- •Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Тема: класи неорганічних сполук
- •Оксиди.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Кислоти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Основи.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Амфоліти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Лабораторна робота № 1 Властивості основних класів неорганічних сполук.
- •Контрольні питання.
- •Тема: еквівалент та молярна маса еквіваленту
- •Лабораторна робота № 2. Визначення молярної маси еквіваленту металу (Mg, Al або Zn) методом витиснення Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Тема: будова атома. Періодичний закон і періодична система д.І.Менделєєва. І. Будова атома.
- •Іі. Періодичний закон та періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- •Правило написання електронних формул *.
- •Практична робота № 3 Електронна будова атома та періодична система елементів.
- •Контрольні питання.
- •Тема: хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Практичне заняття № 4 Хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Тема: хімічна термодинаміка та напрямок хімічних реакцій
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Лабораторна робота № 5 Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою.
- •Контрольні питання
- •Тема: швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота № 6 Кінетика хімічних реакцій.
- •Контрольні питання.
- •Тема: Концентрації розчинів. Приготування розчинів.
- •Лабораторна робота № 7 Приготування розчинів.
- •Контрольні питання
- •Тема: замерзання і кипіння розчинів неелектролітів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення молекулярної маси глюкози кріоскопічним методом.
- •Ход роботи.
- •Маса глюкози – m, г
- •Контрольні питання
- •Відповідь : 342 г/моль
- •Тема: електролітична дисоціація.
- •Лабораторна робота № 9 Властивості водних розчинів електролітів.
- •Контрольні питання
- •Тема: водневий показник середовища рН
- •Лабораторна робота № 10 вимірювання водневого показника середовища розчину нс1 електрохімічним методом.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: гідроліз солей
- •Лабораторна робота № 11 Гідроліз водних розчинів солей.
- •Контрольні питання
- •Тема: малорозчинні електроліти. Добуток розчинності.
- •Лабораторна робота № 12 Добуток розчинності
- •Контрольні питання
- •Тема: колоідні розчини
- •Лабораторна робота № 13 Отримання та властивості колоїдних розчинів.
- •Контрольні питання.
- •Задачі.
- •Тема: окисно-відновні реакції.
- •Методи складання рівнянь реакцій окислювання-відновлення.
- •Лабораторна робота № 14 Окисно-відновні реакції.
- •Контрольні питання
- •Тема: гальванічні процеси.
- •Контрольні питання
- •Тема: електроліз.
- •Лабораторна робота № 16 Електроліз водних розчинів електролітів
- •Контрольні питання.
- •Тема: комплексні сполуки
- •Лабораторна робота № 17 Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
Контрольні питання.
-
На які класи діляться неорганічні сполуки?
____________________________________________________________________
-
Які сполуки називаються оксидами, основами, кислотами, солями?
Оксиди_________________________________________________________________________________________________________________________________Основи_________________________________________________________________________________________________________________________________Кислоти_________________________________________________________________________________________________________________________________Солі____________________________________________________________________________________________________________________________________
-
Що таке амфоліти?
____________________________________________________________________
-
Класифікація оксидів, основ, кислот і солей.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема: еквівалент та молярна маса еквіваленту
Еквівалент (Е) – це дійсна або умовна частка речовини, яка може заміщати, приєднувати, звільняти або бути будь–яким іншим чином еквівалентна одному іону гідрогену у кислотно–основних або іонообмінних реакціях або одному електрону в окисно–відновних реакціях. Також, як молекула, атом або іон, еквівалент безрозмірний. Та також, як у випадку молекул, атомів або іонів, склад еквіваленту виражають за допомогою хімічних знаків та формул.
Хімічний еквівалент простої речовини знаходять з відношення його атомної маси до валентності. Наприклад,
Хімічні еквіваленти складних речовин розраховують таким чином:
Еквівалент оксиду = мольна маса оксиду__________________
число атомів елемента×валентність елемента
Наприклад,
Еквівалент гідроксиду = мольна маса гідроксиду
кислотність гідроксиду
Наприклад:
Еквівалент кислоти = мольна маса кислоти
основність кислоти
Наприклад,
Еквівалент солі = ________мольна маса солі__________
число атомів металу* валентність металу
Наприклад, .
Кількість речовин виміряють в молях. Один моль еквівалентів має стільки еквівалентів, скільки атомів міститься в 0,012 кг вуглецю–12. Маса моля еквівалентів називається молярною масою еквіваленту Ме.
Наприклад, молярні маси еквівалентів в розглянутих раніше реакціях дорівнюють:
Ме(ОН¯) = МОН¯ = 17 г/моль,
Ме(Са2+) = ½ МСа2+ = 20,04 г/моль і т.п.
Слід зупинитися на понятті об’єму моля еквівалентів газу. Як відомо, моль будь-якого газу при нормальних умовах займає об’єм, який дорівнює 22,4 л. Відповідно, для розрахунку об’єму моля еквівалентів газу необхідно знати число молей еквівалентів в одному молі газу. Наприклад, в реакції окислення гідрогену
½Н2 – е¯ = Н+ еквівалент газоподібного Гідрогену – це половина його молекули
Э(Н2 ) = ½ Н2. Тому один моль еквівалентів гідрогену займає при нормальних умовах об’єм 22, 4 л : 2 = 11,2 л.
Аналогічним чином можна показати, що об’єм одного моля еквівалентів Оксигену в реакції відновлення О2 + 4е¯ = 2О2– дорівнює 22, 4 л : 4 = 5,6 л.
Оскільки склад еквіваленту речовини залежить від реакції, то молярна маса еквіваленту однієї й тієї ж речовини може бути різною. Наприклад, молярна маса еквіваленту FeSO4 в реакції
FeSO4 + 2HCl = FeCl2 + H2SO4
дорівнює 75, 925 г/моль, а в реакції
2FeSO4 + Co(SO4)3 + Fe2(SO4)3 + 2CoSO4
дорівнює 151,85 г/моль, так як у першому випадку Э(FeSO4) = ½FeSO4, а в другому – Э(FeSO4) = FeSO4.
Закон еквівалентів: речовини реагують один з одним в еквівалентних співвідношеннях, тобто моль еквівалентів однієї речовини реагує з молем еквівалентів іншої речовини.
Наприклад, в реакції ½Zn + HCl = ½ZnCl2 + ½H2 один моль еквівалентів цинку (½ моль Zn) реагує з одним молем еквівалентів кислоти (1 моль HCl) з утворенням одного моля еквівалентів хлориду цинку (½ моль ZnCl2) та одного моля еквівалентів газоподібного гідрогену ( ½ моль Н2).
Закон еквівалентів для реакції
мА + пВ = АмВп,
яка протікає в розчині, можна записати наступним чином:
VANA =VBNB,
де VA та NB – об’єми реагуючих розчинів; NA та NB – їх нормальні концентрації.
Експериментальне визначення еквівалентів може бути проведене різноманітними методами:
1. Метод прямого визначення.
Знаходять масу елемента, яка з’єднується з 1,008 в.г. гідрогену чи з 8 в.ч. оксигену.
2. Аналітичний метод.
Еквівалент визначається за даними аналізу, коли відомий масовий склад сполуки даного елемента з іншим елементом, елемент якого невідомий.
3.Метод витіснення.
Цей метод застосовується до металів, які розчиняються у кислотах чи лугах з виділенням гідрогену.
4. Електрохімічний метод.
Хімічні еквіваленти елементів визначаються за допомогою закону Фарадея.