Перша допомога при нещасних випадках

В лабораторії бувають випадки, потребуючі невідкладної медичної допомоги, – порізи рук склом, опіки гарячими предметами, кислотами, лугами. В особливо серйозних випадках необхідно негайно звернутись до лікаря.

Для надання першої допомоги у лабораторії є аптечка. Основні правила першої допомоги зводяться до наступного:

1. При поранені склом видаліть скалки з рани, змажте краї рани розчином йоду і перев’яжіть бинтом.

2. При опіку рук та обличчя реактивом змийте реактив великою кількістю води, потім або розбавленою оцтовою кислотою (у випадку опіку лугом), або розчином соди (у разі опіку кислотою), а потім знову водою

3. При опіку гарячою рідиною або гарячим предметом опечене місце обробіть свіже виготовленим розчином перманганату калію, змажте опечене місце маззю від опіку або вазеліном. Можна також присипати опік содою або перебинтувати.

4. При хімічних опіках очей рясно промити очі водою, використовуючи ванночку для очей, а потім зверніться до лікаря.

Тема: класи неорганічних сполук

Усі хімічні речовини діляться на прості і складні. Прості складаються з одного і того ж елемента (H₂, O₂, Fe, Cu, і т.д.) ; складні – із двох і більше елементів (ZnO, NaCl, CaOHCl, NaHCO₃ і т.д.).

Прості діляться на метали і неметали. Складні на органічні і неорганічні. До класу неорганічних сполук відносяться оксиди, кислоти, гідроксиди і солі.

Оксиди.

Оксиди – складні речовини, до складу яких входять атоми двох елементів, один з яких – оксиген із ступенем окислення -2. Формула Э_xO_y.

Назва оксиду – складається так. Спочатку називаємо елемент, який утворює цей оксид, потім додаємо слово оксид: Na₂O - натрій оксид, BaO – барій оксид. Коли елемент утворює декілька оксидів, то в їх назві указують ступінь окислення елемента (римською цифрою в дужках). Наприклад: СО – вуглець оксид (ІІ), СО₂ – вуглець оксид (IV).

Класифікація: Оксиди бувають солеутворюючими (Na₂O, CaO, Fe₂O₃) і несолеутворюючими (CO, SiO, N₂O,NO). Солеутворюючи оксиди поділяються на основні, кислотні та амфотерні.

Основні – оксиди, гідрати яких є основи . Наприклад: (Na₂O, BaO, CuO). Їм відповідають гідроксиди: NaOH, Ba(OH)₂, Cu(OH)_2.

Кислотні – оксиди, гідрати яких є кислоти. Наприклад: СО, SO_3, P₂O₅, їм відповідають кислоти H₂CO₃, H₂SO₄, H₃PO₄.

Амфотерні (амфоліти) – оксиди, гідрати яких є основи або кислоти в залежності від рН середовища. Наприклад: ZnO, SnO, Al₂O₃. Їм відповідають гідроксиди Zn(OН)₂ , Sn(OН)₂ , Al(OН)₃ або кислоти H₂ZnO₂ , H₂SnO₂ , (HAlO₂ * H₂O).

Добування:

1. Окисленням простих або складних речовин:

2Mg + O₂ = 2MgO

2H₂S + 3O₂ = 2H₂O + 2SO₂

2. Розкладанням солей, основ:

CuSO₄ = CuO + SO₃

Ba(OH)₂ = BaO + H₂O

3. Витісненням леткого оксиду менш летким при високій температурі:

Na₂CO₃ + SiO₂ = Na₂SiO₃ + CO₂↑

4. Взаємодією кислот-окисників з металами і деякими неметалами:

Cu + 2H₂SO_{4 (конц)} = CuSO₄ + SO₂↑ + 2H₂O