Хімічні властивості

Кислоти.

Кислоти – з позиції теорії електролітичної дисоціації це складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють тільки на катіони гідрогену і аніони кислотного залишку.

HCl → H⁺ + Cl^-

H₂SO₄→ H⁺+HSO

HSO→ H⁺+ SO

Кислоти бувають кисневовмісні (HNO₃, H₂SO₄, H₃PO₄) і безкисневі (HCl, HBr, H₂S).

По кількості атомів гідрогену в кислоті вони бувають одно-, двох-, трьох- і багатоосновні. Наприклад: HCl – одноосновна, H₂SO₄ – двохосновна, H₃PO₄ – трьохосновна.

Назва кисневовмісних кислот залежить від елементу, який утворює цю кислоту з додатком закінчення – на, коли ступінь окислення елемента відповідає номеру групи в періодичній системі H₂SO₄ – сірчана кислота, HNO₃ - нітратна.

По мірі зниження ступеня окислення суфікси змінюються у слідуючому порядку: - вата, - иста, - ватиста. Наприклад: HClO₄ – хлорна кислота, HClO₃ – хлорновата кислота, HClO₂ – хлориста кислота, HСlO – хлорноватиста кислота.

Коли елемент в одній і тій же ступені окислення утворює декілька кисневовмісних кислот, то до назви кислоти з меншим числом кисневих атомів добавляють приставку мета, з більшим – орто. HPO₃ – метафосфорна кислота, H₃PO₄ - ортофосфорна кислота.

Назва безкисневмісних кислот залежить від назви елемента, який утворює цю кислоту з додаванням закінчення “о” і додаванням слова “воднева”. HCl – хлорводнева, або соляна кислота, HBr - бромводнева.

Добування:

1. Взаємодією ангідридів з водою:

SO₃ + H₂O = H₂SO₄

2. Дією на неметали сильних окисників:

3P + 5HNO₃ + 2H₂O = 3H₃PO₄ + 5NO

3. Прямим синтезом з простих речовин:

H₂ + Cl₂ = 2HCl

4. Реакцією обміну між сіллю і менш леткою кислотою:

NaCl + H₂SO₄ = NaHSO₄ + HCl

Хімічні властивості

1. З основами:

H₂SO₄ + 2NaOH = Na₂SO₄ + 2H₂O

2. З металами:

Zn + 2HCl = ZnCl₂ + H₂

3. З солями:

H₂SO₄ + BaCl₂ = BaSO₄ + 2HCl

Основи.

Основи – з позиції теорії електролітичної дисоціації це складні речовини, які у водних розчинах дисоціюють тільки на аніони гідроксильних груп та катіони металів.

Наприклад: NaOH→ Na⁺ + OH^-

Ba(OH)₂→ BaOH⁺ + OH^-

BaOH⁺ → Ba⁺² + OH^-

Основи бувають розчинні і нерозчинні. Розчинні називаються ще лугами. По кількості гідроксильких груп основи бувають одно-, двох-, трьох- і багатокислотні. КОН – однокислотне, Са(ОН)₂ – двукислотне, Al(OH)₃ – трьохкислотне.

Назвва основ утворюється із назви металу в родовому відмінку і слова “гідроксид”: NaOH – натрій гідроксид, Са(ОН)₂ – кальцій гідроксид.

Коли метали мають переміну ступінь окислення, то в дужках позначають римською літерою ступень окислення металу в цій основі: Fe(OH)₂ – ферум гідроксид (ІІ), Fe(OH)₃ – ферум гідроксид (ІІІ).

Добування:

1. Взаємодією активних металів з водою:

2Na + 2H₂O = 2NaOH + H₂

2. Взаємодією оксидів з водою:

CaO + H₂O = Ca(OH)₂

3. Електролізом водних розчинів солей лужних металів:

2NaCl + 2 H₂O = 2NaOH + H₂ + Cl₂

4. Взаємодією лугів з солями:

CuSO₄ + 2NaOH = Cu(OH)₂ + Na₂SO₄

Хімічні властивості.

1. З кислотами:

2NaOH + H₂SO₄ = Na₂SO₄ + 2H₂O

2. З кислотними оксидами:

Ca(OH)₂ + SO₃ = CaSO₄ + H₂O

3. З амфотерними оксидами (для лугів):

2KOH + ZnO = K₂ZnO₂ + H₂O

4. З амфотерними металами (для лугів):

Zn + 2NaOH + 2H₂O = Na₂[Zn(OH)₄] + H₂

5. З солями (для лугів):

Ba(OH)₂ + Na₂SO₄ = BaSO₄ + 2NaOH

6. Термічне розкладення:

Ca(OH)₂ = CaO + H₂O