- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
Вікова психологія є фундаментальною теоретичною дисципліною, але отримані в ній знання і вироблені методи використовуються в прикладних сферах. Л. Монтада пропонує виділяти 6 основних практичних завдань, які відносяться до сфери застосування вікової психології на практиці1 .
1. Орієнтація в життєвому шляху. Це завдання припускає відповідь на питання «що маємо?», тобто визначення рівня розвитку. Послідовність вікових змін розвитку є класичним питанням вікової психології. На цій основі вибудовуються статистичні вікові норми розвитку, завдяки яким можна дати загальну оцінку ходу розвитку як в індивідуальних випадках, так і стосовно різних навчальних і виховних питань. Так, наприклад, знаючи, які задачі самостійно вирішують діти семи років, можна визначити, чи знаходиться конкретна дитина нижче чи вище рівня норми. Одночасно можна визначити, чи відповідають навчальні і виховні вимоги даній віковій нормі.
2. Визначення умов розвитку. Ця завдання припускає відповідь на питання «як це виникло?», тобто які причини й умови, призвели до даного рівня розвитку. Пояснювальні моделі вікової психології орієнтовані, насамперед, на аналіз онтогенезу властивостей особистості і його порушень з урахуванням середовища, взаємодії з вихователями, особливих подій, а також — як ідеальний випадок — взаємодії всіх цих перемінних. При цьому психологів цікавлять не стільки короткочасні, скільки довгострокові впливи факторів розвитку. Знання умов дозволяє затримати порушення розвитку (профілактика) і прийняти відповідні рішення для оптимізації ходу розвитку. Особливе значення для одержання необхідного ефекту має визначення відповідності умов розвитку наявному рівню розвитку індивіда.
3. Прогноз стабільності і мінливості властивостей особистості. Дане завдання припускає відповідь на питання «що буде, якщо..?», тобто прогноз не тільки ходу розвитку, але й розпочатих мір утручання. Багато заходів у практиці навчальної і виховної роботи —явно чи неявно — припускають прогноз подальшого розвитку. Так, наприклад, право турботи про дитину після розлучення батьків зберігається за матір'ю тільки в тому випадку, якщо вважається, що так буде найкраще для подальшого розвитку дитини. Щоб робити такі прогнози, необхідні знання про стабільність чи нестабільність властивостей особистості й умов розвитку як самої особистості, так і особистості в групі.
4. Пояснення цілей розвитку і корекції. Ця завдання припускає відповідь на питання «як повинно бути?», тобто визначає, що є можливим, реальним, а що повинно бути виключене. Як емпірична наука, вікова психологія, на відміну від педагогіки, нейтральна стосовно соціального замовлення, суспільній і особистій думці. Тому вона здатна і зобов'язана їм протистояти, якщо це суперечить фактам і закономірностям розвитку індивіда. Разом з тим, вона виконує функцію обґрунтування тих чи інших пропозицій і проектів, якщо вони узгоджуються з її знаннями. І нарешті, вона виступає ініціатором корекції вже прийнятих рішень, якщо дослідження показують їх необґрунтованість.
5. Планування корекційних заходів. Це завдання припускає відповідь на питання «як можуть бути досягнуті цілі?», тобто, що потрібно зробити, щоб одержати від втручання очікуваний ефект. Отже, корекціні заходи потрібні тільки в тому випадку, якщо не досягнуті поставлені цілі розвитку, якщо умови розвитку ведуть до небажаного його ходу.
6. Оцінка корекції розвитку. Ця завдання припускає відповідь на питання «до чого це привело?», тобто, що дали корекційні заходи. Сучасна вікова психологія утримується від швидкої оцінки ефективності тих чи інших корекційних впливів. Вона вважає, що оцінка може бути отримана тільки в результаті тривалого спостереження за індивідом, у ході якого повинні бути встановлені як позитивний ефект, так і побічні впливи. Вважається також, що оцінка ефективності багато в чому визначається тією науковою парадигмою, якої дотримується психолог.