Контрольні питання.

1. Які системи називають дисперсними?

2. Чи є колоїдні розчини гомогенними системами?

3. Якими шляхами можна відрізнити колоїдний розчин від істинного?

4. Який склад міцели колоїду?

5. Опишіть оптичні, кінетичні і електричні властивості колоїдних розчинів.

6. Чим пояснюється стійкість колоїдних систем?

7. Способи отримання колоїдних розчинів.

8. Поясніть механізм коагуляції і седиментації колоїдних розчинів.

Задачі.

1. Складіть формулу міцели сульфіду кадмію, що був отриманий в надлишку сірководню. Який з вказаних електролітів має найбільшу коагулюючу здатність по відношенню до даного золю: NaCl, Na₃PO₄, CaCl₂?

2. До золю гідроксиду заліза (III) додано в роздільних сосудах однакові об’єми 0,1М розчинів КС1, K₂SO4 та К₃РО₄. В якому випадку коагуляція відбудеться раніше, в якому пізніше? Поясніть причину різної коагулюючої дії електролітів.

Тема: окисно-відновні реакції.

Всі хімічні реакції можна розділити на два типи.

До першого типу відносять реакції, які відбуваються без зміни ступеню окислення атомів, що входять до складу речовин. Наприклад,

Ag⁺¹N⁺⁵O₃^-2 = Ag⁺¹CI^-1 + Na⁺¹N⁺⁵O₃^-2

Ca⁺²C⁺⁴O₃^-2 = Ca⁺²O^-2 + C⁺⁴O₂^-2

Ступень окислювання кожного з атомів після реакції не змінилася.

До другого типу відносять реакції, що відбуваються із зміною ступіня окислення атомів одного або декількох елементів. Так, наприклад у реакціях:

Zn⁰ + 2H⁺¹CI^-1 = Zn⁺²CI₂^-1 + H₂⁰

Sn⁺²CI₂^-1 + 2Fe⁺³CI₃^-1 = Sn⁺⁴CI₄^-1 + 2Fe⁺²CI₂^-1

Цинк і гідроген у першій, олово і залізо в другій реакції змінюють ступень окислення.

Реакції, при яких змінюється ступені окислення атомів, молекул або іонів, які реагують, називаються окисно-відновними.

Щоб правильно скласти рівняння окисно-відновної реакції, розглянемо основні положення теорії окисно-відновних реакцій.

Процес віддачі електронів, що супроводжується підвищенням ступеня окиснення елементу, називається окисленням. Наприклад,

Fe⁰ - 2ē =Fe⁺³

H₂⁰ - 2ē = 2H⁺¹

Процес приєднання електронів, що супроводжується зниження ступеня окислення елементу, називається відновленням. Наприклад,

S⁰ + 2ē = S^-2

Cr⁺³ + ē = Cr⁺²

Отже, атоми, молекули або іони (Fe⁰, H₂⁰), що віддають електрони, називаються відновниками. Атоми, молекули або іони, що приймають електрони

(S⁰, Cr⁺³), називаються окислювачами.

Число електронів, що віддаються атомами, молекулами, іонами відновника дорівнює числу електронів, що приєднуються атомами, молекулами та іонами окислювача.

Число електронів, що зміщаються від одного атома або іона до другого, називається ступенем окислення елементу.

Ступень окислення це умовне поняття, що не відображає дійсного розподілу зарядів між атомами.

Ступень окислення елементу в простих речовинах дорівнює нулю (Н₂, О₂, Со, Ag, К).

Ступень окислення атома гідрогену (+1) за винятком гідридів металів, де вона дорівнює (-1). Наприклад,

Na⁺¹H^-1, K⁺¹H^-1, Ca⁺²H₂^-1 і т.д.

Ступень окислення оксигену у більшості випадків дорівнює (-2), за винятком перекисних сполук (Н₂⁺¹О₂^-1 і Na₂⁺¹O₂^-1), де він дорівнює (-1), і фторид оксигену O⁺²F₂^-1, у якому ступень окислення дорівнює (+2).

У сполуках алгебраїчна сума ступенів окислювання дорівнює нулю. Наприклад, H₂⁺¹S⁺⁶O₄^-2.

Для визначення ступеня окислення елементів у сполуках можна користуватися числовими величинами електронегативності елементів. Нам вже відомо, що електрони зміщаються в хімічній сполуці від елементу з меншою електронегативністю до елементу з більшою електронегативністю. Так, наприклад, у РІ₃ загальні електрони зміщаються від фосфору до йоду, тому ступень окислення фосфору дорівнює +3, а йоду –1. У нітриді йоду NI₃ ступень окислення нітрогену і йоду дорівнює –3 і +1, оскільки електронегативність нітрогену більш, ніж електронегативність йоду.