- •2. Зв'язок вікової психології з іншими науками
- •3. Вікова психологія: зв’язок теорії і практики
- •4. Специфіка організації досліджень у віковій психології
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Лекція 2. Вік і розвиток як центральні поняття вікової психології
- •1. Поняття віку у віковій психології
- •2. Поняття розвитку
- •3. Проблема рушійних сил психічного розвитку людини
- •Теорія «чистої дошки»
- •Теорія конвергенції двох факторів
- •Дайте відповіді на наступні питання.
- •Розділ 2. Теорії психічного розвитку Лекція 3. Ендогенний і екзогенний напрямки у трактуванні психічного розвитку
- •1. Ендогенний напрямок
- •2. Екзогенний напрямок
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 4. Психоаналітичний напрямок у трактуванні розвитку
- •1. Формування дитячого психоаналізу. Розвиток концепції 3. Фрейда в роботах а. Фрейд
- •2. Епігенетична теорія життєвого шляху особистості е. Еріксона
- •Дайте відповіді на наступні питання і виконайте завдання.
- •Лекція 5. Когнітивний напрямок у психології розвитку
- •1. Теорія ж. Піаже
- •Теорія морального розвитку л. Кольберга
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 6. Культурно-історичний напрямок у психології розвитку
- •1. Культурно історична концепція л.С. Виготського
- •2. Поняття віку в концепції о.М.Леонтьєва
- •3. Концепція д. Б. Ельконіна.
- •4. Теорія розвитку особистості л. І. Божович
- •6. Екологічні теорії психічного розвитку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Розділ 3. Психічний розвиток людини на різних вікових етапах Лекція 7. Пренатальний розвиток і народження
- •1. Пренатальний розвиток
- •2. Розвиток нервової системи в перинатальний період
- •3. Психологічний аспект народження.
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 8. Новонародженість
- •1. Особливості новонародженості як критичного періоду
- •2. Психофізичні особливості новонародженості. Рефлекси і їх значення.
- •3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 9. Немовлячий період
- •1. Загальпсихологічна характеристика дитинства. Границі віку.
- •2. «Комплекс пожвавлення» і його значення.
- •3. Розвиток моторики і сенсорики дитини в немовлячому віці.
- •4. Розвиток говоріння й розуміння мови
- •4. Основні новоутворення віку. Розвиток форм спілкування дитини. Госпіталізм.
- •6. Розвиток емоційної сфери
- •7. Індивідуальні варіанти розвитку
- •8. Криза першого року життя
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 10. Період раннього дитинства
- •1. Соціальна ситуація розвитку й основні новоутворення раннього дитинства
- •2. Предметна й знарядійна діяльність.
- •3. Мовленнєвий розвиток.
- •4. Когнітивний розвиток
- •Розвиток символічної функції свідомості
- •4. Початок ігрової діяльності
- •5. Розвиток самосвідомості
- •6. Розвиток спілкування
- •7. Криза 3 років
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 11. Дошкільний вік
- •1. Зміна соціальної ситуації розвитку протягом дошкільного дитинства.
- •2. Гра й інші види діяльності
- •3. Розвиток інших видів діяльності
- •4. Спілкування з дорослими й однолітками
- •5. Когнітивний розвиток
- •6. Розвиток особистості дошкільника
- •7. Розвиток самосвідомості
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 12. Криза 6-7 років і психологічна готовність до школи
- •1. Криза 6—7 років: симптоматика, новоутворення, причини появи, особливості перебігу, будова
- •2. Психологічна готовність до школи
- •Дайте відповіді на наступні питання
- •Лекція 13. Молодший шкільний вік
- •1. Загальні умови розвитку в молодшому шкільному віці.
- •2. Становлення мотивації до навчання і формування навчальної діяльності як провідної.
- •3. Когнітивний розвиток молодшого школяра.
- •4. Розвиток особистості молодшого школяра. Формування мотиваційно-потребнісної сфери
- •5. Соціальне життя в молодшому шкільному віці: спілкування з вчителем і однолітками.
- •Лекція 14. Підлітковий вік
- •1. Загально-психологічна характеристика отроцтва. Діалектика «дитячого» й «дорослого» в отроцтві. Зони розвитку й завдання вікового етапу.
- •2. Новоутворення у підлітковому віці
- •3. Характеристика провідних діяльностей підлітка
- •4. Розвиток пізнавальної сфери. Формування елементів теоретичного мислення й системи інтелектуальних (професійно орієнтованих) інтересів.
- •5. Фізичний образ я. Психосексуальний розвиток
- •6. Становленням «я»-ідентичності
- •Лекція 15. Юнацький вік
- •2. Провідна діяльність у юнацькому віці
- •3. Соціалізація і спілкування
- •4. Розвиток когнітивної сфери
- •5. Розвиток особистості
- •Лекція 16. Молодість
- •1. Молодість як соціально-історична категорія. Границі віку.
- •3. Соціальна активність у молодості. Любов, шлюб, створення родини. Професійне самовизначення й знаходження нового соціального статусу.
- •Лекція 17. Дорослість (зрілість)
- •1. Загально-психологічна характеристика дорослості. Границі віку. Акмеологія.
- •2. Проблеми переходів від віку до віку. Криза дорослості.
- •3. Розвиток особистості
- •4. Професійна саморелізація
- •1. Загальна характеристика періоду старіння й старості. Границі й стадії віку.
- •2. Біологічні аспекти геронтогенезу. Психологічне переживання старіння й старості.
- •4. Зміни у функціонуванні психічних функцій
- •5. Зміна структури соціальної активності в старості.
- •6. Проблема самотності. Особистісні новоутворення в старості. Зміни в структурі мотивації. Зміни часової перспективи.
3. Центральне новоутворення віку. Інші новоутворення новонародженості. Границі віку
Поведінка новонародженої дитини фрагментарно, складається з невеликого числа недосконалих і ізольованих рефлексів (пошук ротом і смоктання, схоплювання, випадкові погляди на близькі предмети і т.п.). Рефлекси включаються і виключаються швидко, автоматично і ніяк не контролюються довільно. Тільки поступово завдяки повторенню реакції стануть більш надійними і скоординованими (піднесення кулачка до рота, сморктання кулачка). Немовля діє за принципом: «Геть із руки (з ока, рота) — геть із розуму!»
Центральним новоутворенням немовляти є поява індивідуального психічного життя дитини. Л. С. Виготський звертав увагу на 2 моменти, пов’язані з цим. Перший: новим, виникаючим після народження, є те, що життя стає індивідуальним існуванням, відділеним від організму матері й уплетеним у соціальне життя оточуючих людей. Другий: життя немовляти стає не тільки індивідуальним, але і психічним..
Питання про зміст психічного життя немовляти довгий час залишається дискусійним. Для психічного життя немовляти характерні два головних моменти — перевага нерозчленованих переживань і відсутність виділення себе із середовища. Головною ж особливістю психічного життя немовляти є те, що в перший місяць життя для нього не існує ні хтось, ні щось; дитина переживає тільки як суб'єктивні стани. Чуттєве й емоційне неподільно злиті; дитина не виділяє себе із середовища, не відокремлює себе від матері.
Немовля майже нічим не цікавиться, тому йому даремно купувати і показувати іграшки. У перші тижні його взагалі не цікавить зовнішнє середовище. Єдине, що турбує, — відсутність дискомфорту. А в стан дискомфорту дитина попадає дуже часто: перед і після годування, перед і після зміни мокрих пелюшок, від шуму, від раптової зміни положення. Вона постійно прагне повернутися в стан сонливості, і тільки з 2-го місяця буде активно шукати зовнішніх впливів.
Репертуар настроїв не відрізняється розмаїтістю. Немовляти, якщо воно здоровий, у принципі легко заспокоїти, узявши на руки і покачавши, давши посмоктати соску. Задоволення від заколисування і смоктання — цілковите в цьому віці.
На першому місяці життя в дитини переважають негативні емоційні реакції, що свідчать про переживання дискомфорту, вони виявляються у вигляді лементу і плачу.
Легко зрозуміти, немовля не демонструє ніяких специфічних форм соціальної поведінки, і перше спілкування дитини з дорослим лежить далеко за межами новонародженості. Адже для справжнього спілкування потрібно хоча б примітивне «усвідомлення», що хтось з дитиною бавиться. Тільки завдяки такому усвідомленню дитина буде реагувати на людину інакше, ніж на все навколишнє. Про реакції дитини на дії, мову дорослого вперше можна говорити лише за межами 1—3-го місяця життя. Немовлята в цьому плані практично цілком пасивні.
По сукупності всіх цих ознак новонародженість і виділяють в окремий критичний період. Питання ж про границі новонародженості постійно дискутується. Як ми зазначали, у вітчизняній психології критерієм вікового етапу вважається основне, центральне новоутворення, яке характеризує певну ступінь у соціальному розвитку дитини. У цьому смислі верхня границя новонародженості припадає на кінець першого-початку другого місяця життя, коли настає поворот у психічному розвитку, пов’язаний зі зміною соціальної ситуації розвитку. Цей поворот знаменується появою «комплексу пожвавлення», тобто першою специфічною реакцією дитини на людину.