- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
4. Розвиток говоріння й розуміння мови
На 10-12-й день у дитини з'являється реакція на звуки людського голосу. На 2-му міс. звук голосу, музичні звуки (наприклад, скрипки) можуть викликати навіть гальмування харчового і рухового рефлексів: дитина завмирає, почувши голос матері.
На 4-му міс. дитина не тільки чує звуки, але і може локалізувати їх у просторі: повертає очі і голову вбік звуку.
Після 4-5 міс. виробляється реакція диференціювання звуків: дитина розрізняє голоси близьких людей. В другій половині першого року життя ця диференціювання стає більш тонким і точним: дитина розрізняє інтонації, з якими до неї звертається дорослий. У 7-9-місячних дітей можна спостерігати чітко різну реакцію на веселу і сумну музику, на різний темп і ритм.
У другому півріччі інтенсивно розвивається розуміння дитиною мови навколишніх дорослих, тому в цей час треба створювати спеціальні умови для такого розуміння. До цього мова вже була включена у догляд за дитиною, була своєрідним супроводом взаємодії дорослого з дитиною. Значення звертання дорослого надзвичайно велике: дитина прислухається до мови, розуміє її загальний емоційний тон, а пізніше — виділяє в ній окремі слова. Тому на етапі домовленнєвого спілкування, формується особливе ставлення до звуків мови внаслідок їх нерозривного зв'язку з дорослим.
Особливий інтерес як передумови майбутнього розвитку мови мають вокалізації. Спочатку вони короткі, а пізніше співучі звуки, у яких виражається стан дитини, починаючи від захвату, радості, задоволення (зойки, скиглення) до напруженого зосередження (гукання). Вокалізації дитин — домовленнєві, хоча деякі можуть нагадувати знайомі слова. Так, дитина може белькотати «дя-дя», але цей звукокомплекс не відрізняється фіксованим звучанням, не має предметної співвіднесеності і не несе номінативного навантаження — дитина ще не називає брата одного з батьків. Вокалізації часто виникають як супровід активних дій дитини, служать головним чином голосовим акомпанементом предметних дій. До кінця 1-го року вокалізації використовуються для спілкування з дорослими з метою утримати їх біля себе.
Слухання мови дорослих і вокалізації М. І. Лисіна назвала голосовим спілкуванням — особливим різновидом особистісного і ділового ситуативного спілкування. При розвитку голосового спілкування формується мовленнєвий слух і відпрацьовуються мовні артикуляції. Дитина виділяє словесну мову з усіх інших звуків і більш емоційно реагує на неї.
Розвиток мовленнєвого слуху йде по шляху збільшення вибірковості до мовних звуків. Це перша ступінь мовленнєвого розвитку.
До кінця першого року життя в дітей спостерігається поглиблення аналізу самих мовних звуків: виділяються два різних параметри — тембровий і тональний. Для мовних звуків головними утворюючими і константами є специфічні тембри. Мовний слух європейця — слух у своїй основі тембровий.
У другому півріччі дитина переходить до більш складної взаємодії з дорослим, тому з'являються і нові засоби комунікації. Таким засобом стає мова, спочатку пасивна (розуміння), потім активна (говоріння).
М. Л. Фігурин і М. П. Денисова спробували описати етапи розвитку говоріння: 1) етап гуління, 2) етап лепетного говоріння, 3) етап появи перших псевдослів, слів-речень.
На першому році дитина може активно використовувати (після 10 міс.) від 1-5 до 7-16 слів. Перші слова Д. Б. Ельконін вважав одним зі свідчень переходу дитини від немовляти до раннього дитинства. Перші слова чудові ще і тим, що дитина, вживаючи їх, робить найбільше за змістом, найважливіше для її подальшого розвитку відкриття: вона довідується, що всяка річ, взагалі все має своє ім'я. Точніше кажучи, з цього моменту їй відкривається зв'язок між знаком і значенням, починає розвиватися знаково-символічна функція свідомості.
Перші слова називаються псевдословами, які відрізняються такими особливостями: 1) слова, не схожі на слова дорослих; 2) дитячі слова характеризуються багатозначністю, так, «ака» може позначати цукерки, ягоди, фішки мозаїки; «ука» може означати ціле речення «Качки плавають у воді» і т.д.
Виходячи з зазначених особливостей, дитячу мову цього періоду називають автономною. У цей час спілкування виявляється можливим тільки між дитиною і тими людьми, що розуміють значення слів дитини у конкретній ситуації, коли предмет знаходиться перед очима.
Автономна дитяча мова — необхідний період у мовленнєвому розвитку кожної нормальної дитини. По ній можна навіть провести ранню психологічну діагностику рівня мовленнєвого розвитку. Наприклад, недорозвинення дитини часто проявляється в зміні періоду автономної мови. Для нормальної дитини автономна мова завжди є мостом, по якому дитина переходить від безмовного періоду до мовленнєвого. Початок і кінець автономної мови знаменують собою початок і кінець кризи першого року життя.