класах - 2 години.

Завдання з природознавства на літо найчастіше передбача­ють спостереження зарізними об'єктами (неживою природою; рослинами; тваринами; працею людей у природі тощо), дослід­ницьку роботу, перевірку народних прикмет.

Результатом виконаних завдань є щоденники спостере­жень, зібраний природний матеріал, малюнки тощо. Бажано, щоб зібраний протягом літа матеріал використовувався потім на уроках із природознавства протягом року.

3.2. Ведення календаря природи Програмою вивчення курсу „Я і Україна" передбачається ведення систематичних спостережень за сезонними змінами у неживій та живій природі та фіксація їх у календарі природи. Форма ведення календаря може бути як індивідуальною (у зо­шитах із друкованою основою), так і колективною (ведення за-гальнокласного календаря).

Зміст календаря природи утворює таблицю, в якій за допо­могою умовних позначок учень щоденно фіксує стан погоди;

- моральне виховання.

У живому куточку учні здійснюють такі види робіт:

1. Догляд за рослинами:

• розмноження кімнатних рослин;

• полив;

• витирання листків;

• обприскування, зріз сухих листків;

• пересаджування рослин. Полив.

Восени та взимку поливають повільніше, ніж восени та влітку. Поливати треба водою кімнатної температури, відстоя­ною протягом доби. Носик лійки тримати ближче до поверхні грунту. Поливати, якщо сухий верхній шар ґрунту. Води нали­ти стільки, щоб вона пройшла на піддон. Під час поливання не бризкати водою на листя, особливо на опушені. Рослини зі шкірястими листками поливати раз на тиждень.

Пересаджування.

Більшість рослин 1-2 рази на рік необхідно пересаджувати.

Рослину полити, перевернути горщик догори дном і, підтримуючи землю лівою рукою, правою зняти горщик. Зня­ти верхній та нижній шари ґрунту, загостреною паличкою про­чистити землю між коренями, зрізати ножем гнилі або пола­мані корінці.

Для пересаджування взяти чистий горщик, більший від по­переднього. На дно кладуть черепок, зверху насипають шар (2-3 см) річкового піску, потім шар зволоженої землесуміші. Після цього - рослину у центр горщика. 2 см залишити до краю гор­щика. Після пересаджування рослину полити та поставити на 6-7 днів у затінене місце.

Перевалка.

Корінь не пошкоджується. На дно кладуть дренаж, по кра­ях засипають поживним ґрунтом.

2. Догляд за тваринами (рибками, морськими свинками):

• годування;

• чищення клітки (допомога вчителеві).

3. Спостереження за рослинами та тваринами.

4. Дослідно-експериментальна робота з рослинами.

3.4. Робота на навчально-дослідній ділянці На навчально-дослідній ділянці учні вирощують:

• овочеві культури: однорічні (горох, помідори, огірки, ка-бпчки, редиску), дворічні (морква, буряк, капуста, петрушка), багаторічні (ревінь, щавель).

• квітково-декоративні рослини.

У процесі вирощування рослин учнями виконуються такі ииди робіт:

1. Підготовка ґрунту до посіву.

2. Планування грядок.

3. Посів насіння.

4. Висаджування розсади.

5. Полив.

6. Витирання листя.

7. Обприскування, зріз сухого листя.

8. Збір врожаю.

Паралельно з вирощуванням рослин на навчально-дослід­ній ділянці здійснюються:

• фенологічні спостереження;

• дослідно-практична робота.

Завдання дослідної роботи полягає в установленні впливу екологічних чинників на життя рослин та тварин, умов та прийомів впливу на врожай. Будь-який дослід буде заснований на порівнянні дослідної ділянки та контрольної.

До організації експериментальної роботи висуваються такі вимоги:

1) підбір рослин та насіння, рівних за якістю, для висадки на експериментальній та контрольній ділянках;

2) одночасність проведення робіт: однакові терміни, умови;

3) одночасне проведення на обох ділянках прополки, рих- лення, поливу та інших видів робіт;

4) якісне та кількісне вивчення впливу чинників на рослини; о) обов'язкове врахування умов зовнішнього середовища; 6) для отримання достовірних даних необхідно: при описі

відбирати одновікові та одночасно висаджені рослини; їх пара­метри мають відповідати біологічним особливостям виду; опис декоративних рослин необхідно проводити у період їх повного цвітіння.

3.5. Робота на географічному майданчику На географічному майданчику учнями виконуються такі види робіт:

• систематичні спостереження за висотою сонця за допомо­гою гномону;

• систематичні спостереження за погодою за допомогою встановлених приладів;

• орієнтування на місцевості за допомогою компасу;

• вимірювання снігового покрову;

• моделювання форм рельєфу.

Найбільш оптимальна форма роботи на географічному май­данчику - групова. Рекомендується організовувати роботу за чітко розробленими інструкціями та алгоритмами діяльності. Результати вимірювань фіксуються учнями у зошитах, а потім аналізуються на уроках.

4. ГІозакласна робота у процесі вивчення освітньої галузі „Людина і світ".

Під поза класною роботою у межах вивчення освітньої га­лузі „Людина і світ" розуміють організаційну та цілеспрямова­ну освітньо-виховну роботу учнів, пов'язану з вивченням даної дисципліни, у якій учні беруть участь добровільно (за Є.Кози­ною [24]).

Позакласна робота, організована у процесі вивчення освіт­ньої галузі „Людина і світ" може мати різноманітні форми:

1. Індивідуальні заняття (спостереження, досліди, експе- рименти, позакласне читання, підготовка оповідей, виготовлен- ня посібників тощо).

2. Групові заняття (гуртки, факультативи, клуби).

3. Масові заходи (конференції, ранки, свята, вікторини, конкурси тощо).

Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими уч­нями, які виявили інтерес до вивчення природознавства, або, навпаки, потребують додаткових занять через утруднення або відсутності мотивації до вивчення курсу. Завдання вчителя -вчасно виявити учнів, які потребують індивідуальної роботи. Розпочинати роботу необхідно на тому змісті і тих видах діяль-ігоечч, якими цікавиться дитина.

Найпоширенішою формою групової роботи є гурток. Гур­ток об'єднує 15—20 учнів. Робота гуртка може бути присвячена глибшому вивченню окремих тем або розділів навчальної про­грами, до яких школярі виявили інтерес. Заняття гуртку відбу­ваються 2 рази на місяць. Під час планування занять учитель обов'язково враховує інтереси та нахили дітей.

Разом з учителем діти у гуртку вибирають назву, розробля­ють емблему та девіз гуртка.

Перше засідання гуртка краще проводити на природі у формі екскурсії. У гуртковій роботі значна увага приділяється природоохоронним заходам, виготовленню засобів наочності, підготовці до масових позакласних заходів. На заняттях гуртка можуть також використовуватися такі види діяльності, як спо­стереження за природою, перегляд діафільмів, читання худож­ньої літератури природничого змісту, робота у живому кутку тощо.

Планування роботи гуртка можна здійснювати за такою схемою (табл. 13):

Таблиця 13

Схема оформлення плану гуртка

	Вид та місце занять	Зміст занять	Дата проведення	Хто проводиІЬ

Клубна робота подібна до гурткової, але відрізняється не-формальністю спілкування, різноманітністю форм роботи, варі­ативністю змісту занять. На заняттях клубу діти не тільки от­римують готові відповіді на запитання, а й учаться знаходити їх самостійно.

Засідання клубів може відбуватися за певною схемою:

- доповіді учнів про результати своїх спостережень та дос­ліджень;

- обговорення основної теми заняття;

- відповіді на окремі запитання, не пов'язані з головною темою заняття;

• проведення ігор, конкурсів, змагань;

• підведення підсумків;

• завдання до наступного засідання.