- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
Центральною проблемою вікової і диференційної психології, яке несе на собі методологічне навантаження, є питання про рушійні сили психічного розвитку людини.
Щодо рушійних сил психічного розвитку існує кілька поглядів. Це теорії преформізму, теорії «чистої дошки», теорії конвергенції двох факторів.
Теорії преформізму1
У руслі даного кола теорій міркують у такий спосіб: розвиток визначається спадковими задатками і розглядається як поступове їх розгортання. Зміна періодів розвитку, порядок появи тих чи інших психічних процесів і властивостей, їх рівень визначені спадково. Теорія преформізму, за словами Д.Б. Ельконіна, зводить весь психічний розвиток до росту, до кількісної зміни вже наявних властивостей і тим самим заперечує розвиток як появи нових якостей.
Ось типова думка. «І що це за дитина така, — думає вихователь, дивлячись на Дмитрика, хлопчика шести років. — Нічого не хоче робити. Заважає іншим. Що я тільки не робила. Ніяких змін. Так, чого чекати? У нього і батьки такі. Це в них спадкове: бездушне ставлення до інших людей і відсутність розуму». У даному випадку явно просліджується схильність вихователя в інтерпретації поведінки дитини спиратися на положення теорії преформізму.
Як показує історія розвитку психології, подолання біологічного підходу до розвитку людини відбувається дуже повільно і не переборено. Концепції Ст. Хола, А. Гезелла, Л. Термена відносяться до даної групи теорій.
Теорія «чистої дошки»
Ця теорія стверджує, що дитина в момент народження є «чистою дошкою» — tabula rassa. Під впливом зовнішніх умов у неї поступово виникають усі психічні якості, властиві людині.
До цього кола теорій відносять, наприклад, концепцію біхевіоризму, що не заперечує присутності спадковості, але вирішальної ролі в розвитку психіки їй не відводить.
Порівнюючи між собою два, здавалося б, принципово різні підходи до питання про рушійні сили психічного розвитку дитини, Д.Б. Ельконін пише, що ці дві теоретичні концепції на перший погляд здаються протилежними, тому що одна шукає рушійні сили психічного розвитку в спадковості, а інша — у зовнішньому середовищі. Однак вони дуже подібні, тому що обидві розглядали людину як пасивний об'єкт зовнішніх впливів.
Теорія конвергенції двох факторів
В. Штерн, запропонувавши теорію конвергенції двох факторів, спробував зняти однобічність кожної з попередніх теорій. Відповідно до цієї теорії, процес психічного розвитку визначається взаємодією спадковості і середовища. Однак з'єднання в одній теорії основних положень двох інших помилкових теорій, за словами Д.Б. Ельконін , не може привести до більш правильного розуміння процесів психічного розвитку дитини.
Л.С. Виготський і Д.Б.Ельконін про рушійні сили розвитку
Розвиток — це процес формування людини. Віно відбувається шляхом виникнення на кожній стадії розвитку нових якостей, специфічних для людини, підготовлених усім попереднім ходом розвитку дитини, але не містяться в готовому виді на більш ранніх ступінях. За Л.С. Виготським, рушійною силою психічного розвитку виступає навчання.
Свою власну позицію з даного питання Д.Б. Ельконін формулює так: діти, незалежно від конкретних соціально-економічних умов, у яких вони народилися, володіють до моменту народження однаковими загальнолюдськими особливостями, які складають основу всього подальшого психічного розвитку й забезпечують досягнення такого його рівня, який потрібний конкретним суспільно-історичним умовам життя суспільства. Діти, які ростуть у суспільствах відносно низького рівня соціально-економічного розвитку, не досягають іноді рівня розвитку психіки, властивого дітям, які виховуються в умовах високорозвиненого в соціально-економічному відношенні суспільства. Це відбувається тому, що рівень вимог, пропонованих суспільством, у якому вони живуть, є низьким.
Але дитина не пасивно пристосовується до навколишнього світу, а активно привласнює собі всі досягнення людства, опановує ними. Конкретними ж носіями всього того, чим повинна опанувати дитина в житті, є дорослі. Діяльність дитини стосовно оточуючої дійсності завжди опосередкована взаєминами дитини і дорослих. Так у психологію ввійшла категорія «діяльність».