- •Загальні правила виконання лабораторних робіт
- •Правила техніки безпеки
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •Тема: класи неорганічних сполук
- •Оксиди.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Кислоти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості
- •Основи.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Амфоліти.
- •Добування:
- •Хімічні властивості.
- •Лабораторна робота № 1 Властивості основних класів неорганічних сполук.
- •Контрольні питання.
- •Тема: еквівалент та молярна маса еквіваленту
- •Лабораторна робота № 2. Визначення молярної маси еквіваленту металу (Mg, Al або Zn) методом витиснення Гідрогену.
- •Контрольні питання
- •Тема: будова атома. Періодичний закон і періодична система д.І.Менделєєва. І. Будова атома.
- •Іі. Періодичний закон та періодична система елементів д.І.Менделєєва.
- •Правило написання електронних формул *.
- •Практична робота № 3 Електронна будова атома та періодична система елементів.
- •Контрольні питання.
- •Тема: хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Практичне заняття № 4 Хімічний зв’язок і будова молекул.
- •Результати оформлення роботи
- •Контрольні питання
- •Тема: хімічна термодинаміка та напрямок хімічних реакцій
- •Фактори, що визначають напрямок хімічних реакцій.
- •Лабораторна робота № 5 Визначення теплоти нейтралізації сильної кислоти сильною основою.
- •Контрольні питання
- •Тема: швидкість хімічних реакцій
- •Лабораторна робота № 6 Кінетика хімічних реакцій.
- •Контрольні питання.
- •Тема: Концентрації розчинів. Приготування розчинів.
- •Лабораторна робота № 7 Приготування розчинів.
- •Контрольні питання
- •Тема: замерзання і кипіння розчинів неелектролітів
- •Лабораторна робота № 8 Визначення молекулярної маси глюкози кріоскопічним методом.
- •Ход роботи.
- •Маса глюкози – m, г
- •Контрольні питання
- •Відповідь : 342 г/моль
- •Тема: електролітична дисоціація.
- •Лабораторна робота № 9 Властивості водних розчинів електролітів.
- •Контрольні питання
- •Тема: водневий показник середовища рН
- •Лабораторна робота № 10 вимірювання водневого показника середовища розчину нс1 електрохімічним методом.
- •Ход роботи.
- •Контрольні питання
- •Тема: гідроліз солей
- •Лабораторна робота № 11 Гідроліз водних розчинів солей.
- •Контрольні питання
- •Тема: малорозчинні електроліти. Добуток розчинності.
- •Лабораторна робота № 12 Добуток розчинності
- •Контрольні питання
- •Тема: колоідні розчини
- •Лабораторна робота № 13 Отримання та властивості колоїдних розчинів.
- •Контрольні питання.
- •Задачі.
- •Тема: окисно-відновні реакції.
- •Методи складання рівнянь реакцій окислювання-відновлення.
- •Лабораторна робота № 14 Окисно-відновні реакції.
- •Контрольні питання
- •Тема: гальванічні процеси.
- •Контрольні питання
- •Тема: електроліз.
- •Лабораторна робота № 16 Електроліз водних розчинів електролітів
- •Контрольні питання.
- •Тема: комплексні сполуки
- •Лабораторна робота № 17 Комплексні сполуки та їх властивості.
- •Контрольні питання
Контрольні питання
-
Що називають еквівалентом речовини?
______________________________________________________________________
______________________________________________________________________
-
Що називається еквівалентною масою?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________
-
Сформулювати закон еквівалентів та написати математичне його визначення.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
-
Що таке моль еквівалентів та молярна маса еквівалентів?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
-
Якими методами можливо визначити еквіваленти елементів?
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема: будова атома. Періодичний закон і періодична система д.І.Менделєєва. І. Будова атома.
До кінця ХІХ ст., в хімії панувало уявлення, що атом це найменша частинка простої речовини, що він неподільний. Відкриття катодних променів та явище радіоактивності показало, що атом має складну будову.
Після дослідів з α частинками Е.Резерфорд запропонував одну з перших моделей будови атома – планетарну. Будучи недостатньо науковою вона не могла відповісти на питання щодо стабільності атома та природи лінійних спектрів газів.
Створення квантової теорії М.Планка дало змогу Н.Бору сформулювати основні положення своєї теорії у вигляді постулатів. Але й ця теорія була досить недосконалою, так як не могла з’ясувати місце знаходження електрона при переході з одного квантового рівня на інший, та її застосування було обмежено лише атомом Гідрогену.
20 роки ХХ ст. дали новий поштовх для розвитку теорії будови атомів. Завдяки роботам Де-Бройля, Е.Шредінгера, В.Гейзенберга та ін. було розроблено основи хвильової теорії про подвійну корпускулярно-хвильову природу світла; Де-Бройлем було виведено основне рівняння хвильової механіки: . З цього рівняння випливає, що частинки з масою m, яка рухається з швидкістю , відповідає хвиля довжиною λ. Це рівняння можна використовувати для характеристики руху не лише фотону, але й інших матеріальних частинок: електрона, протона, нейтрона та ін.. Отже електрон є одночасно частинкою і хвилею. У 1925р. В.Гейзенберг запропонував принцип невизначеності, згідно з яким неможна одночасно становити місце перебування електрона у просторі, його швидкість, імпульс. Все це дало змогу сформулювати сучасну модель будови атома:
1. Основується на корпускулярно-хвильовій природі електрона.
2. Розглядає ймовірність знаходження електрона у просторі навколо ядра.
3. Електронна густина нерівномірно розподілена навколо ядра.
4. Атомна орбіталь – простір навколо ядра, де вірогідність знаходження електрона 90%.
5. Атомне ядро
нейтрони протони
n01 р+1
Ar = Z + N , де Z – кількість протонів,
N – кількість нейтронів.
Ядро заряджено позитивно, а електрони заряджені негативно. Атом в цілому електронейтральний завдяки взаємній компенсації зарядів.
Ізотопи – атоми з однаковим зарядом ядра, але різною масою.
4018Ar і 39 18 Ar ; 11H , 21D, 31 Т.
Ізобари – атоми з однаковою масою, але різними зарядами.
4018 Ar і 4019К.
Стан електронів в атомі характеризується набором певних характеристик – квантових чисел. Всього виділяють чотири квантових числа: n, l, m, s. Щоб з’ясувати суть квантових чисел треба зрозуміти, що всі ці числа характеризують електрони на різних енергетичних рівнях в атомі.
Рівні
N = 1 2 3 4
+
ядро
підрівні s s p s p d s p d f
L = 0 0 1 0 1 2 0 1 2 3
орбіталі
m = ↑↓
↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓
↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑↓ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑
s = ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑ ↑
Кожний рівень складається з підрівнів, а кожен підрівень з орбіталей, на
яких і знаходяться електрони.
N – головне квантове число; приймає значення від 1 до ∞ і характеризує енергію електрона в атомі або на рівні та розмір електронної хмари.
Енергетичні рівні з різним значенням (N) прийнято позначати великими латинськими літерами.
n = 1 2 3 4 5 6 7
рівні К L M N O P Q
якщо n = 3, це означає, що електрон знаходиться на 3 рівні. По значенню (n) можна визначити максимальну кількість електронів на рівні:
N = 2 n2
L – орбітальне квантове число характеризує енергію електрона на підрівні та форму електронної орбіталі.
Приймає значення від 0 до (n - 1), кожному значенню L відповідає певний підрівень.
L = 0 1 2 3
підрівень s р d f
Якщо L = 3, це означає, що електрон знаходиться на f- підрівні. Кількість підрівнів дорівнює номеру рівня – s, р і т.д. (див. схему). Кількість електронів на підрівні розраховується за формулою: N = 2(2l + 1) звідси Nе (s) = 2; Nе (р) = 6; Nе (d) = 10; Nе (f) = 14.
m – магнітне квантове число характеризує орієнтацію орбіталів у просторі. Воно визначає кількість орбіталей в одному й тому електронному рівні і розраховується по формулі (2L + 1).
m = 0 -1,0,1 -2,-1,0,+1,+2 -3,-2,-1,0,+1,+2,+3
Кількість 1-s 3-р 5-d 7-f
орбіталей
S - спінове квантове число характеризує оберт електрона навколо власної осі. Значення +½ і -½ .
↑↓
Заповнення енергетичних рівнів у не збуджених атомах відбувається згідно з принципом найменшої енергії: найбільш стійким станом електронів в атомі відповідає мінімальна із можливих його енергій. Тому спочатку заповнюються рівні з найменшою енергією. Зміст енергії електрона визначається
Правилом В.М.Клечковського:
-
заповнення електронних шарів йде у напрямку збільшення сум головного і орбітального квантових чисел (n + l).
Звідси зрозуміло, чому зразу заповнюється 4s підрівень, а потім 3d тобто:
для 4s (n + l = 4), а для 3d (n + l = 5), якщо сума однакова , то спочатку йде заповнення підрівня з найменшим значенням (n).
При заповненні електронних рівнів крім правила Клечковського використовують принцип Паулі і правило Хунда.
Принцип Паулі: в атомі не може бути двох електронів з однаковим значенням всіх чотирьох квантових чисел.
Це означає, що на одній орбіталі може бути більш 2-х електронів для яких значення n, m, l однакові, а спіни антипаралельні
-
↑↓
Правило Хунда: при заповненні енергетичних підрівнів електрони розташовуються так, щоб їх сумарний спін був максимальний.
↑↓ ↑↓ Не вірно
↑↓ ↑ ↑ вірно