Теорія морального розвитку л. Кольберга

Л. Кольберг критикував Ж. Піаже за перебільшену увагу до інтелекту, у результаті чого всі інші сторони розвитку (емоційно-вольова сфера, особистість) залишаються осторонь. Він порушив питання — які пізнавальні схеми, структури, правила описують такі явища, як брехня (вона з'являється в дітей у певному віці і має свої етапи розвитку), страх (також вікове явище), злодійство (притаманне кожному в дитячому віці). Намагаючись відповісти на ці питання, Л. Кольберг знайшов ряд цікавих фактів у дитячому розвитку, що дозволило йому побудувати теорію морального розвитку дитини.

Як критерії поділу розвитку на етапи Л. Кольберг бере 3 види орієнтації, які утворюють ієрархію: 1) орієнтацію на авторитети, 2) орієнтацію на звичаї і 3) орієнтацію на принципи.

Розвиваючи висунуту Ж. Піаже і підтриману Л. С. Виготським ідею, що розвиток моральної свідомості дитини йде паралельно розумовому розвитку, Л. Кольберг виділяє кілька фаз, кожна з яких відповідає певному рівню моральної свідомості.

Доморальному (передконвенційному) рівню відповідають 1стадія — дитина слухається, щоб уникнути покарання, і 2стадія — дитина керується егоїстичними міркуваннями взаємної вигоди — слухняність в обмін на конкретні блага і заохочення.

«Конвенційній моралі» відповідають 3 стадія — модель «гарної дитини», яка мотивована бажанням схвалення з боку значимих інших і соромом перед їх осудом, і 4стадія — установка на підтримку встановленого порядку соціальної справедливості і фіксованих правил (добре те, що відповідає правилам).

«Автономна мораль» переносить моральне вирішення всередину особистості. Вона відкривається стадією 5А — людина усвідомлює відносність і умовність моральних правил і вимагає їх логічного обґрунтування, вбачаючи таке в ідеї корисності. Потім йде стадія 5В — релятивізм змінюється визнанням існування деякого вищого закону, що відповідає інтересам більшості.

Лише після цього — 6 стадія — формуються стійкі моральні принципи, дотримання яких забезпечується власною совістю безвідносно до зовнішніх обставин і розумових розумінь.

Кольберг відзначає, що багато з людей так і не переходять на четверту стадію морального розвитку, а шостої стадії досягають тільки 10 % людей старше 16 літнього віку.

В останніх роботах Л. Кольберг порушує питання про існування ще 7-ї, вищої стадії, коли моральні цінності виводяться з більш загальних філософських постулатів; однак цієї стадії досягають, за його словами, лише деякі люди

Як ми бачимо, кожна наступна стадія ґрунтується на попередній, перетворює її і вміщує в себе, а також готує нові підходи і критерії для вироблення моральних суджень.

Люди в будь-якому культурному середовищі, згідно Кольбергу, проходять усі ці стадії в одному порядку. Розходження полягає лише у швидкості проходження й у тому, наскільки далеко вони просуваються в рамках тієї чи іншої стадії.

Кольберг вважав, що підсумок морального розвитку досягається до 25 років.

Таким чином, розглянуті концепції, простежують когнітивний розвиток людини до підліткового віку, стверджуючи, що в цьому віці дана функція досягає рівня зрілості й далі йде плато в її розвитку. Однак інтелектуальний розвиток триває й змінюється протягом усього життєвого циклу. На жаль, даних про інтелектуальні особливості дорослої людини поки що небагато.